ХОРОМИ – в давньоруському зодчестві спочатку – будинок, в подальшому – великий житловий дерев’яний будинок, що інколи складався з окремих будівель.
Хороми – система кімнат, з’єднаних переходами, будинок на 2 поверхи та більше, нерідко з теремом зверху. Приміщення великих хоромів поділялись на 3 групи: 1) «покої», хороми-спальні. До них також відносились сіни – неопалювані напівтемні кімнати, що використовувались як спальні в літній період. Всі ці приміщення знаходились на другому ярусі хоромів; 2) «непокоєві» хороми (гридниці, повалуші, світлиці) – були завжди окремо від житлових хоромів. Це були приміщення для прийому гостей і бенкетів. Вони не примикали до «покоїв» і з’єднувались з ними сіньми. Дані приміщення знаходились на другому чи третьому поверсі; 3) службові приміщення – кухня, місця для прислуги і т.д. – розміщувались в підвалі або виносились в окремі зруби, що з’єднанувались з хоромами переходами, або в окремо розташовані дворові будівлі: погреби, бані, хліви, амбари.
