УДК 504. 064 (477. 84) Іван Триснюк

З історії досліджень природи Кременецького горбогір'я

   Розглянуто історію природних досліджень Кременецького горбогір’я в контексті фізико-географічного, ландшафтного, геоботанічного, геолого-геоморфологічного районування території України.



   Встановлено, що Кременецьке горбогір’я доволі повно вивчене з погляду геології, гідрогеології, фізичної географії і ландшафтознавства, аналізу рослинності і тваринного світу, оцінки мікрокліматичних, ґрунтових, бальнеологічних, рекреаційних і туристичних ресурсів.
   Ключові слова: геологія, геолого-геоморфологічне районування, ландшафти, природний заповідник.
   IvanTrysnyuk. From the history of studies of the nature of Kremenets’ Hills. The history of nature studies of Kremenets’ Hills was reviewed in the context of physical geographical, landscape, plant geography and geological-geomorphological regionalization of Ukraine. It was established that the Kremenets’ Hills have been fully studied from the standpoint of geology, hydrogeology, physical geography and landscape studies, analysis of flora and fauna, microclimate, soils, balneology, recreation and tourist resources.
   Key words: geology, geological-geomorphological regionalization, landscapes, natural preserve.
   Постановка проблеми. Кременецьке горбогір’я (або як їх ще називають “Кременецькі гори”) – припіднята на 100-150 м над Поліссям північна частина Подільської височини – важливий об’єкт фізико-географічних, ландшафтних, геоботанічних, геолого-геоморфологічних досліджень території України. Тому воно з давніх-давен притягувало до себе численних дослідників різного фаху, які склали яскраві описи “гір”, і з часом прийшли до висновку про організацію тут природного заповідника для охорони унікальних природних ландшафтів і збереження біологічного різноманіття.
   Аналіз останніх досліджень і публікацій. Кременецьке горбогір’я вивчали в різні часи природодослідники А.Л. Анджейовський, В.Г. Бессер, М.І. Голубець, К.І. Ґеренчук, Б.В. Заверуха, О.П. Карпінський, Й.М. Свинко, М.Я. Сивий, П.М. Цись, П.І. Штойко, Л.В. Янковська та ін.
   Метою роботиє аналіз досліджень Кременецького горбогір’я, вивчення ландшафтів та оцінки екологічного стану геосистем локального рівня.
   Виклад основного матеріалу. Початок природних досліджень Кременецького горбогір’я відносять до XVIII – початку XIX століть. Перше геологічне вивчення території виконав Станіслав Сташіц [1], який описав літологію порід і склав першу геологічну карту території навколо міста Кременця, де були вирізнені морські вапняки. З відкриттям Кременецького ліцею (1813) настала пора систематичного вивчення природи краю. Деякі роботи вміщували конкретну фізико-географічну та геологічну характеристику території, вони були виконані професорами ліцею В.Г. Бессером (1820) і А.Л. Анджейовським (1830), а також професорами Віленського університету І. Яковицьким (1830) та Е.І. Ейхвальдом [2]. У своїх роботах вони описали геологічну будову околиць Кременця, Почаєва та інших місць і зробили спробу стратиграфічного розчленування відкладів на основі знайденої фауни.
   Результати досліджень крейдових і неогенових відкладів Поділля і Волині викладені М.П. Барбот-де-Марні у “Звіті про поїздку в Галіцію, Волинь і Подолію у 1865 р.” [3]. О.П. Карпінський (1873) вивчав геологію Волині і Полісся і прийшов до висновку про широке розповсюдження тут неогенових відкладів, які значною мірою були розмиті пізнішими ерозійними процесами. На початку XX ст. (1901 – 1910 рр.) П.А. Тутковським у Поліссі і В.Д. Ласкарєвим на Волино-Поділлі проводилися геологічні знімання. В.Д. Ласкарєв опублікував детальний опис геологічної будови вивченої ним території, який не втратив свого значення дотепер [4].
   У період між двома світовими війнами (1918 – 1939 рр.) територія Кременеччини належала до Польщі і вивчалась польськими геологами М. Каменецьким, С. Малковським (1931), Я. Самсоновичем (1935, 1939, 1950), Я. Чернацьким (1926), 3. Суйковським (1939), Е. Рюле (1948) та іншими. У 1938 р. Польським геологічним інститутом було розпочате геологічне знімання околиць м. Кременця у масштабі 1 : 100 000. Але воно не було закінчене, і ніяких матеріалів, на жаль, не збереглось [1].
   Із 1939 р. почалося планомірне і систематичне вивчення західних областей України радянськими геологами. В околицях Кременця Л.І. Савиновим і М.І. Третяковим були виконані пошуково-розвідувальні роботи на буре вугілля [5]. Тоді ж розпочались і гідрогеологічні дослідження фахівцями Українського геологічного управління, Інституту геологічних наук АН УРСР та іншими організаціями. К.І. Маков і С.3. Сайдаковський склали оглядову карту бурових свердловин на воду масштабу 1 : 100 000 і каталог розрізів цих свердловин [6, 7].
   Друга світова війна перервала розпочаті роботи, але вже у 1946 р. вони були продовжені. І.П. Боженком було виконане геологічне знімання масштабу 1 : 100 000 верхів’їв річок Ікви і Стиру з великим обсягом гірничих робіт (канав, шурфів), що дало можливість детально вивчити стратиграфію і корисні копалини крейдових та неогенових відкладів, у тому числі і бурого вугілля [8, 9].
