УДК 911.53 Володимир Воловик

Історія дослідження польської етнокультури у містечках Поділля

   У статті на основі аналізу літературних джерел розглянуто історію дослідження польської етнокультури в містечках Поділля. Культурна спадщина регіону, яка залишилась після діяльності польського етносу, представлена замками, фортецями, костелами, палацами, садово-парковими комплексами. Їх вивчення проводилось від початку ХІХ до початку ХХ сторіччя (переважно польськими дослідниками), у ХХ – на початку ХХІ сторіч – польськими та українськими географами та істориками.
   Ключові слова: культурний ландшафт, польська етнокультура, польський етнос, панський маєток, замки Поділля.
   Volodymyr Volovyk. A history of studies of the Polish ethnic culture in the small towns of Podillya. Based on an analysis of literature sources, this article reviews the history of studies of Polish ethnic culture in the small towns of Podillya. Cultural heritage of the Polish activity in the region that was studied is represented by castles, fortresses, churches, palaces and park complexes. Their study was conducted from the early nineteenth to the early twentieth century (mostly by Polish researchers), and in the twentieth - early twenty-first centuries by Polish and Ukrainian historians and geographers.
   Key words: cultural landscape, Polish ethnic culture, Polish ethnicity, lordly manor, castles of Podillya.
    Постановка проблеми.Огляд літературних джерел географічного циклу лише за минулі 20 років дає змогу зробити висновки, що зацікавленість науковців у пізнанні регіональної етнокультури та розвитку на її основі культурних ландшафтів суттєво зросла. Такий інтерес з боку географів пов’язаний з необхідністю проаналізувати прогалини у цих дослідженнях. З іншого боку, цілком природне прагнення географів до пізнання свого буття, оскільки саме географія володіє унікальними підходами й відповідним інструментарієм [2]. Польський етнос на Поділлі з’являється ще в період раннього середньовіччя. Дослідники відзначають надзвичайно сильний вплив польської культури на українську, що виражалося у формуванні етнокультурних ландшафтів регіону та їх поквартальної забудови. Культурна спадщина, яка залишилась після діяльності поляків упродовж понад 600 років, вражає: замки, фортеці, костели, палаци, садово-паркові комплекси, фільварки. Така багата спадщина вимагає розкриття історії вивчення, аналізу їх формування та відповідної консервації, реконструкції та охорони. Вивченням польського етносу та впливу польської етнокультури на формування містечкових ландшафтів Поділля займались історики, краєзнавці та географи. Серед вчених були поляки та українці [4]. Значний пласт досліджень польської етнокультури, розселення польського етносу у містах та містечках Поділля залишається поза увагою науковців. Тому стаття покликана збільшити інтерес до етнокультурних та етноландшафтних досліджень регіонального рівня.
    Постановка завдання. У статті висвітлюється історія дослідження поширення польського етносу у культурних ландшафтах містечок Поділля.
    Результати дослідження. У ХІХ сторіччі описи польських маєтків представлені у праці А. Пшездецького “Podole, Wolyń, Ukraina. Obrazy miejsc i szasów” [45]. У праці “Geografia albo dokładne opisanie królestw Galicyi і Lodomeryi” (1858) автори описують містечка Галичини, підкреслюючи польське право власності [42].
   Роль польських маєтків та палацово-паркових комплексів Поділля висвітлена у художній літературі, поезії та музиці, живописі та декоративно-ужитковому мистецтві [35]. Першим ілюстрованим джерелом польської культурної спадщини стали праці польського художника Н. Орди. У 1872–1874 рр. художник відвідав Поділля та Волинь, де замальовує пам’ятки архітектури і садово-паркового мистецтва. У 1873–1883 роках публікується 260 літографій у 8-ми випусках “Альбома исторических мест Польши, посвященному землякам” . Окрім Н. Орди, об’єкти польської культурної спадщини регіону замальовує Антоні Ланге.
