УДК 911.37 Анатолій Доценко, Наталія Бєлоусова, Сергій Мурга

Пам'ятні місця України, пов'язані з Іваном Франком

   У статті розглянуті питання увічнення пам'яті Івана Франка на теренах сучасної України шляхом спорудження пам'ятників, встановлення меморіальних дошок і відкриття музеїв. Для іноземних і вітчизняних туристів цікаво знати, якими стежками мандрував Іван Франко, зокрема Карпатами, що він бачив і чув, і якими стежками варто пройти сьогодні, сучасним мандрівникам. В статті пропонується опис саме такого туристичного маршруту.
   Ключові слова: мандри, пам'ятник, туризм, маршрут, стежки
   Anatoliy Dotsenko, Nataliya Bielousova, Murga Sergii. Memorable Place of Ukraine, connected with Ivan Franko. In the article questions of perpetuating the memory of Ivan Franko on the territory of modern Ukraine, by building monuments, establishing memorial plaques and opening museums. For foreign and domestic tourists curious to know, which paths had been traveling Ivan Franko, including the Carpathian Mountains, that he saw and heard, and what paths modern travelers should go today. In the article offered description exactly of such tourist route.
   Keywords: travel, monument, tourism, route, paths

   Актуальність дослідження. Важливим напрямом суспільно-географічного дослідження туризму є аналіз історії розвитку туризму в Україні. У цьому плані заслуговує на увагу процес висвітлення ролі видатних діячів української науки та культури в становленні туризму. Повертаючись до життєвого та творчого шляху видатного українського письменника і вченого Івана Франка розумієш, що проведено вкрай мало досліджень, які лягли в основу розбудови туристичних маршрутів, які б допомогли всебічно висвітлити цю цікаву світову особистість.
    Аналіз останніх досліджень. Значний внесок у дослідження історії розвитку туризму в Україні зробили українські вчені І.Ю. Афанасьєв, Т.А. Дьорова, С.П. Кузик, Л.В. Мальцева, В.В.Остапчук, Л.М.Устименко, В.К. Федорченко та інші, які у своїх навчальних посібниках частково приділили увагу мандрівкам Івана Франка.
    Постановка завдання. Велич і могутній талант Івана Франка переконують нас в тому, що він зробив значний внесок у різних сферах науки, літератури, культури та туризму. Нажаль, остання сфера його діяльності мало висвітлена в сучасних дослідженнях. Друге питання, яке ми порушуємо в даній статті, наскільки достатньо увічнена пам'ять про Івана Франка в Україні (у вигляді пам'ятників, меморіальних дощок та музейних експозицій), заради якої він жив, творив і страждав.
    Виклад основного матеріалу. У 2016 році Україна відзначала 160-річчя від дня народження видатного українського письменника, вченого, громадського і політичного діяча Івана Франка. Були проведені різноманітні заходи з метою відзначення ювілею великого українця, який зробив надзвичайно багато для утвердження українців як великої і самостійної нації, яка тривалий час боролась за свою незалежність і яка постала як самостійна держава у 1991 році: книжкові виставки, присвячені І.Франку, організовані у Національному музеї літератури України, Музеї книги та друкарства на території Києво-Печерського національного заповідника, Національній бібліотеці імені В.І.Вернадського.
   Урочистий вечір, присвячений І.Я.Франку, проведено в Українському національному театрі імені Івана Франка.
   Цікавий захід, який називався «Франко-фест», проведено у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна» (м. Київ), на який були запрошені почесні гості, у тому числі онук Івана Франка – Роланд. Присутні на заході викладачі та студенти із задоволенням послухали уривок з вистави «Подружжя» за листами І.Франка та його дружини Ольги Хоружинської, які озвучили Роланд Франко та акторка театру ім. Івана Франка – Галина Стефанова. Голова ради студентського самоврядування Університету «Україна» Оксана Бєлаш підвела підсумки акції по збиранню коштів на великий пам'ятник Іванові Франку у місті Києві. За підсумками святкової ювілейної зустрічі онукові Івана Франка Роланду був переданий подарунковий варіант книги, до якої увійшли студентські творчі роботи та вірші студентів кафедри менеджменту туризму, роботи з декоративно-прикладного мистецтва кафедри дизайну, фотоматеріали кафедри журналістики, присвячені життєвому та творчому шляху І.Франка.
   В цілому ювілей такої знаної особистості в Україні відзначено надто «скромно». Прикро й те, що за увесь ювілейний рік в українських містах і селах не відкрито жодного пам'ятника Івану Франку.