   З 1948 р. розпочались геологопошукові роботи на нафту і газ Львівською геологопошуковою конторою. Вивчався увесь розріз платформових відкладів, включаючи і палеозой. У тому ж році були продовжені гідрогеологічні дослідження С.3. Сайдаковським і Г.Т. Саксєєвим [7]. Вони склали зведену гідрогеологічну карту в масштабі 1 : 500 000. Велике значення мали геоморфологічні дослідження П.М. Цися для виявлення глибинних геологічних структур геоморфологічними методами [10].
   У 1951 – 1952 рр. Всесоюзним гідрогеологічним трестом виконувались геолого-гідрогеологічні та інженерно-геологічні дослідження в долинах рік Стир та Іква для з’ясування можливостей гідротехнічного будівництва та умов осушення боліт. У 1945 р. Львівська геологічна експедиція тресту “Київгеологія” провела геологопошукові роботи на вугілля та боксити [11]. В 1957 р. Є.П. Брунс [12], базуючись на нових геологічних даних, розробила стратиграфічну схему доордовицьких відкладів і склала оглядову геологічну схему цих утворень на західній окраїні Східноєвропейської платформи. В цей же період значну дослідницьку роботу виконали співробітники Українського науково-дослідницького геологорозвідувального інституту, Львівського філіалу АН УРСР та інших організацій. Роботи А.В. Хижнякова [13], Г.X. Дікенштейна [14], Л.Н. Кудріна [15], В.Г. Юркової [16], С.І. Пастернака [17], К.Я. Гуревич, Г.М. Памяновської [18], І.Д. Гофштейна [19] були істотним внеском у вивчення геології і природи Волино-Поділля.
   У 1958 – 1968 рр. В.С. Перельштейн і В.Г. Чередниченко [20] склали комплект геологічних карт у масштабі 1 : 500 000, в тому числі і на територію Кременецького горбогір’я. Тоді ж проводилися гідрогеологічні дослідження К.Н. Варавою [21], який аналізував умови залягання та якість підземних вод і подав рекомендації з їх використання для водопостачання. А.Є. Бабинець [22] опублікував ряд статей, а потім і монографію “Подземные воды юго-запада Русской платформы”, де були висвітлені гідрогеологічні умови платформної частини та особливості формування підземних вод. Цими ж питаннями займались І.І. Цапенко та І.Д. Усіков. У 1960 – 1962 рр. були виконані узагальнюючі роботи з проблем підземних вод Тернопільської (М.П. Ковальова) та Рівненської (Д.C. Лещинська і В.Д. Лаврик) областей.
   У 1959 – 1961 pp. Львівською геологічною експедицією (Г.А. Уженков, Л.С. Герасимов, В.М. Шестопалов) було проведене комплексне геолого-гідрогеологічне знімання масштабу 1 : 200 000, в результаті чого був зібраний детальний фактичний матеріал, що став основою для складання відповідних кондиційних карт [6].
   Геофізичні роботи на цій території проведені у недостатній кількості. В.І. Клушин виконав гравіметрове знімання та електропрофілювання, а А.В. Тесленко – аеромагнітне знімання.
   Регіональні оцінки гідрогеологічних умов дозволили Г.П. Марченку, І.С. Лещинській і І.П. Солякову оцінити запаси підземних вод і розробити рекомендації щодо їх практичного використання.
   У 1963 р. вийшла з друку монографія О.М. Маринича [23]. Вона, як і інші його публікації, мають велике значення для виявлення генетичних та вікових особливостей рельєфу південного Полісся. В 1974 р. опублікована гідрогеологічна карта листа М-35-XIV Волино-Подільської серії з пояснювальною запискою, в якій Є.В. Шестопалова і В.М. Шестопалов дали вичерпну характеристику геологічної будови та підземних вод південного Полісся та північного Поділля, включаючи і Кременецьке горбогір’я. Ця робота має певне значення і тепер, тому що після неї детальних робіт тут не проводилося.
   Геоморфологічні, ландшафтознавчі та геоекологічні дослідження Поділля, зокрема Кременецьких гір, виконували також Й.М. Свинко [24], М.Я. Сивий [25], Л.П. Царик [26], К.І.Ґеренчук, M.М. Койнов, П.М. Цись [27], Б.В. Заверуха [28], В.О. Радзієвський [32], П.І. Штойко [33], Л.В. Янковська [34] та багато інших. Ще на початку XX ст. постало питання про охорону природи подільських горбогір’їв, зокрема Товтрового кряжу. В 1910 р. під охорону була взята гора Гостра біля с. Вікно Гусятинського району як пам’ятка природи – степові резервати зі скелями моховатково-коралових рифів сарматського моря. У 1968 р. утворено заказник “Подільський товтровий кряж”, на основі якого у 1982 р. організовано Медоборський державний геологічний заказник площею 8 701 га.
   У 1987 р. комісія АН УPCP під головуванням Б.В. Заверухи обстежила Товтровий кряж і Кременецькі гори, вона внесла пропозицію про створення Медоборського державного заповідника. Наступна комісія у складі М.А. Голубця, П.С. Пастернака, С.В. Шевченка, В.О. Андрусишина прийшла також до висновку про доцільність організації Медоборського державного заповідника з філіалом “Кременецькі гори”. В 1990 р. постановою Кабінету Міністрів УРСР № 25 від 8 лютого був створений природний заповідник “Медобори” для збереження унікальних природних комплексів та біотичного різноманіття Подільських Товтр і Кременецьких гір, генофонду рослинного і тваринного світу, унікальних древніх рифових утворень, ведення наукової та природоохоронної роботи.
   Висновки. Із викладеного вище можна прийти до висновку, що територія Кременецького горбогір’я достатньо повно вивчена з погляду геології, гідрогеології, фізико-географічної і ландшафтної характеристики, аналізу рослинності і тваринного світу, оцінки мікрокліматичних, ґрунтових, бальнеологічних, рекреаційних і туристичних ресурсів. Залишаються практично не вивченими геоекологічні та геохімічні особливості ландшафтів, на чому і необхідно сконцентрувати увагу наступних досліджень природи Кременецького горбогір’я.