   В. Гульдман і Ю. Сіцинський серйозно проаналізували у працях історичні обставини виникнення, функціонування та занепаду замків на Поділлі в ХІІ – ХVІІ сторіччях. В. Гульдман у 1901 р. у праці, присвяченій складанню археологічної карти Поділля, дав характеристику фортець регіону [10].
   В останньому розділі “Пам’ятки історичні” підручника “Географія Галіції” (1876) проаналізовані “місця, які заслуговують на увагу з погляду на згадку або історичні пам’ятки», у т. ч. польські маєтки [46]. У 1892 р. Л. Фінкель опублікував опис містечка Тернополя 1672 року [44]. Автор дає характеристику, згадуючи описи попередніх дослідників про замок, розташований на північному заході міста, у самому центрі озера, “католики мають тут великий кам’яний костел…” [44, с. 6], дає характеристику етносів містечка (поляків, русинів, євреїв). А. Яблоновський здійснює опис України, у т. ч. Поділля та Брацлавщини (11 т.), Галичини (8 т., ч. 2) у XVI сторіччі, аналізує селитебну мережу, вирізнивши типи “осад” (села, хутори, міста тощо), аналізує структуру селитебних ландшафтів, сформованих під впливом польської етнокультури [43]. Про фортифікаційні ландшафти писали О. Чоловський, Є. Сіцинський. Спроба систематизувати інформацію про замки (у т. ч. і польської генези) належать до кінця ХІХ – початку ХХ сторіч. Наприкінці ХІХ сторіччя у працях польських вчених Ч. Неймана, М. Грейма, Л. Бялковського подано відомості про подільські містечка.
   На початку ХХ ст. Я. Гіжицьким видано працю “Опис найважливіших місцевостей в Старокостянтинівському повіті на Волині” (1910), де є історичні нариси про містечка Старокостянтинів, Теофіополь, Волочиськ, Красилів, подано описи палацо-садибних комплексів, католицьких храмів. Однією з найвідоміших праць, присвячених вивченню селитебних ландшафтів, була монографія О. Прусевича “Кам’янець-Подільський: історико-топографічний нарис” (1915) [22].
   У 1926 р. А. Чоловським, Б. Янушем видано “Минуле і пам’ятки старовини Тернопільського воєводства”, з детальним описом культурної спадщини, який супроводжено 160 ілюстраціями і картою пам’яток [41].
   У ХХ ст. аналізуються палацово-паркові комплекси у працях А. Урбаньського (1928–1929) [48, 49, 50], де вміщено опис маєтків, є значна кількість фотографій (понад 400 у серії). Одна з книг серії присвячена палацово-парковим комплексам та маєткам Поділля [50], у якій вміщено 82 ілюстрації. І. Кравченко зробив детальну характеристику особливостей функціонування Ямпільського панського маєтку нприкінці ХVІІІ – у першій третині ХІХ ст. [20].
   Польські дослідники на початку ХХ ст. видавали путівники, окремі з яких стосувалась території Східної Галичини. У них висвітлювалась історія регіону, особливості його заселення, етноструктура селитебних ландшафтів, аналізувались об’єкти природної та культурної спадщини. У путівнику по Галичині (1919 р.) описані маршрути Тернопіль – Копичинці, Коломия – Заліщики – Чортків тощо, розміщено багато фотографій культурних пам’яток, оглянуто їх сучасний стан (на 1919 р.). У 1937 р. видано путівник по Польщі у 4-х томах, де 2-й том присвячений південно-східній Польщі, у т. ч. Східній Галичині. У четвертій частині “Поділля і гірське Надбужжя” проаналізовані туристичні маршрути у межах сучасної Тернопільської області, охарактеризовано структуру міст та містечок, описано культурну спадщину (у т. ч. польську), подано детальну карту Тернополя з об’єктами культурної спадщини [47].
