УДК 911.3.33 (477): 94 Віктор Гуцал, Микола Пістун

Федір Осипович Туманський - український економіко-географ другої половини ХVІІІ - початку XIX століття

   Охарактеризовано початки економіко-географічної діяльності українського вченого другої половини XVIII ст. - Ф. О. Туманського, зокрема його першу анкету для топографічного опису Малоросії. Victor Hutsal, Mykola Pistun. Fedir Tumans'kyi - Ukrainian ekonomgeography of the second half ХVІІІ beginning XIX century. The beginning of economic-geographical activity of the Ukrainian scientist of the second half XVIII century F. Tumans'kyi, in particular, his first questionnaire for the topographical description Malorussia is characterized.

   На Лівобережній Україні у XVIII ст. за часів Гетьманщини сформувалась українська інтелектуальна і політична еліта, що виділялась комплексною європейською освітою, володіла кількома іноземними мовами і займала високі старшинські посади спо¬чатку у полковому козацькому війську, а після ліквідації Катериною II Гетьманщини - у різних столичних установах Російської імперії. За даними О.Ільїна [2], у м. Глухові - тодішній столиці України, нарахо¬вувалось 18 державних діячів 17 діячів культури і науки. Серед них почесне місце посідав відомий історик, географ, етнограф та просвітник-видавець - Федір Осипович Туманський (1746-1805).
   У його багатогранній діяльності значна увага приділялась економіко-географічній проблематиці, розробці оригінальної анкети для топографічного вивчення всієї Малоросії, передусім Гетьманщини.
   Народився Федір Осипович у м. Глухові, належав до знатного старшинсько-дворянського роду, який дав багатьох державних і військових діячів, письменників і науковців. Одержав належну освіту спочатку у гімназії при Московському університеті, а потім у Кенігсберзькому університеті, де студіював право, філософію, загальну історію та камеральну статистику. Останні дві дисципліни потім стали його улюбленою справою. Ще студентом, у 1774 р. став членом Королівського пруського товариства.
   Після закінчення у 1778 р. університету повертається до Глухова, де дістав звання бунчукового товариша (військового канцеляриста). На той час в Російській імперії вже з 1725 р. діяла Санкт-Петербурзька АН, в якій працювали відомі російські та німецькі вчені, в 1745 р. був виданий "Атлас Російської імперії", а в 1755 р. був відкритий Московський університет.
   Крім основної роботи, Федір Осипович зайнявся вивченням статистичних матеріалів Генерального ("Румянцівського") опису Лівобережної України 1765-1769 рр., у якому виявив відсутність даних про ряд міст, містечок і сіл. Це спонукало його до вивчення анкет для обстеження Росії, що були складені у першій половині XVIII ст. В.Татіщевим, Г.Міллером та М.Ломоносовим. Останній у 1758 р. очолив Географічний департамент АН. Український акад. М.Птуха стверджував, що М.Ломоносов, бажаючи створити по¬вну географію Російської імперії, зробив 23.Х.1760 р. подання до Сенату про практичне значення географії для державних установ. Географія в його розумінні, крім математичної і фізичної, включає також політичну і економічну географію з відповідними атласами. При цьому вважав першочерговим завданням ор¬ганізацію обстеження країни шляхом розсипки на місця обов'язкової для заповненій анкети з 30 запитаннями [3]. Безпосереднім організаційним поштовхом до складання анкет послужило створення при АН Топографічного комітету, який має здійснити землеопис країни, створити новий атлас.
   Маючи відповідну підготовку, значний науковий доробок, ініціативні ідеї та зв'язки із Санкт-Петербурзькою АН, Ф.Туманський у 1779 р. в 33-річному віці був обраний науковим кореспондентом Російської імператорської Академії наук.
