Річка Об

  Об – ріка в Західному Сибіру (Росія). Починається в глибині Алтайськоє гірської системи двома витоками – Катунню і Бією, після злиття яких дістає свою назву.
  Впадає в Обську губу Карського моря. Довжина Обі від місця злиття Катуні і Бії 3680 км, разом з Катунню – 4345 км. Якщо за початок Обі вважати витік її найбільшої притоки – Іртиша, то довжина Обі становитиме 5570 км, а з Обською губою – 6370 км. Площа басейну 2930 км² (разом з внутрішніми безстічними просторами, які займають 445 тис. км²). За площею басейну річка посідає п'яте місце серед рік світу.
  Об – типово рівнинна річка. Вийшовши з передгірїв Алтаю, вона протягом більш як 3000 км тече по Західно-Сибірській низовині. Її течія проходить через різні географічні зони: степ, лісостеп, тайгу, лісотундру. За гідрографічними умовами і характером водного режиму Об поділяють на три частини: верхню Об – від місця злиття Катуні і Бії до гирла р. Томі (близько 1020 км), середню Об – від гирла р. Томі до гирла річки Іртиш (близько 1500 км) і нижню Об – від гирла Іртиша до Обської губи (близько 1160 км).
  Верхня Об протікає переважно серед погорбованої рівнини. Ширина долини 5-10 км, а нижче м. Барнаула – до 20 км. Вище м. Новосибірська в результаті Новосибірської ГЕС створено велике водосховище. Головні притоки верхньої Обі: праві – Чумиш, Іня, ліві – Чариш, Алей. Середня Об тече по заболоченій тайговій рівнині, серед низьких берегів. Долина розширюється до 30-50 км. У заплаві багато стариць та озер. Русло ріки ділиться на численні рукави і протоки; ширина його поступово збільшується від до 3 км. На цій ділянці Об приймає дуже багато приток. Головні з них: праві – Чулим, Кеть, Тим, Вах, Аган, Лямін; ліві – Чая, Парабель, Васюган, Великий Юган, Великий Салим. У нижній течії, після впадіння Іртиша, Об стає потужною, глибокою (до 30 м) рікою з широкою заплавою. Ширина русла 1,5-4 км. Біля селища Перегребного Об ділиться на два великі рукави: Велику Об (правий) і Малу Об (лівий). Ці рукави течуть самостійно близько 450 км. Поблизу м. Салехарда вони зливаються в один потік завширшки до 20 км. Головні притоки нижньої Обі: праві – Казим, Полуй; ліві – Північна Сосьва, Щуча.
   Основне живлення Обі снігове і дощове. Пересічна витрата води в гирлі 12500 м³/сек., річний стік 394 км³. Для Обі характерне весняно-літнє водопілля, під час якого бувають широкі розливи річки; в нижній течії ширина розливів місцями становить 40-50 км. Замерзає Об в нижній течії в середині жовтня, у верхній течії – на початку листопада. Скресає у верхів'ї в другій половині квітня, в пониззі – наприкінці травня – на початку червня. Під час льодоходу бувають затори криги, особливо великі в районі Новосибірська.
  Об має велике господарське значення. Вона є основною водотранспортною магістраллю Західного Сибіру. Об судноплавна впродовж усієї своєї довжини.
  В Обі водиться багато різної риби. Промислове значення мають осетер, стерлядь, нельма, муксун, сибірська плітка, ялець, в'язь, щука, окунь, минь. Рибальство розвинуте переважно в районах нижньої течії ріки.

головна євразія материки та океани