   У другій половині ХХ ст. видано “Історії резиденцій на давніх кресах Речі Посполитої” Р. Афтанази [40]. З 11 томів території Поділля присвячені: 5-й том (Волинське воєводство), 9-й том (Подільське воєводство), 10-й том (Брацлавське воєводство). У 9 і 10 томах проаналізовано понад 180 містечок території сучасного Поділля, розміщено майже 1 000 фотознімків, на яких зображено об’єкти польської культурної спадщини [17]. Р. Афтанази, описуючи садиби, давав їм історичну, архітектурну, культурологічну і паркознавчу оцінку.
   Значним внеском у вивчення маєткових ландшафтів північної частини адміністративного Поділля була праця О. Барановича “Магнатское хозяйство на юге Волыни в ХVІІІ в.”, появою якої було підсумовано його дослідження соціально-економічної історії південної Волині [5]. Т.П. Брянцева встановила характерні риси розвитку міст та містечок Подільського воєводства у ХVІІІ сторіччі [7].
   Серед науковців, які у другій половині ХХ ст. провели архітектурно-археологічне дослідження замкових комплексів Поділля, – О. Пламеницька та Є. Лопушинська. За умови аналізу натурних і архівних даних О. Пламеницька досліджувала фортифікаційні комплекси в Кам’янці-Подільському, Сутківцях [33, 34]. Праця Є. Лопушинської є важливим дослідженням виникнення та розвитку Меджибізької фортеці [12].
   Із середини 80-х р. ХХ ст. дендрологічні особливості польських маєтків Хмельницької області досліджували В. Черняк, О. Клименко, Л. Казімірова [14]. Наприкінці ХХ сторіччя вивченням історичних і культурологічних аспектів функціонування садово-паркових комплексів займались І. Романюк [36], Р. Афтанази [3], О.М. Пажимський [28, 30, 31], Б. Пажимський [26]; історією формування містечок під впливом польської культури – Л.Т. Олівінський [24]. У 1993 році проведено конференцію присвячену проблемам охорони фортифікаційних споруд України, окремі праці з яких стосуються території Поділля [1, 9]. У праці В.Л. Логвіна проаналізовано формування культурних ландшафтів містечок у працях польських дослідників [22].
   На початку ХХІ сторіччя з’являються публікації, присвячені дослідженню польських маєтків та палацово-паркових комплексів, замків та фортець [12, 13, 19, 21, 32, 35, 37]. О.Я. Мацюк у праці “Замки і фортеці Західної України. Мандрівки історичні” розробив туристично-краєзнавчі маршрути, пов’язані з польськими фортифікаційними ландшафтами [23]. У праці І.Д. Родічкіна “Старовинні маєтки України” описані маєток Тульчинського, сади та парки, створені Д. Міклером (садиба у П’ятничанах, палац у Мурованих Курилівцях, парки в Ободові, Степанівцях, Стрижавці, Ковалівці, Макові, Серебринці), маєток у Немирові. У праці багато фотографій, які відображають ретроспективний ряд змін у маєтках, є плани та карти [35].
   Історія формування Антонінського палацово-паркового комплексу Хмельницької області та проблеми його відтворення й охорони аналізуються у працях Б.О. Пажимського [27], О.М. Пажимського [29], О.В. Жукової [12]. На початку ХХІ сторіччя польські палацово-паркові ландшафтні комплекси проаналізовано у працях краєзнавців та істориків О.М. Кльоц [16], Г. Кондрова [18], С. Єсюніна [11]. У книзі “Замки та фортеці” [13] є описи польських фортифікаційних споруд, проаналізовано їх сучасний стан у 31 населеному пункті Тернопільської та Хмельницької областей.
   О.С. Петренко аналізує історичні особливості формування панського маєтку у Східному Поділлі, характеризує економічне значення приватновласницьких міських поселень у XVIII – ХІХ сторіччях [32]. У праці О. В. Жукової проаналізовано історичний розвиток замкових споруд Хмельницької області та виявлено їх історико-культурну цінність; досліджено стан збереження і використання замків Хмельницької області на сучасному етапі; виділено проблеми музеєфікації замкових комплексів Хмельницької області [12]. Вивченням замків в окремих містечках займалась М.Ф. Кіпран [15]. Н.О. Урсу, у своїй праці [38] аналізує особливості архітектури домініканців у містечках Поділля, Брацлавщини та Галичини.