   На цій основі він розпочав свою головну економіко-географічну діяльність - запропонував проект топографічного опису всієї Лівобережної України, склав для цього комплексну анкету-програму для збирання історико-географічних, економічних, етнографічних, природознавчих та антропологічних відомостей. Цим він суттєво доопрацював анкетний ме-тод досліджень.
   Листування та збір даних Ф.Туманським проводились впродовж 1778-1781 рр. Робота організовувалась за допомогою правителя Малоросії графа П.О.Рум'янцева-Задунайського, у вільний від посади час. Малоросійська колегія змушена була розіслати зведену із трьох частин анкету з формулярами в усі полки і сотні: перша охоплювала 50 пунктів (параграфів) для міст, друга - 23 пункти для опису сіл, слобід, хуторів і займищ, третя - для монастирів, духовних єпархій та парафій і Києво-Печерської лаври. Анкета виділялась детальним змістом, в економіко-географічному плані була близькою до програми Топографічного комітету [4]. Вона була розрахована на поширення серед місцевого населення з урахуванням психології респондентів, дотриманням точної хронології документальних і архівних матеріалів. Великого значення при заповнені анкети надавалось графічній фіксації речових матеріалів, виконанню малюнків і креслень будівель та інших предметів матеріальної культури.
   Нижче наводимо зміст і структуру анкети-програми, складеної Федором Туманським і приєднаної 6 грудня 1779 р. до Подання графу П.О.Рум'янцеву-Задунайському про необхідність топографічного опису Малоросії. Російськомовний текст оригіналу анкети взято нами зі статті етнографа В.Ф. Горленка [1] і змістовно (не стилістично) перекладено українською мовою.
   

 А. Зразок ґрунтовного опису українських міст.
   1. Місто - нинішня назва, такого-то полку, сотні та єпархії. Якщо є здібні і знаючі люди, то бажано до знаменитих міст прикласти рисунок фасаду, знатних місць, будинків. Приналежність до відповідної парафії. Привілейне, вільне, подароване. Коли і ким заселене, ким було раніше - селом чи хутором за такого-то гетьмана чи полковника, чи знатного пана перетворене в місто і обнесене валом.
   2. Від чого походить назва, чи змінювалась вона? Назву міста дано від імені його підприємця, чи від ріки, яка в місті чи біля нього тече; чи від якогось відомого випадку, або від чогось іншого. Але після N року і місяця за такого-то гетьмана або полковника змінена через таку-то причину.
   3. Місцеположення. Вигідне, незручне, в горах, в байраці, на рівному місці; на болоті чи на піску сухому, на схилі, а передмістя нижче на болоті; чи межує з горами чи лісами, степом чи рікою.
   4. Величина і параметри. Місто з валом по периметру матиме... верст в довжину чи саженів в ширину. Головна і допоміжні вулиці, як вимощені? З передмістями і всіма будинками місто по периметру матиме стільки-то верст. Розміри вздовж доріг.
   5. Скільки передмість і як вони називаються? Біля міста передмість стільки-то, зокрема на сході ... з церквою дерев'яною чи кам'яною та іншими відомими будинками чи іншим. На заході - ... з такою-то церквою, в ньому живуть переважно багаті купці; на півдні, на північному сході, на південному заході передмістя таке-то з цікавинками в них такими-то.
   6. Фортеця обнесена валом: земляним високим чи низьким. Кам'яна, дерев'яна чи залишки колишньої фортеці, збудованої в такому-то році. Чи витримувала осади і коли зруйнована та з яких причин, чому не відбудована. Що характерного є, скільки в'їздів з різних боків, критих чи відкритих з їх назвами. Бажано прикласти план з ґрунтовним пояснювальним описом.
   7. Повітря і погода. Повітря за місцеположенням добре чи погане? Яка зима і весна? Коли починаються? Коли дерева починають розвиватися і квітнути,;і якому місяці. По густоті забудови навколо міста чи завдяки болотам восени повітря нездорове і викликає різні хвороби тощо.