Література та джерела

1. Шестопалова Е.В. Объяснительная записка к гидрологеологической карте масштаба 1 : 200 000 листа М-35-ХІV Волыно-Подольськой серии / Е.В. Шестопалова, В.М. Шестопалов. – К., 1974. – 50 с.
2. Эйхвальд Э.И. Геологические замечания о Литве, Волыни и Подолье / Э.И. Эйхвальд. – 1840. – С. 13-26.
3. Барбот-де-Марни Н.П. Геологические исследование в Волынской губернии / Н.П. Барбот де Марни, А.П. Карпинский // Научно-исслед. сборник трудов горного ин-та. – Санкт-Петербург, 1873. – С. 211-932.
4. Ласкарев В.Д. Общая геологическая карта Европейской России, лист 17 / В.Д. Ласкарев // Труды Геолкома, новая серия, вып. 77. – Санкт-Петербург, 1914. – 116 с.
5. Савинов Л.И. Геологический отчет по поисково-предварительной разведке месторождения бурого угля на участке Жалобы Кременецкого района Тернопольской области, проведенной в течение 1940 г. – К.: УТГФ, 1940. – 82 с.
6. Маков К.І. Карта гідрологічних районів західних областей УРСР та Молдавської РСР / К.I. Маков // Геоінформ. бюлетень АН УРСР. – К.: Вид-во АН УРСР, 1944. – № 1-2.– С. 62-80.
7. Сайдаковский С.Э. Условия залегания и формирования подземных вод юго-западной окраины Русской платформы и Прикарпатского прогиба. – К.: УТГФ, 1951. – 62 с.
8. Луговой Г.И. Геологический отчет по участку “Желобы” Кременецкого буроугольного месторождения в Тернопольской области / Г.И. Луговой. – К.: УТГФ, 1946. – 68 с.
9. Савинов Л.И. Геологический отчет по поисково-предварительной разведке месторождения бурого угля на участке Жалобы Кременецкого района Тернопольской области, проведенной в течение 1940 г. – К.: УТГФ, 1940. – 82 с.
10. Цись П.Н. Схема геоморфологического районирования западнях областей УССР // П.Н. Цись // Труда Львовск. ун-та. География. – 1951. – Вып. 1. – С. 14-22.
11. Шраменко Г.П. Отчет о результатах геологопоискових работ на бокситы в Ровенской и Волынской областях УССР в 1954 г. / Г.П. Шраменко. – К.: УТГФ, 1955. – 82 с.
12. Брунс Е.П. История развития Припятского прогиба в палеозое / Е.П. Брунс // Тр. ВСЕГЕИ, вып. 14. – М., 1956. – 112 с.
13. Хижняков A.B. Фации и мощности палеозойских отложений юго-западной окраины Русской платформы // Геол. сборн. Львов, геол. общ. – 1958. – № 5-6.
14. Дикенштейн Г.Х. Девонские отложения западной Украины / Г.Х. Дикенштейн // ДАН СССР, новая серия, № 5. – 1953. – С. 46-15.
15. Кудрин Л.Н. О возрасте песчано-глинистых отложений на территории юго-западной окраины Русской платформы / Л.Н. Кудрин // ДАН СССР, т. 101, вст. 3. – 1955. – С. 44-51.
16. Юркова В.Г. Стратиграфия миоценовых отложений и геологическое строение юго-западной окраины Русской платформы / ВГ. Юркова. – К.: УТГФ, 1958. – 112 с.
17. Пастернак С.І. Біостратиграфія крейдових відкладів Волино-Подільської плити / С.I. Пастернак. – К.: Вид-во АН УРСР, 1959. – 216 с.