   Заселення Поділля польською спільнотою розглянуто в працях А. Бурячка [8], В.В. Божевільного [6], В.В. Павлюка [25], Н. Шпичко [39].
   Висновки. Від початку ХІХ сторіччя активізуються етногеокультурологічні дослідження містечок Поділля, пов’язані з колонізацією регіону польським етносом. Серед дослідників переважають польські історики та географи.
   У ХХ – ХХІ сторіччях поширені історичні, архітектурні (вивчення маєтків, замків, садово-паркових комплексів), географічні (історична географія, антропогенна географія, етнокультурне ландшафтознавство), культурологічні напрями вивчення польської етнокультури у містечках регіону. Праці дослідників, пов’язані з польською етнокультурою у містечках Поділля, потребують подальшого вивчення та поглибленого аналізу для збереження культурної спадщини регіону.

Література та джерела

1. 1. Андрушко, І. Сучасний стан збереженості замків на Поділлі та проблеми їх реставрації [Текст] / Ігор Андрушко // Міжнародна конференція з проблем охорони фортифікаційних споруд в Україні. Матеріали. – Кам’янець-Подільський, 18-22 жовтня 1993 р. – Кам..-Под., 1993. – С. 29-31.
2. Анненков, В.В. География и культурология [Текст] / В.В. Анненков // Изв. РАН. Сер. геогр. – 1998. – № 4. – С. 134-136.
3. Афтанази, Р. Садибні ансамблі Старосинявщини [Текст] / Р. Афтанази, Б.О. Пажимський // Поляки на Хмельниччині: Погляд крізь віки: Зб. наук. пр. за матеріалами міжн. наук. конференції (23-24 червня 1999 р.). Інститут історії України НАНУ. – Хмельницький, 1999. – С. 471-480.
4. Баженов, Л.В. Польське населення Поділля й Південно-східної Волині в дослідженнях зарубіжних і українських вчених та краєзнавців ХІХ – ХХ ст. [Текст] / Л.В. Баженов // Поляки на Хмельниччині: Погляд крізь вік: Зб. наук. пр. за матеріалами міжн. наук. конференції (23-24 червня 1999 р.). Інститут історії України НАНУ. – Хмельницький, 1999. – С. 31-42.
5. Баранович, А.И. Магнатское хозяйство на юге Волыни в ХVІІІ в [Текст] / А.И. Баранович. – М.: Издательство АН СССР, 1955. – 179 с.
6. Божевільний, В.В. Соціально-етнічний склад населення Подільскої губернії в першій половині ХІХ століття [Текст] / В.В. Божевільний // Поляки на Хмельниччині: Погляд крізь вік: Зб. наук. пр. за матеріалами міжн. наук. конференції (23-24 червня 1999 р.). Інститут історії України НАНУ. – Хмельницький, 1999. – С. 138-142.
7. Брянцева, Т.П. Характерні риси розвитку міст Поділля у ХVІІІ ст. [Текст] / Т.П. Брянцева // Вісник Київського університету. Серія: історія. – 1974. – № 16. – С. 97-104.
8. Бурячок, А. З історії розселення польської людності на Правобережній Україні (крізь призму статистики) / А. Бурячок // Відродження. – 1994. – № 12. – С. 67-70.
9. Гайда, М. Оборонні замки Західного Поділля [Текст] / Микола Гайда // Міжнародна конференція з проблем охорони фортифікаційних споруд в Україні. Матеріали. – Кам’янець-Подільський, 18-22 жовтня 1993 р. – Кам.-Под., 1993. – С. 28-29.
10. Гульдман, В.К. Памятники старины в Подолии (Материалы для составления археологической карты Подолии) [Текст] / В.К. Гульдман. – Каменец-Подольскій, 1901. – 469 с.
