Острів Калімантан

світ географії та туризму  євразія  материки та океани


   Калімантан - найбільший острів Малайського архіпелагу. Площа його 734 тис. км2. Разом з тим це малодосліджений і рідко заселений острів. На відміну від інших островів, Калімантан мало почленований і дуже масивний.
   Геологічна будова острова досить складна. Центральна і західна частини його представлені мезозойською складчастістю. Відклади сеноману тут залягають трансгресивно на давньому ядрі, оточеному верхньокрейдовими складками. Палеогенові відклади тут представлені прісноводними еоценовими і неогеновими пісковиками.
   Східна смуга Калімантану являла собою палеогенову геосинкліналь, де відклалися осадочні утвори, які були захоплені в мезозої пліоценовою складчастістю. Давнє кристалічне ядро західної частини острова в цей час зазнало скидових дислокацій; які охопили великі його простори.


   У басейні річки Капуас (центральна і західна частини Калімантану) ландшафти досить різноманітні. В центрі острова в широтному напрямку простягаються глибові хребти, на фоні яких височіють гори Мюллер висотою до 2000 м, а на південний захід від них лежить хребет Шванер з максимальною висотою 2278 м. Південно-західна частина острова горбиста. Тут чергуються столові плато, складені неогеновими пісковиками, та широкі заболочені низовини. На крайньому південному сході в меридіональному напрямку простягається гірське пасмо, складене кристалічними породами. Його середня висота 1500-1800 м. На захід від цих гір розкинулася широка, у багатьох місцях заболочена низовина басейну річки Баріто. Поверхня східної смуги Калімантану дуже почленована. Тут помітне чергування горбистих ділянок, річкових долин, середньовисотних гірських піднять, виходів скелястих вапняків і більш давніх кряжів. Максимальної висоти Калімантан досягає в гранодіоритовому масиві Кінабалу (4101 м) на крайній півночі острова. Це найвища точка всього Малайського архіпелагу.
   Для клімату Калімантану, розташованого по обидва боки екватора, характерна рівномірність температур і розподіл вологи. Проте східна частина острова менш волога, ніж західна й північна. Так, на сході острова, в м. Балікпапан, річна кількість опадів становить 2230 мм, з яких у вересні-листопаді випадає 430 мм, а в квітні-травні - 640 мм. На заході, в м. Понтіанак, випадає 3226 мм на рік, з них на жовтень-грудень припадає 1120 мм, а липень-вересень - 600 мм. На півночі острова, в м. Сандакані (на північ від екватора), річна сума опадів становить 3040 мм, з яких на листопад-січень припадає 1280 мм, а протягом квітня-червня випадає всього 440 мм. Опади, таким чином, приносяться з північного заходу і південного заходу мусонами. Вище в горах клімат набуває помірних рис.
   На Калімантані досить густа й повновода гідрографічна сітка. Великими річками є Капуас, Баріто, Кахаян та ін. Найбільші озера - Луар, Мелінтанг, Джемпанг, Сентарум.
   Досить багате органічне життя острова, яке мало змінила, людина. Тут росте понад 11 тис. видів рослин; за багатством флори цей острів займає одне з перших місць на земній кулі. В екваторіальних лісах Калімантану багато різних орхідей - тигрова орхідея, голуба орхідея та ін. Багато пальм (понад 30 видів), хлібне дерево, фікуси, бамбуки, деревоподібні папороті; більшість дерев перевиті ліанами. На висоті 1500 м ростуть вічнозелені дуби, тропічні хвойні дерева, рододендрони. Вище ліс змінюється багатими альпійськими луками. На прибережних низовинах ростуть мангрові ліси.
   Багатий і тваринний світ. На острові водяться людиноподібні мавпи (орангутанг, гібон), малайський ведмідь, бик бантенг, леопард, кажани, тупайї, летяги, птах-носоріг, фазан, літаючі ящери.

Hosted by uCoz