18. Помяновская Г.М. Составление комплексной геологической карты Волыно-Подольской окраины Русской платформы в масштабе 1 : 500 000 / Г.М. Помяновская, A.B. Хижняков. – К.: УТГФ, 1964. – 60 с.
19. Гофштейн И.Д. О несогласии на границе верхнего и нижнего силура в Приднестровье / И.Д. Гофштейн // ДАН СССР, сер. геол. – 1954. –№ 1. – С. 345-352.
20. Перельштейн B.C. Комплексная геологическая карта масштаба 1 : 5000 000 листа М-35-А / В.С. Перельштейн, В.Г. Чередниченко. – К.: УТГФ, 1961. – 64 с.
21. Варава К.Н. Підземні води палеозойських і мезозойських відкладів західного схилу Українського кристалічного щита в межах Волині / К.Н.Варава // Питання вивчення підземних вод та інженерних геологічних процесів в УPCP. – К: Вид-во АН УРСР, 1959. – С. 13-29.
22. Бабинець А.Е. Подземные воды юго-запада Русской платформы / А.Е. Бабинець. – Киев: Изд-во АН УССР, 1961. – 236 с.
23. Маринич A.M. Геоморфология Южного Полесья / А.М. Маринич. – К.: Изд-во Киевск. ун-та, 1963.
24. Свинко Й.М. Сторінки геологічного минулого рідного краю / Й.М. Свинко. – Тернопіль, 1991. – 46 с.
25. Сивий М.Я. Мінерально-ресурсний потенціал Тернопільської області / М.Я. Сивий, В.М. Кітура. – Тернопіль, 1999. – 274 с.
26. Царик Л.П. Еколого-географічний аналіз і оцінювання території: теорія і практика (на матеріалах Тернопільської області). – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2006.
27. Геренчук К.І. Природно-географічний поділ Львівського і Подільського економічних районів / К.І. Геренчук, М.М. Койнов, П.М. Цись. – Львів: Вид-во Львівськ. ун-ту, 1964.
28. Заверуха Б.В. Реліктові і ендемічні рослини Кременецьких гір та необхідність їх охорони / Б.В. Заверуха // Охороняйте рідну природу. – К.: Вид-во АН УРСР, 1964. – С. 46-57.
29. Заставецька О.В. Географія Тернопільської області / О.В. Заставецька, Б.І. Заставецький, Д.В. Ткач. – Тернопіль, 1994. – 136 с.
30. Мариняк Я.О. Основи моделювання стану довкілля / Я.О. Мариняк. – Тернопіль, 2000. – 132 с.
31. Питуляк М.Р. Природні рекреаційні ресурси Тернопільщини, проблеми їх раціонального використання та охорони: навчальний посібник / М.Р. Питуляк. – Тернопіль, 1999. – 60 с.
32. Радзієвський В.О. Кременецькі гори: путівник / В.О. Радзієвський. – Львів: Каменяр, 1976. – 112 с.
33. Штойко П.И. Изменение ландшафтов Западного Подолья в XV – XX веках: автореф. дисс. … канд. географ. наук, спец. 11.00.01 – физическая география, геохимия и геофизика ландшафтов / П.И. Штойко. – Львов, 1986. – 16 с.
34. Янковська Л.В. Еколого-географічне районування Тернопільської області / Л.В. Янковська // Наукові записки ТДПУ. Серія: географія. – Тернопіль, 2003. – С. 156-162.

Опубліковано: Триснюк І. В. З історії досліджень природи Кременецького горбогір'я // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис.- Тернопіль: Друкарня ТНПУ, 2011. - Випуск 2 (24). - С.66-69.

 

головна журнал "Історія української географії"