11. Єсюнін, С. Маєтки Деражнянщини [Текст] / Сергій Єсюнін / Маєток. Науково-краєзнавчий збірник. Випуск 1 // Матеріали науково-краєзнавчої конференції “Палацово-паркове мистецтво Хмельниччини: історія, проблеми, вивчення, збереження й використання”, 14 вересня 2007 року. – Самчики, 2007. – С. 70-73.
12. Жукова, О.В. Замкові комплекси XII – XVII ст. Хмельницької області на сучасному етапі: стан, проблеми збереження і використання [Текст] / Олена Вікторівна Жукова. – Автореф. дис... канд. іст. наук: 17.00.08 / Харківський національний ун-т ім. В.Н. Каразіна. – Х., 2007. – 21 с.
13. Замки та фортеці [Текст]: альбом / Вступ. сл., комент. та упорядкув. Л. Прибєги. – К.: Мистецтво, 2007. – 352 с.: іл.. – (Архіт. перлини України). – Текст укр., англ.; рез. та перелік іл. рос. і фр.
14. Казімірова, Л.П. Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва Хмельницької області [Текст] / Л.П. Казімірова // Серія “Terra in-cognita: Хмельниччина”. – Кам’янець-Подільський: ПП Мошинський В.С., 2006. – 228 с.
15. Кіпран, М.Ф. Замок Грохольських в Грицеві [Текст] / М.Ф. Кіпран // Південно-Східна Волинь: Наука, освіта, культура. Матер. регіональної науквової краєзнавчої конференції. – Хмельницький-Шепетівка, 1995. – С. 79-82.
16. Кльоц, О.М. Дослідження старовинних парків Хмельниччини: реальність і потреби [Текст] / О.М. Кльоц / Маєток. Науково-краєзнавчий збірник. Випуск 1 // Матеріали науково-краєзнавчої конференції “Палацово-паркове мистецтво Хмельниччини: історія, проблеми, вивчення, збереження й використання”, 14 вересня 2007 року. – Самчики, 2007. – С. 58-63.
17. Козельський, Я.Д. Поділля в “Історії резиденцій на давніх кресах Речі Посполитої” польського академіка Романа Афтанази [Текст] / Я.Д. Козельський, Л.Д. Козельська // Поляки на Хмельниччині: Погляд крізь вік: Зб. наук. пр. за матеріалами міжн. наук. конференції (23-24 червня 1999 р.). Інститут історії України НАНУ. – Хмельницький, 1999. – С. 44-46.
18. Кондрова, Г. Садово-паркове мистецтво й ландшафтна архітектура Полонщини [Текст] / Ганна Кондрова / Маєток. Науково-краєзнавчий збірник. Випуск 1 // Матеріали науково-краєзнавчої конференції “Палацово-паркове мистецтво Хмельниччини: історія, проблеми, вивчення, збереження й використання”, 14 вересня 2007 року. – Самчики, 2007. – С. 64-66.
19. Кравцова, І.В. Історичні особливості формування різних стилів садово-паркових ландшафтів України [Текст] / І.В. Кравцова // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцю¬бинського. Серія: Географія. – Вінниця, 2007. – Вип. 14. – С. 71-79.
20. Кравченко, І. Ямпільський маєток наприкінці ХVІІІ – та в першій чверті ХІХ століття [Текст] / Іван Кравченко // Студії з історії України науково-дослідчої катедри історії України в Київі. – Том другий. – К.: ДВУ, 1929. – С. 56–95.
21. Лесик, О.В. Замки та монастирі України [Текст] / О.В. Лесик. — Львів : Світ, 1993. – 176 с.
22. Логвіна, В.Л. Історія міст і сіл Поділля в дослідженнях польських учених і краєзнавців ХІХ – початку ХХ ст. [Текст] / В.Л. Логвіна // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету: історичні науки. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет, 1998. – Т. 2 (4). – С. 32-35.