   8. Ріки і канали. В місті чи під містом є N ріки, ручайки в якій стороні і як називаються, та впадають в таку-то ріку; чи по ній ходять судна чи плоти, чи глибока з якою якістю води, заросла чи загачена греблями, чи є міст чи перевіз. Чи змінювала ріка своє русло, чи є стариці з їх назвами? Які береги: високі, низькі, піщані, кам'янисті, замулені; чи є криниці, ключі, болота. Скресає чи вимерзає в такому-то місяці. Тече швидко чи тихо, має пороги, перепади, вирі.
   9. Церкви. В місті стільки-то церков, а в передмісті стільки-то. Кам'яні чи дерев'яні, назви їх храмів. Чи є чудотворна ікона і в якому році явилась. В якому році побудовані, чи продовжує якась будуватись. Чи є придворні церкви в домах таких-то паничів. Чи є церква виняткової архітектури і будинок знаменитий, то бажано прикласти план, складений здібними людьми.
   10. Монастирі. В місті чи біля нього і в повіті та сотні і за стільки-то верст знаходяться монастирі, чоловічі і жіночі, як називаються, кам'яні чи дерев'яні, в яких є архімандрит, ігумен, будівельник чи ігуменя. Побудований в N році і володіє нині такими-то селами. Бажано додати рисунок монастиря з його місцеположенням.
   11. Установи. В місті є судові місця: полкові і сотенні канцелярії; земський суд якого повіту, міський суд, духовне правління, комісарство земське, магістрат чи ратуша, засновані на основі таких-то привілегій. Полкова канцелярія створена тут N року, а раніше її ніколи не бувало чи була в іншому місці, таким чином духовне правління, суди, сотенні канцелярії і ратуші. Магістрати і ратуші мають такі-то привілегії, дані їм великими всеросійськими правителями чи в колишні часи королями польськими, великими князями литовськими чи колишніми малоросійськими гетьманами, приклавши до цього копії документів.
   12. Правителі чи містоначальники. З якого року править нинішній полковник N; його попередники в різні роки; скільки їх було: обозний, суддя, писар, осаули, хорунжі, сотники. Війт N, його попередники в такі-то роки. Достовірні відомості про купівельні та інші здобутки урядників, їх записки про Малоросію, літописи і документи чи копії з них бажано повідомити.
   13. Наука: академії і школи. З якого року в місті створені академія, семінарія, колегія чи школа, засновані таким царем, гетьманом чи ким-то іншим; які науки в них викладаються вчителями в різних класах. Прибуток і витрати на науку. Скільки студентів або учнів за рік приїжджають з таких-то полків, чи з Польщі, Литви та інших країн.
   14. Фабрики. Мануфактури суконні і шовкові; фабрики килимові парусинові заводи, залізні руди, скляні і кришталеві гути, пивоварні, солодовні і воскобійні (білі і жовті), млини (водяні, вітряні, кінні, жорнові та інші), винокурні; ким і коли побудовані відомі фабрики і заводи, скільки робітників на них за рік, звідки виписуються майстри, присилаються припаси, куди поступають вироблені товари тощо.
   15. Художники. Чи в місті є майстри з виробів із золота і срібла, шевці, кравці, гончарі, столяри, ковалі, ткачі, кожум'яки, пічники, маляри, художники, лимарі, шапкарі, шорники, кушніри, мідники і котляри, пивовари, солодовники, олійники, воскобійники і свічкарі, перукарі, бондарі, столяри, ветеринари безосвіти (коновали), шаповали, каретники, колісники, склярі, годинникарі, музиканти, сукнарі, маляри, живодери, рибаки чи риболови, гудзикарі, скрипічники тощо.
   16. Купці, з росіян, українців, греків, що торгують оптом крамами та вроздріб різними товарами, які привозять з чужих країн таких-то місць і возять туди, мають особливі для торгівлі привілеї та купецтва.