   Пам'ятники та музеї Івана Франка. Найбільше пам'ятників Івану Франку з'явилось в Україні після відзначення у 1956 році 100-річчя від дня народження Великого Каменяра. За нашими підрахунками, у 50-60-х роках ХХ ст. в Україні відкрито 8 пам'ятників письменнику. У Києві у 1956 році відкрито погруддя І.Франка у сквері біля Українського драматичного театру імені Івана Франка. Скульптори: А.Бєлостоцький та О.Супрун. Протягом 1956-1966 років пам'ятники письменнику були споруджені переважно у містах Західної України: Борислав, Трускавець, Стрий, Рудки, Самбір, Болехів, Броди. За цей період з'явилось погруддя поета у деяких містах Центральної (Вінниця, Житомир), Східної (Донецьк, Сєверодонецьк) та Південної України (Миколаїв, Мелітополь).
   Іван Франко тричі приїздив до Києва: у 1885, 1886 та 1909 році. У 1886 році у церкві колегії Павла Галагана І.Франко одружився на Ользі Хоружинській.
   До Борислава поет неодноразово приїздив, знайомився з працею нафтовидобувників, збирав матеріали для повісті «Борислав сміється». Сьогодні, на центральній площі міста постав пам'ятник поету.
   У Самборі, куди І.Франко приїздив двічі у 1890 році, пам'ятник стоїть біля міського парку. В цьому місті поет виступив перед товариством «Бесіда», а у 1913 р. читав студентам гімназії та семінарії свою поему «Мойсей».
   Бронзове погруддя І.Франка у Болехові засвідчує той факт, що поет неодноразово приїздив у місто до відомої української письменниці Наталії Кобринської.
   У Львові, Дрогобичі, Івано-Франківську споруджено гідні пам'ятники, які достойні величі Івана Франка. У Львові, у 1964 році, у парку, навпроти головного корпусу Львівського національного університетуім. Івана Франка, відкрито монумент І.Франку на увесь зріст висотою з постаментом 12,5 м. Скульптори В.Борисенко та Є.Мисько.
   Зі Львовом пов`язане все доросле життя і творчість Івана Франка,починаючи з 1875 р., коли він став студентом Львівського університету і до 1916 р., коли він відійшов у вічність і похований на Личаківському цвинтарі. У Львові всього три памятники Франку. Окрім зазначеного, є пам'ятник Каменяреві на могилі поета. На ньому зображено робітника,який підняв кайло, щоб «лупати цю скалу». Третій пам'ятник-погруддя стоїть на подвір'ї будинку, в якому жив Іван Франко та в якому зараз існує меморіальний будинок-музей.
   Ще один памя'тник І.Франку споруджено у 1966 р. у Дрогобичі – місті,в якому поет вчився у 1864-1875 рр. спочатку у «нормальній» школі, потім гімназії. Франко двічі приїздив у місто свого дитинства: у 1902р. - на збори робітників та у 1906р. – читав свою поему «Мойсей».
   І.Франко – геніальний письменник і вчений, який зробив величезний внесок у піднесення української культури. Постать його співмірна з Тарасом Шевченком та Лесею Українкою.
   Добре, що у багатьох українських містах мешканці шанують Івана Франка і увічнили пам'ять про нього у пам'ятниках-погруддях.У багатьох містах і селах вулиці носять його ім`я. Але цього замало.
   Новий етап у справі увічнення пам'яті І.Франка припадає на період незалежності України. У 1995 р. постали величні памятники Франку в Івано-Франківську і Тернополі. В Івано-Франківську, який часто відвідував Франко, пам'ятник Каменяреві постав на вул. Незалежності біля музично-драматичного театру. З 1962 р. місто Станіслав перейменоване на Івано-Франківськ. Автори пам'ятника - скульптори Л.Яремчук та М.Посекіра.
   У Тернополі пам'ятник Франку збудовано у 1955р.в сквері на вул. Гетьмана Сагайдачного. Скульптор – Данило Чепіль.
   Франко двічі був в Одесі, коли приїздив на лікування. Єдиний великий пам'ятник Іванові Франку на півдні України відкритий у 2006 р. саме в Одесі на Олександрівському бульварі. Cкульптор – Б.Румянцев.
   За роки незалежності України з'явилися погруддя Франка у містах Ковель, Хмельницький та Сімферополь.