23. Мацюк, О. Замки і фортеці Західної України. Мандрівки історичні [Текст] / О. Мацюк. – Львів: Центр Європи, 1997. – 160 с.
24. Олівінський, Л.Т. Місто Полонне в XVI – XIX ст. [Текст] / Л.Т. Олівінський, В.О. Камінський, П.С. Шлезингер // Поляки на Хмельниччині: Погляд крізь вік: Зб. наук. пр. за матеріалами міжн. наук. конференції (23-24 червня 1999 р.). Інститут історії України НАНУ. – Хмельницький, 1999.. – С. 136-138.
25. Павлюк В.В. Шляхетські родини Сангушків і Потоцьких в контексті економічного розвитку краю другої половини ХІХ ст. [Текст] / В.В. Павлюк // Поляки на Хмельниччині: Погляд крізь вік: Зб. наук. пр. за матеріалами міжн. наук. конференції (23-24 червня 1999 р.). Інститут історії України НАНУ. – Хмельницький, 1999. – С. 22-236.
26. Пажимський, Б. Маєтки (палацово-паркові ансамблі) Хмельниччини XVIII – ХІХ ст. [Текст] / Богдан Пажимський, Олександр Пажимський. – Хмельницький–Київ, 2006. – 160 с.
27. Пажимський, Б.О. Антонінський парк [Текст] / Б.О. Пажимський // Південно-Східна Волинь: Наука, освіта, культура. Матер. регіональної науквової краєзнавчої конференції. – Хмельницький-Шепетівка, 1995. – С. 232-235.
28. Пажимський, О.М. Палацо-паркові ансамблі XVII – XIX ст. – осередок культури Хмельниччини [Текст] / О.М. Пажинський // Поляки на Хмельниччині: Погляд крізь вік: Зб. наук. пр. за матеріалами міжн. наук. конференції (23-24 червня 1999 р.). Інститут історії України НАНУ. – Хмельницький, 1999. – С. 239-254.
29. Пажимський, О.М. Проблеми регенірації історико-культурної спадщини містечка Антоніни [Текст] / О.М. Пажимський // Антонінський край у просторі і часі / Голов. ред. М.Ю. Костриця. – У 2-х тт. – Т. 1. – Житомир: В. Котвицький, 2008. – С. 128-141. – (Науковий збірник “Велика Волинь”. Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. – Вип. 39).
30. Пажимський, О.М. Садибні ансамблі Подільської Волині / Олександр Пажимський. – Самчики-Хмель-ницький, 1997. – 216 с.
31. Пажимський, О.М. Самчиківський парк [Текст] / О.М. Пажинський // Культура Поділля: історія і сучасність: Матеріали наук.-практ. конф. – Хмельницький, 1993. – С. 220-223.
32. Петренко, О.С. Панський маєток на Східному Поділлі наприкінці XVIII – у першій третині XIX ст.: соціально-економічні та етноконфесійні відносини [Текст]: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / НАН України; Інститут історії України. — К., 2005. — 19 с.
33. Пламеницька, О. Оборонно-гідротехнічний комплекс у Кам’янці-Подільскому [Текст] / Ольга Пламеницька // Пам’ятки України: Історія та культура. – № 3-4. – 1998. – С. 88-96.
34. Пламеницька, О. Початок мурованого оборонного будівництва па Поділлі [Текст] / О. Пламеницька // Архітектурна спадщина України. – К., 1994. – Вип. 1. – С. 39-57.
35. Родічкін, І.Д. Старовинні маєтки України [Текст]: книга-альбом / І.Д. Родічкін, О.І. Родічкін. – К.: Мистецтво, 2005. – 384 с.: іл. – Текстівки англ., рез. англ. і рос.
36. Романюк, І. Описи подільських маєтків наприкінці ХІХ ст. [Текст] / І. Романюк // Тези доповідей і повідомлення вісімнадцятої Вінницької обласної історико-краєзнавчої конференції, 3 лютого 1998 р. - Вінниця, 1998. – С. 38-39.