   17. Ярмарки. У місті кожного року є стільки-то ярмарків, в який час і як довго тривають і торгують якими товарами, звідки приїжджають покупці, як оплачують постій (в казну чи окремим людям). За яких обставин і ухвал створені такі ярмарки.
   18. Торги. Кожного тижня буває стільки-то торгів і в які дні, чим торгують на них.
   19. Число жител. Житла кам'яні, дерев'яні чи мазанки, які на них дахи, побудовані зі смаком чи ні, скільки їх (панських, духовних, козачих, селянських) і публічних будинків стільки-то, шинків і купецьких лавок стільки-то.
   20. Число мешканців. Кількість панів, шляхтичів, духовних осіб, обраних козаків, помічників (слуг), різночинців, корінних бідняків, найманців. Загальна кількість жителів стільки-то душ, в томучислі чоловіків і жінок.
   21. Мовні говори. Литовський, слов'янський, місцевий, руський.
   22. Одяг. В місті, повіті чи сотні одяг польський, німецький, місцевий чи литовський. Як одягаються чоловіки: черкеска, кафтан, пояс, шаровари, взуття, шапка тощо. Жіночий одяг: вбрання, головні убори, взуття. Зобразити їх на 12 рисунках з різних боків споглядання.
   23. Чи є в місті щось незвичне ?
   24. Віддаль від Києва, Глухова і Полтави до полкового міста; від усіх інших полкових міст, від найближчих міст намісництв і губерній, наприклад: від Орла, Курська, Катеринослава, Харкова, Кременчука, Азова і Херсона. Якщо є фахівці, то подати широту і довготу кожного міста, найдовший день в році (годин, хвилин і секунд).
   25. Сади та породи дерев в них: яблуні, груші, сливи, вишні, черешні, виноград, черемха, шовковиця, терен, дерен (кизил), аґрус, порічки, смородина, горобина, горішина тощо. Чи є у місті, повіті чи сотні якісь незвичні дерева з їх назвами.
   26. Землеробство або рільництво у повіті чи сотні. Люди з навиками до хліборобства: сіють жито, гречку, пшеницю, сочевицю, овес, горох, ячмінь, просо та інші в якій кількості і на що використовується. Яким знаряддям орють (плугом, сохою чи іншим). Зарисувати його. Коли збираються хліб і складають у полукіпки, скирти (стоги), чи відвозять у доми або залишають на полях. Коли сіють, як зберігають зерно в засіках чи в ямах.
   27. Чи земля родюча в повіті чи сотні? її відмінності: червона, біла, чорна, глиняна, крейдяна та інша. Чи угноюють її, чи родюча вона і видає стільки-то врожаю зерна (в копійках із четвертини чи копи).
   28. Люди зайняті в тваринництві, мають коней, велику рогату худобу, овець (сірих, білих, чорних) у повіті та всій сотні. Схильність жителів до утримання великої, малої, міцної чи слабої породи тощо. Про користь від худоби і торгівлю нею пояснити подробніше.
   29. Бджоли в повіті та в усій сотні. Тримають люди пасіки (великі, малі, бортницькі вулики, пересувні чи ні), чи достатньо меду і за яку ціну він продається, як вибирають мед. Як ловлять рої, з якого дерева вулики, яких розмірів і скільки коштують.
   30. Селітра, поташ у повіті та в усій сотні. Чи жителі варять селітру, де є такі варниці, скільки за рік і продають в таких-то місцях, чи мають підряди на порохові та інші заводи. Чи має застосування до такої-то землі. Дозвіл на цей промисел мають лише окремі люди, а решті заборонено.
   31. Коноплі: плоскінь, льон в повіті та в усій сотні. Чи сіють багато, чи родить, чи торгують неюі в які місця. Вагою чи мірою?
   32. Тютюн у повіті і в усій сотні. 3 якого насіння, чи багато розводять і яких сортів. Чи торгують ним і куди відвозять, яким способом і за якою ціною. Як удобрюють і обробляють землю, які засоби використовують при посадці і зборі врожаю. Яку користь від цього мають звичайні люди.