   Пам'ятники І.Франка спорудженні у деяких українських селищах та селах. Оригінальний величний пам'ятник І.Франку відкрито у його рідному селі Нагуєвичі Дрогобицького району. Скульптор – Е.Мисько. Пам'ятник знаходиться біля літературно-меморіального будинку-музею поета. Франко сидить у великому кам'яному кріслі та читає свою поему «Мойсей». Погруддя І.Франка є в карпатських селах Криворівня, Лолин, Горяни.
   Незважаючи на те,що в багатьох містах України споруджені пам'ятники Івана Франка, він недостатньо пошанований в нашій країні. Прикро, що в столиці України немає великого пам'ятника поета на увесь зріст, а він цього достойний.
   Директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус у своєму виступі на фестивалі «Франко-фест»в університеті «Україна» повідомив слухачів, що питання спорудження великого пам'ятника Івана Франка у Києві розглядалося у Київській міськдерж-адміністрації. Визначено місце для пам'ятника. Це перетин бульвару Т.Шевченка та Терещенківської вулиці. Ми вважаємо такий вибір невдалим. Там немає достатнього місця для зібрань шанувальників таланту Великого Каменяра, а потім поблизу вже є величний пам'ятник Тараса Шевченка. Ми пропонуємо розмістити цей пам'ятник в історичному центрі Києва, на Бессарабській площі, на постаменті, що лишився після знесення пам'ятника Леніну, а площу перейменувати на площу І.Франка.
   Викликає занепокоєння байдужість органів державної влади та української громадськості до увічнення пам'яті такої постаті в українській культурі, якою був Іван Франко. Сьогодні немає пам'ятників Франку у 13 обласних центрах не лише Східної України (Харків, Полтава, Суми і Чернігів), але й Західної (Луцьк, Рівне, Чернівці, Ужгород). Сьогодні, коли Україна потерпає від військової агресії Росії і змушена захищати свою територіальну цілісність, надзвичайно важливо посилити національно-патріотичне виховання українців, особливо молоді. Чільне місце у цій важливій виховній роботі повинно відводитись проведенню громадських заходів біля пам'ятників видатним українським політичним діячам, діячам літератури, культури та мистецтва. Отже, спорудження пам'ятників Івана Франка на сході та півдні України є також справою зміцнення національної безпеки нашої країни.
   Важливою формою увічнення пам'яті видатних людей є спорудження меморіальних дощок про їх перебування у певному будинку або про події, пов'язані з цим будинком.
   І.Франко без сумніву є великим українцем, генієм та знаковою постаттю в історії української держави, якій потрібно відкривати меморіальні дошки.
   У Києві є дві таких дошки. Перша на будівлі Національного музею літератури України, де у ХIХ столітті була колегія Павла Галагана. Текст її у радянському дусі і потребує деяких змін: «У цьому будинку у 1885-1886 рр. та 1896 р. перебував І.Франко – великий український письменник-революціонер». Друга дошка висить на будинку № 4 по Нестерівському провулку. Вона інформує, що у цьому будинку проживав Іван Франко.
   У Львові ми знайшли дві меморіальні дошки. Перша сповіщає, що у старому корпусі університету 22 березня 1895 році Франко прочитав пробну лекцію для студентів. Друга дошка на будівлі колишньої в'язниці сповіщає, що Франко сидів у ній у 1877, 1880 та 1889 роках. Окрім пам'ятників та меморіальних дощок, важливе місце займають музеї видатних українських діячів, у тому числі І.Франка. На жаль, в Україні дуже мало музеїв І.Франка. Зокрема є музей у Львові, рідному селі Нагуєвичі та селі Криворівня. Невеликі експозиції про І.Франка створені в Київському музеї літератури. Величезний внесок Франка в духовну спадщину українського народу, загальноукраїнське значення його творчого доробку зумовлюють необхідність створення в столиці окремого державного музею І.Франка. Нещодавно надійшла інформація про відкриття у Києві по вул.Володимирській у будинку № 26 музею родини Франків.
   Іван Франко був не лише видатним письменником, поетом, вченим, але й завзятим мандрівником по Карпатському краю. Подорожувати він почав ще в шкільні роки, коли навчався у Дрогобицькій гімназії. У «Передьньому слові» до збірки оповідань,що вийшла у 1913 році під назвою «Рутенці», він писав «Незвичайними розривками в житті дрогобицьких гімназистів бували екскурсії під проводом деяких учителів у околиці міста, або до трохи віддалених місцевостей… З важніших екскурсій … згадую кілька прогулянок до Урича» [4, 9]. У 1872 р. Іван з гімназистами вперше побував в Уричі, біля села оглянув унікальні скелі, на яких у IХ ст. була збудована давньоруська дерев`яна фортеця Тустань, яка у ХІІІ ст. була спалена татаро-монгольською ордою.