37. Рутинський, М.Й. Замковий туризм в Україні. Географія пам’яток фортифікаційного зодчества та перспективи їх туристичного відродження [Текст]: навчальний посібник / Михайло Йосипович Рутинський. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 432 с.
38. Урсу, Н.О. Мистецька спадщина домініканського ордену на території України XVIII – ХІХ ст. [Текст] / Н.О. Урсу. – Кам’янець-Подільский: Видавець ПП Зволейко Д.Г., 2007. – 368 с.
39. Шпичко, Н. Поява польської національної меншини на території Поділля [Текст] / Неля Шпичко / Маєток. Науково-краєзнавчий збірник. Випуск 1 // Матеріали науково-краєзнавчої конференції “Палацово-паркове мистецтво Хмельниччини: історія, проблеми, вивчення, збереження й використання”, 14 вересня 2007 року. – Самчики, 2007. – С. 78-86.
40. Aftanazy Roman. Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. Część II. Ziemie ruskie Korony [Text]. – Wrocław: Zaklad Narodowy im. Ossolinskich, 1996. – Tom IX. – Województwo podolskie. – 428 s.; Tom X. – Województwo bracławskie. – 575 s.
41. Czołowski A. Przeszłość i zabytki wojewódstwa Tarnopolskiego. Z 160 ilustracjami na 78 tablicach i kartą zabytków [Text] / Aleksander Czołowski, Bohdan Janusz. – Tarnopol: Nakładem powiatowej organizacji narodowej, 1926. – 283 s.
42. Geografia albo dokładne opisanie królestw Galicyi і Lodomeryi. Wydanie powtórne [Text]. – We Lwowie: Nakładem Wojciecha Manieckiego, 1858. – 104 s.
43. Jabłonowski, A. Źrơdła dziejowe. T. XXII. Polska XVI wieku pod wzgļęndem geograficzno-statystycznym [Текст] / А. Jabłonowski. – T. XI. Ziemie Ruskie. Ukraina (Kijơw-Bracław). Dz. III. – Warszawa, 1897. – 736 s.
44. Miasto Tarnopol w roku 1672 napisał Ludwik Finkel [Text]. – Tarnopol: Z drukarni St. Kossowskiego, 1892. – 36 s.
45. Podole, Wolyn, Ukraina. Obrazy miejsc i czasòw przez Alexandra Przezdzickiego [Text]. Tom drugi. – Wilno: Teofila Glűcksberga, 1841. – 158 s.
46. Podręcznik geografii Galicyi na podstawie prac monograficznych i urzedowych żródeł [Text]. Ułoźył Lucyan Tatomir. Wydanie drugie. – We Lwowe: Nakładem księgarni Seyfartha i Czajkowskiego, 1876. – S. 140-168.
47. Przewodnik po Polsce w 4 tomah. Tom II. Polska Południowo-Wschodnia [Текст] / Redaktor: Stanisław Lenartowicz. 19 map i 8 planów miast. Wydanie pierwsze. – Warszawa, 1937. – 540 s.
48. Urbański, A. Memento kresowe [Text]. 165 ilustracyj w tekście / Antoni Urbański. – Warszawa, 1929. – 156 s.
49. Urbański, A. Pro memoria [Text]. 4-ta serja rozgromionych dworów kresowych. 165 ilustracyj w tekście / Antoni Urbański. – Warszawa, 1929. – 154 s.
50. Urbański, A. Z Czarnego szlaku i tamtych rubieźy. Zabytki Polskie prźepadle na Podolu, Wołyniu, Ukrainie. Wydanie drugie [Text] / Antoni Urbański. – Warszawa : Dom książki polskiej, 1928. – 136 s.


Опубліковано: Воловик В.М. Історія дослідження польської етнокультури у містечках Поділля // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис.- Тернопіль, 2011. - Випуск 1 (23). - С.32-36.  

головна історія української географії