   33. Горілка чи просте гаряче вино у повіті та в усій сотні. Чи є винокурні (спиртові) заводи, якої величини, скільки їх, чи багато виробляють і як використовують і як мірять (відрами і квартами). Яку користь від цього мають власники, козаки і чоловіки, хто від цього потерпає, чи не знижуються інші промисли.
   34. Гори. Чи високі або малі, чи багато їх, якого складу (кам'яні, крейдяні чи алебастрові, соляні чи інші), чи в них, на них, біля них є щось примітне, які назви урочищ, ознаки руд, мінералів, металів, який камінь можна шукати, чи червоні, жовті і білі землі.
   35. Рослини і квіти. По горах, лісах, видолинках ростуть такі-то рослини, квіти* їх назви, коли можна протягом року зібрати чистого насіння, розфасувати за назвами. Які з трав вживають до їжі, а які для лікування людей, тварин (худоби) і птиць.
   36. Ліси, чагарники (байраки), гаї. Біля міста такі-то ліси, рощі, гаї, діброви; які в них дерева (дуб,липа, осика, клен, береза, сосна, берест, ялина, кедр, горіх, в'яз, граб, верба, горобина тощо). Між ними трапляються дикі яблуні, груші тощо. Зрубані дерева відправляють водою чи суходолом на продаж, чи придатні на мачти та інші вироби. Площа лісів, їх власники, коли дерева дозрівають, їх продають на торгах саженями або аршинами кубічними, чи на вози відповідною ціною. Чи достатньо для міста дров чи навпаки і чому.
   37. Чи поблизу звіри трапляються. Такої-то породи, величини, кольору шерсті та кількості: ведмеді, вовки, лисиці, зайці, кролі, білки, лосі, олені, дикі кози, дики, байбаки, сайгаки, рисі, бобри тощо. Як їх ловлять і коли? Яким знаряддям і як використовують.
   38. Які поблизу птиці трапляються. Хижі орли, яструби, коршуни, соколи та інші; перельотні лебеді, гуси, качки, тетерюки, куропатки, дрохви, кулики, рябчики, глухарі тощо. Співучі: солов'ї, зозулі, жайворонки, щиглі, чижі, шпаки, перепілки, чайки та інші. їх кількість, чи ловлять і стріляють на їжу, продаж чи торгують ними.
   39. Чи рибу в річці ловлять? Осетрів, стерлядь, білуг, сомів, лящів, коропів, щук, линів, плотви, язів, карасів, окунів, червоноперок, в'юнів, раків та інших. Нащо вони використовуються і в який час (більше - менше)?
   40. Змії. Є багато змій великих і малих, черепах, ящірок, вужів, жаб і черв'яків (їх назви?).
   41. Голод. Чи був голод, коли і як довго, повінь, пожар, сарана, розбійницький напад, землетрус та інші щасливі та нещасливі пригоди.
   42. Чи було в цих місцях військо? На квартирах, чи не було місто оточене і в якій військовій обстановці.
   43. Чи варте місто згадки? У зв'язку з народженням в ньому великих і славних людей - в місті, повіті чи місці-гетьман, славний полководець, богослов, вчений, поет, художник чи відомий майстер.
   44. Місто подароване яким царем, гетьманом кому і коли і як нинішньому власнику дісталося?
   45. Чи не було коли місто полковим центром, столицею чи сотенним і чому підупало?
   46. Чим більше славиться місто? Проживання відомих і знатних людей, торгівлею таких-то купців, врожаями культур, художниками (майстрами) чи такими-то заводами тощо.
   47. Чи є в канцеляріях чи окремих людей древніх літописів чи записок про Малоросію, про помітне минуле, повідомити копіями.
   48. Які в селах є в ужитку повір'я, астрономічні і фізичні замітки про погоду, врожай хлібів і плодів сприятливих жнив, людське здоров'я тощо - у повіті і в усій сотні.
