головна сторінка       геологія        історична геологія

 самородні елементи

Алмаз

Довідник з мінералів

Хімічний склад: (C)

Слово алмаз походить від грецького, що означає неприборканий, нездоланний. Мінерал входить до класу самородних елементів.

Твердість алмазу, за шкалою Мооса, найвища - 10, густина 3,5. Як правило безбарвний, прозорий. Незначні домішки Al, Si, Mg, Ca, Fe та ін. надають жовтого, синього, чорного, зеленого, бурого кольорів. Блиск дуже виразний, специфічно алмазний. Сингонія кубічна. Кристали мають переважно форми октаедрів. 

Походження – магматичне, пов'язане з ультраосновними глибинними породами. Алмаз стійкий до кислот та нагрівання. Штучно огранені алмази називають діамантами.

Родовища: в Якутії, на Уралі, в Південно-Африканській Республіці, Конго,  Танзанії, Намібії, Бразилії, Індії. Відбуваються пошуки алмазів і в Україні.  Корінні родовища пов'язані з так званими кімберлітовими трубками (діаметром до 350 м), що виникли внаслідок сильних вибухів на значній глибині.

 Алмази – королі самоцвітів – широко використовуються в ювелірній промисловості, мають сильну цінність як прикраси. Мінерали нижчої якості, або технічні - в електротехнічній, приладобудівній, радіоелектронній промисловості, в медицині, для буріння свердловин та ін.

Одиниця ваги алмазів - 1 карат (0,2 г). Найвідоміші знайдені алмази: "Кулінан" (3106 каратів), "Ексцельсіор" (97,5 карата), "Зірка Сьєрра-Леоне (968 каратів).

Джерела:

Свинко Й.М., Сивий М.Я. Геологія. Підручник.-К.: Либідь, 2003. - 480 с.

Чирка В.Г., Радзивілл А.Я. У світі мінералів. -К.: Радянська школа.- 1980.- 128 с.