Озеро Чад у Африці

  Між Західною й Екваторіальною Африкою, в найспекотнішій її частині, де середня річна температура повітря перевищує 25 градусів, розкинулось „море” Сахари – величезне озеро Чад, чи Нгі-Буль, як називають його місцеві жителі.
   Воно лежить на дні великої неглибокої западини. Розташоване біля південної окраїни найбільшої пустелі Сахари, Чад впродовж тисячоліть веде з нею запеклу війну, відстоюючи своє існування.

  Палюче дихання пустелі висушило північні і східні притоки Чаду, перетворивши їх на безводні сухі русла – вади. І якби не південні річки Шарі і Логоні, що живлять озеро своїми водами, воно давно зникло б.
  Ці притоки стікають із схилів порівняно невисоких гір, які відділяють водозбір Чаду від басейнів великих африканських річок Нілу і Конго. Тут випадає близько 500-600 міліметрів опадів впродовж року. Цієї кількості вологи достатньо, щоб оживити і річки, й озеро Чад.
  Протиборствуючи з пустелею, озеро часто змінює свої кордони, і від цього площа його водної поверхні різко змінюється.
  У маловодні роки, коли атмосферні опади мізерні, пустеля тіснить озеро. Тоді оголюється широка смуга південного низинного берега; грунт швидко обсихає і розтріскується, площа озера скорочується до 7-10 тисяч км².
  У дощові роки від великої кількості опадів у горах, які випадають у літню і пізню осінню пору, притоки Чаду перетворюються на бурхливі повноводні річки, що скидають в озерну улоговину велику масу води. Тоді Чад широко розливається, захоплюючи назад землі, відвойовані в нього пустелею. Повені охоплюють територію у 18-16 тисяч км^2.
  Крім таких великих коливань за багато років рівень води Чаду не залишається постійним і впродовж року. У літньо-осінній період він стоїть високо. Після осінніх дощів вода починає спадати до червня, коли її горизонт стає найнижчим. Усе залежить від того, скільки води принесуть притоки. Якщо їхня данина велика, цей рівень може піднятися на 1,5-2 метри; а в маловодні роки – тільки на 40-60 сантиметрів.
  Чад – озеро дуже мілководне: середня глибина дорівнює лише 2 м; тільки в північно-східній частині його зустрічаються ями, де до дна – 8-11 м.
  Влітку і восени, коли у підвищеній частині водозбору озера йдуть дощі, район савани, що
  Прилягає до південних і південно-східних берегів, перетворюється на зелений оазис. Буйно росте трава. Її зарості, наче молодий ліс, майже ховають вершника. Над розкішною рослинністю подекуди височать величні баобаби.
  Савани, прибережні зарості, переліски, які зустрічаються в околицях Чаду, густо заселені дикими звірами і пернатими. Тут водяться слони дворогі носороги, які стали рідкістю в інших районах Африки. У місцях, віддалених від судноплавних трас, живуть бегемоти. По диких місцях савани і в прибережних заростях мешкають жирафи, антилопи та інші тварини.
  У водах Чаду водиться близький родич морської корови - ламантин. На озері селяться гуси, качки, пелікани, ібіси, фламінго, чорногузи, чаплі, марабу.
  Крім ділянок живої рослинності, в озері багато своєрідних островів, які утворилися з відмерлих стебел рослин, що збилися у великі масиви і як величезні плоти повільно дрейфують по озерних просторах; одні острови пливуть, підхоплені течією і вітром, інші – міцно сіли на мілководдя і залишаються незрушними.

головна африка