   49. Звичаї весільні, похоронні, хрестинні у повіті і в усій сотні. Весілля починають так: спочатку сватання, дають хустки тощо. На весіллі: жених, наречена, світилка, дружок, дружки, бояри і кожного такі-то обов'язки тощо.
   50. Ріст, придатність і схильність людей у повіті і в усій сотні. Ріст людей: високий, середній, малий; червоні, смугляві, білі, жовті, круглолиці, довголиці; схильні до праці, до багатства, посту, п'янства, веселощів, будівництва, пасік тощо.

   Санкт-Петербурзької імператорської Академії наук кореспондент, бунчуковий товариш Федір Туманський.

   Б. Зразок опису українських сіл, слобід, хуторів і займищ.
   Нинішня назва села, слободи, хутора чи займа, що належить до такого-то полку, сотні, єпархії, пара¬фії, намісництва (державне, подароване чи надане кому-небудь).
   1. Як давно заселена і ким?
   2. Від чого пішла назва, чи змінювалась? Назву дано від підприємця чи від ріки, чи від якогось іншого випадку.
   3. Місцеположення. Добре, погане; в горах, байраці, на рівному болотистому, піщаному, сухому чи мокрому місці; на косогорі, чи на болоті, до якого з різних боків прилягають гори чи ліси, степи чи ріка тощо.
   4. Повітря і погода. Повітря за місцеположенням добре чи погане? Яка зима і як звичайно починається. Коли починається весна і дерева розвиваються і цвітуть. Через тісноту забудови чи через оточуюче болото і ліси люди хворіють простудою, насморком тощо.
   5. Ріки і канали. Ріка, річка чи ручайок різних напрямків, куди впадають, чи судноплавні (глибина, якість води, запруженість, загаченість греблями, мости, стариці). Чи змінювала ріка назву в різних частинах течії, коли пересихає, які має береги, коли замерзає і скрисає, швидкість течії, чи має пороги, перекати, вирі.
   6. Церква чи церкви. Кам'яні чи дерев'яні храми, їх назви. Чи є чудотворна ікона, яка явилась такого-то року, побудована в такому-то році, нині будується така-то.
   7. Монастирі. Чоловічі, жіночі з назвами; кам'яні чи дерев'яні, в них архімандрит, ігумен, будівник, начальник чи ігуменя. Побудований тоді-то і володіє нині такими селами.
   8. Ярмарки. Кожен рік буває стільки-то ярмарків, коли, якими на них торгують товарами, чи приїжджають на них купці з таких-то місць.
   9. Торги. Кожного тижня буває стільки-то торгів, торгівля на них така-то.
   10. Число будинків (жител). Житла: кам'яні, дерев'яні чи мазанки; які в них дахи, їх загальна кількість, кому належать (полкам, духовним особам, козакам, селянам).
   11. Число жителів. Панів - шляхтичів стільки, духовних осіб, козаків, виборних, помічників, різночинців, посполитих стільки-то. їх загальна кількість душ (чоловіків і жінок).
   12. Мовні говори: литовський, слов'янський, місцевий (польовий), руський.
   13. Віддаль від полкового міста, від сотенних і найближчих міст.
   14. Гори. Назви, висота, якого складу (кам'яні, крейдяні, алебастрові (вапнякові) чи якісь інші. Назви їх урочищ, чи є ознаки руд, матеріалів та різних кольорів землі (глини).
   15. Рослини і квіти. По горах, лісах, видолинках ростуть такі-то рослини та квіти. їх назви. Бажано селянам весною, влітку і осінню зібрати чисте насіння з них, розфасувати і зав'язати в хустки чи папірці, надписати, використовувати в їжу і на лікування людей, тварин, птиць та худоби.