   Про одну з далеких мандрівок Івана Франка дізнаємося з його листа до Михайла Драгоманова: «Скінчивши сьомий клас, я перший раз пустився під час ваканцій в дальшу мандрівку, перший раз не поїхав додому пасти худобу допомагати при збірці сіна і збіжжя. Я поїхав залізницею до Стрия, а відси рушив скільськім трактором до Синєвідська та на Побук, Бубнище, Тисів, Церковну, Мізуїнь, Велдіж, зайшов до Лолина. Ся «маленька»мандрівка дала мені пізнати трохи більше світу і людей, ніж я знав досі.
   Вернувши з Лолина до Дрогобича, я пустився в противний бік у гори на Опаку, Смільну, Тур'є до Волосянки» [5,c.244].
   Захоплення мандрівками в юнацькому віці переросло у потребу. Пішки або у селянському возі він пройшов і проїхав Бойківщиною сотні кілометрів, підкоривши найвищі вершини Турківщини та Сколівщини – гори Високий Верх та Парашку.
   Іван Франко дуже любив природу Карпат та мандрівки по цьому гірському краю. У 1883 р. він створив у Львові «Кружок для устроювання мандрівок по нашім краю» і організував для львівських студентів шість туристичних мандрівок.
   Під час цих подорожей Франко був вражений чудовою природою Карпат, бурхливими річками, скелями, печерами. Він збирав народні пісні, перекази, легенди, знайомився з людьми.
   У селі Тухля, на Сколевщині, Іванові розповіли легенду про народного захисника Беркута і він написав повість «Захар Беркут». Зараз у с.Горяни стоять погруддя Івана Франка та Захара Беркута. Подорожі Франка гірськими стежками часто закінчувались у с.Лолин на Долинщині, де жила чудова дівчина Ольга Рошкевич, перше й найромантичніше кохання І.Франка. На жаль, її батько, священик сільської церкви, не дав дозволу на шлюб Івана з Ольгою, але у серці Івана вона залишилася на все життя. Вдячні нащадки спорудили в селі пам'ятник-погруддя І.Франка.
   Здобуті під час подорожей відомості з історії, культури та побуту горян Івана Франко використовував у своїх літературних та наукових творах.
   У 1889 році Іван Франко та Осип Маковей потягом поїхали до станції Бескид, а звідти пішки перейшли через полонину Яворник, села Жупини і Климець до Карлсдорфа – поселення німецьких колоністів на захід від села Климець. 20-го травня того ж року обидва письменники побували на Верецькому перевалі. У 1889 році, перебуваючи на горі Яворник (1120 м.) Франко відвідав витік мальовничої річки Стрий. З гори відкривалася чудова панорама Сколевських Бескидів. На сході - долина річки Опір, притоки річки Стрий, а біля самого хребта – розміщена залізнична станція Бескид. Тут починався найдовший залізничний тунель довжиною 1641 метр. Перший потяг пройшов ним у 1887 році.
   Цією колією проїхав Іван Франко та Михайло Павлик у червні 1895 року, направляючись на похорон Михайла Драгоманова у Софію. Але з кордону їх змусили повернутися назад тією ж дорогою. Сумні враження від цієї подорожі Франко описав у оповіданні «Чиста раса».
   Іван Франко більше всього любив подорожувати історико-етнографічним краєм Бойківщиною, розташованою на території Сколевщини та Турківщини. У 1904 р. він брав участь в етнографічній експедиції по Бойківщині, організованій австрійським товариством етнографії з метою придбання експонатів для музею товариства у Відні.
   Франко неодноразово бував у містечку Славське, яке вважали перлиною Сколевщини. Часто відвідував він центр Турківщини – містечко Турку. Найбільш пам'ятним для турківчан був приїзд Франка 6-го квітня 1913 року, коли на запрошення вчителів повіту він виступав з читанням своєї поеми «Мойсей». Зустріч вилилась у свято, яке, за словами одного з учасників, золотими літерами буде записане в історію краю. Враження від цієї поїздки І.Франко виклав у комедії «Учитель».
