У Китаї налічується близько 80 тис. підприємств транспорту і зв'язку, на яких працює майже 9 млн. осіб. Більше 90% перевезень припадає на підприємства державного сектора.

   Структура вантажних перевезень має такий вигляд: 48% припадає на залізничний транспорт, 28% — на автомобільний, 19% — на водний, більше 5% — на трубопровідний. Основний обсяг вантажопотоків зосереджений у східній частині Китаю.
   Довжина залізничних колій — понад 60 тис. км, автомобільних шляхів — 965 тис. км, водних шляхів — 110 тис. км. На 1 тис. км2 припадає 6 км залізничних доріг (66-й показник у світі). Залізничний транспорт продовжує відігравати головну роль у перевезенні вантажів на далекі відстані усередині країни. Незважаючи на значну протяжність залізничних колій (близько 70 тис. км), густота мережі набагато менша, ніж у таких великих країнах, як США та Індія. Основні вантажопотоки (60% перевезень) припадають на магістралі (20% довжини мережі). У структурі вантажів, що перевозяться, головно вирізняється вугілля, дещо менше значення мають будівельні матеріали, набирають ваги нафта, нафтопродукти, в основному – це експорт із Росії. Особливо інтенсивно використовуються дороги в східній частині країни: Пекін - Шеньян, Тяньцзінь - Шанхай, Пекін - Гуанчжоу, які забезпечують 34% вантажних і 30% пасажирських перевезень Китаю.
   Як і раніше, 80% протяжності залізниць припадає на одноколійні лінії. Довжина електрифікованих ділянок — 4,4 тис. км. Близько 70% локомотивного парку — паровози, причому третина їх випущена понад 30 років тому. Паровозною тягою здійснюється майже 60% перевезень.

   Пасажирський залізничний транспорт працює з величезним перевантаженням.
   Розвиток морського транспорту відображає швидкий ріст китайського торгового флоту та морських перевезень. Понад 40 ліній забезпечують сполучення з майже 500 портами країн світу.

   Велика частка вантажів перевозиться внутрішніми судноплавними шляхами, довжина яких 110 тис. км. Щорічний вантажооборот китайських портів перевищує 370 млн т. У країні 116 морських портів, найбільшими з яких є: Шанхай, Далянь, Гуанчжоу, Тяньцзінь, Ціндао, Ціньхуандао, Нінбо та ін.
   Винятково важливе значення має автомобільний транспорт, особливо у віддалених районах країни, де немає інших видів транспорту. У Китаї 10% населених пунктів не мають дорожнього сполучення. Протяжність автодоріг перевищує 965 тис. км, у т. ч. магістральних державного значення — 110 тис. км. На 1 тис. км2 протяжність автодоріг в КНР в 5 разів нижча, ніж в Індії, і в 13 разів нижча, ніж в Японії.

   Довжина авіаліній — 324 тис. км. Літаки китайської авіації здійснюють рейси за 300 маршрутами. Протяжність 33 міжнародних авіаліній — 108 тис. км.
   Міський громадський транспорт розвинений слабо. В країні налічується 45 тис. автобусів, 4,5 тис. тролейбусів, в чотирьох містах є трамваї, в Пекіні і Тяньцзіні — метро (47 км). Послугами таксі можуть користуватись жителі 160 міст.

    60% пасажирських перевезень здійснюється за допомогою велосипедів. Тільки в Пекіні понад 4 млн. велосипедів.

Матеріали: Економічна та соціальна географія світу: Навч. посібник/ За ред. Кузика С.П. – Львів: Світ, 2002. - С. 503. + Шевчук Л. Китай. - Львів, 1998. Фото Заставецького Тараса та Василя Стецького