   16. Ліси, глибокі рощі, гаї, бори. Біля села такі-то ліси, рощі, гаї, діброви, а в них дерева: дуб, липа, осика, ясен, клен, береза, сосна, берест, ялина, кедр, горіх, в'яз, граб, верба, горобина та інші. Між ними дикі яблуні, груші тощо. Будівельну деревину рубають, відправляють на продаж в такі-то місця чи на мачти. Площа лісів. їх власники, способи використання місцевої деревини, продаж на сажені, аршини кубічні чи вози, за якою ціною.
   17. Чи навколо водяться звірі Багато їх чи мало, яких порід і величини, кольору шерсті (ведмеді, вовки, лисиці, зайці, кролики, білки, лосі, олені, кози, дики, байбаки, сайгаки, рисі, бобри) тощо. Спосіб їх ловлі, яким знаряддям, як використовуються?
   18. Які птиці навколо водяться? Хижаки: орли, яструби, коршуни, соколи тощо. Перельотні: лебеді, гуси, качки, тетерюки, куропатки, дрохви, кулики, рябчики, глухарі тошо. Співучі: солов'ї, зозулі, жайворонки, щиглі, чижі, шпаки, чайки та інші. їх кількість, коли ловлять, яким способом: стріляють на їжу, на продаж, на інше?
   19. В ріках ловлять рибу. Осетрів, стерляді, білуг, сомів, лящів, коропів, щук, линів, плотву, язів, карасів, окунів, червоноперок, в'юнів, раків та інші, їх кількість, як використовують, коли ловлять і яким способом?
   20. Змії. Є багато змій великих і малих, черепах, ящірок, вужів, жаб та черв'яків, як вони називаються?
   21. Чи був коли і як довго голод, повінь, пожар, сарана, чужий напад, землетрус та інші пригоди?
   22. Чи було село подароване таким-то правителем, царем, гетьманом, коли і кому нині належить?
   23. Чи не було село колись містом?

    Наук кореспондент, бунчуковий товариш Федір Туманський.

    Розпочате Ф.Туманським складання топографічного опису України, як і спроба Топографічного комітету Академії наук Російської імперії скласти її опис загалом, не були доведеш до кінця. Зібрані Ф.Туманським матеріали були частково опубліковані пізніше і зберігаються у ЦДІА (м. Київ). Анкетою Ф.Туманського пізніше скористались автори топографічних описів намісництв колишньої України 1780-х pp.: О.Шафонкий і Д.Пащенко при описі Чернігівського, Н.Загоровський - Харківського та П.Симоновський - Київського.
   Після переїзду до Петербурга, в 1792-1794 pp. видав у своєму журналі "Российский магазин" матеріал з життя народів Сибіру й Півночі, праці першого російського африканіста М.Коковцева "Описание архіпелагу і Варварійського берега" (1786) та "Достовірні відомості про Алжир" (1787), "Опис Петербурга" та інші, переважно історичні, документи.
   Очевидно, на цей період припадає обрання Ф.О.Туманського дійсним членом Російської АН та членом-кореспондентом Гегтінгенського наукового товариства (1794).
   У 1801р. Федір Осипович вийшов у відставку, повернувся до свого маєтку біля Глухова і продовжував займатись літературно-публіцистичною діяльністю, разом зі своїми колегами очолював освітянський осередок у Глухові. Помер у 1805 р. і похований в с.Чорториги (нині Шевченкове) біля Глухова.
   Багатогранна діяльність Ф.О.Туманського свідчить, що в Україні у XVIII ст. географічні знання мали комплексний характер, а в їх складі цілеспрямовано формувались початки окремої галузі - економічної географії, а вже у 1760 р. появились два нових терміни - "політична географія" і "економічна географія", які набули широкого використання вже у ХIХ ст.

Опубліковано: Гуцал В.О., Пістун М.Д. Федір Осипович Туманський - український економіко-географ другої половини ХVІІІ - початку XIX століття// Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис.- Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. - Випуск 2 (10). - С.13-17.  

головна Історія української географії