   В кінці ХIX – на початку XX ст. Франко зі своєю родиною любив відпочивати влітку в карпатських селах. Спочатку він приїздив у с.Довгополе, розташоване на лівому березі р.Білий Черемош, а з 1900 по 1914 рр. відпочивав у с.Криворівня, що на березі Чорного Черемоша на Верховинщині. До нього приїздили М.Грушевський, В.Гнатюк, Л.Українка, В.Стефаник, М. Коцюбинський, М.Міхновський. Недаремно Криворівню образно називали «літературною столицею України». Ці місця надихнули М.Коцюбинського на створення повісті «Тіні забутих предків». Режисер Сергій Параджанов за цією повістю у цьому ж селі створив чудовий кінофільм. Зараз у селі Криворівня створено музей «Тіней забутих предків». У селі в будинку, де жив Франко, створено музей,а поруч відкрито йому погруддя.
   Туристичними стежками Івана Франка. Іван Франко подорожував по Карпатському краю понад століття тому назад. Природні туристичні об`єкти за цей час майже не змінилися, а історичні, культурні та архітектурні зазнали певних змін. Тому, мандруючи шляхами та стежками, якими подорожував Іван Франко, сучасний турист буде по-іншому сприймати туристичні об`єкти. Це зумовлено не стільки змінами об'єктів, скільки іншим світосприйняттям сучасної людини, породженим сучасною цивілізацією, яка істотно відрізняється від людини цивілізації XIX ст. Незважаючи на це, туристична подорож франковими шляхами та стежками залишить незабутнє враження.
   Нами розроблено туристичний маршрут «Стежками Івана Франка», який, сподіваємося, припаде до душі всім, хто любить подорожувати та є палким прихильником творчості Івана Франка. Цей маршрут пролягає на півдні Львівської області територією Турківського та Сколевського районів, на якій історично сформувався етнографічний район Бойківщина, а якому розселені українці-бойки.
   Мета походу:
- пройти стежками Івана Франка та відвідати пам'ятні місця, пов'язані з його життям і творчістю;
- ознайомитись з мальовничою природою Карпатських гір;
- оглянути унікальні дерев'яні церкви;
- ознайомитись з побутом, звичаями та святами бойків.
   Маршрут починається у селі Нагуєвичі, а закінчується у райцентрі місті Турка.

Рис. 1. Туристичний маршрут «Стежками Івана Франка»

   Протяжність маршруту 93 км. Цей пішохідний туристичний похід триває 8 днів.
   При в’їзді у Нагуєвичі, в якому 27 серпня 1856 р. народився Іван Франко, туристи оглядають дві скульптурні композиції: «Шляхами поета» та «Вічний революціонер». Поруч великий камінь із словами поета Максима Рильського: «Звідси починається «Стежка поета», вздовж якої стоять вирізьблені з дерева скульптури - символічні образи рідних і близьких людей, героїв франкових творів.
   Із села туристи йдуть пішки на Борислав і через 4 км, зупиняються у с. Ясениця-Сільна. Це мала батьківщина матері Івана Марії Кульчицької. Малий Іванко в дитинстві часто був у цьому селі у бабусі Людвики Кульцької. У 1864р. Іван Франко закінчив у цьому селі початкову школу.
   Далі туристи йдуть у південно-західному напрямку через села Опака, Смільна, Тур’є. Із села Тур’є туристи піднімаються на невеликий хребет і, подолавши його, спускаються до с. Велика Волосянка, в якому Іван Франко гостював у дядька по матері - Івана Гвоздецького. Від Великої Волосянки шлях пролягає до с. Ясениця-Замкова, розташованого вздовж автошляху та залізниці Львів-Ужгород. У цьому селі цікавим об’єктом є дерев’яна церква святого Михаїла та дзвіниця, збудовані у 1790 р. У дзвіниці, яка є пам’яткою архітектури національного значення, влаштовано музей народного побуту. Далі туристи піднімаються на хребет Ріп’яна і, перейшовши міст через Дністер попадають у с. Грозьово, в якому кілька разів відпочивав Франко. Його радо приймав священик Михайло Флюнт. На околиці села туристи оглядають залишки давнього українського городища, що захищало шлях від ворогів. За легендою, у XVI ст., тут відбувся бій з татарами, які захопили в полон багато горян і відтяли їм голови.
   Далі туристи попадають у прикордонне село Мшанець звідки продовжують маршрут на південь лісовою стежкою,що веде на гору Магура-Лімнянська (висотою 1022 м ). Це найвища вершина Верхньо-Дністерських Бескидів, з якої відкривається чудова панорама гір та полонин. На вершині гори стоїть пам’ятник радянським воїнам, які загинули під час штурму гори 22 вересня 1944 року.
   Спустившись з гори, туристи потрапляють в село Лімна, яке розташоване у долині річки Дністер; в ньому в 1886 році побував Іван Франко, відвідавши свого товариша – письменника Михайла Павлика, який перший, хто на Турківщині заснував «Просвіту», вже тривалий час гостював у священика Корнелія Яворського.
   На околиці села стоїть металевий хрест – єдиний на Турківщині встановлений у 1911 році на честь великого галицького просвітителя – поета Маркіяна Шашкевича.
   Далі шлях туристів йде долиною Дністра, де у верхів’ї річки села тягнуться суцільним ланцюгом. У селі Вовче,одному з найбільших сіл Турківщини, Іван Франко зустрічався із священиком Онуфрієм Ганевичем. У нижній частині села, під старою липою, знаходиться криниця з чистою холодною і смачною водою, яку називають Франковою. Перебуваючи у селі Іван Франко часто приходив сюди пити воду. Тут він любив поговорити з селянами, вислухати їх біди, дати поради. У селі одна з найстаріших на Турківщині дерев’яна церква Введення Пресвятої Богородиці, збудована у 1680 р., яка є пам’яткою архітектури. З села Вовче Іван Франко ходив до витоку Дністра, який знаходиться на південно-західному схилі гори Розлуч (760м) за 7 км від Франкової криниці. Це пам’ятка природи місцевого значення, яка є чудовим місцем відпочинку, звідки відкривається чудова панорама Стрийсько-Сянської Верховини. Лісовою стежкою туристи спускаються з гори до села Шум’яч, звідки автомобільною дорогою (10 км) приходять до кінцевого пункту туристичного походу – міста Турки, розташованого на лівому березі річки Стрий.
   Турка – давнє місто засноване у 1431 р. королем Ягайлом. У XVI ст. на місці сучасної школи стояв замок Турецьких – тодішніх власників міста. У 1744 р. в Турці побував легендарний народний месник Олекса Довбуш зі своїми опришками. На горі Звіринець є криниця названа іменем Олекси Довбуша.
   Іван Франко двічі побував у цьому місті, у 1891 та 1913 роках. Під час першого приїзду він виступав на віче у залі повітової ради, де говорив про запровадження виборчого права, таємного голосування, розвиток народної освіти, подолання безграмотності серед селян. Перебування Івана Франка на Турківщині дало йому матеріали для написання багатьох творів.
   Цей туристичний похід молоді залишить у їхніх душах незабутнє враження від перебування у чарівних куточках Карпатських гір, ознайомлення з бойківськими селами та їх мешканцями, людьми мужніми, працьовитими, відданими Україні, які через віки зберегли свої традиції, звичаї та обряди і показують це туристам.
    Висновки. Викладений у статті огляд туристичних мандрівок Івана Франка показав, що проаналізований маршрут має бути цікавим для сучасних туристів, офіційно визнаним та зареєстрованим, як маршрут «Стежками Івана Франка».
   Другий висновок полягає в тому, що мережа пам'ятників, музеїв та меморіальних дощок в Україні, присвячених Іванові Франку, надзвичайно мала і її потрібно розширювати. Франко є велетнем духу для всієї України, а не лише для Галичини, як помилково вважають деякі українські політики. Тому, увічнювати його пам'ять потрібно на всіх теренах України,особливо у центральних, східних та південних регіонах.
   Третій висновок полягає в тому, що створений в Україні значний історико-культурний туристичний потенціал, який ми називаємо Франкіана (пам'ятники, меморіальні дошки та музеї) використовується у навчально-виховному процесі в Україні дуже мало. Ця справа є вкрай важливою і потребує значної уваги вчених, викладачів та вчителів, що сприятиме національно-патріотичному вихованню молоді.

Література та джерела

1. Кузик С.П. Георгафія туризму: [Навч. посібник] / С.П.Кузик. – К: Знання, 2011. – 217 с.
2. Устименко Л.М., Афанасьєв І.Ю. Історія туризму / Устименко Л.М., Афанасьєв І.Ю. – К: Альта-Альтапрес, 2013. – 372 с.
3. Федорченко В.К.,Дьорова Т.П. Історія туризму в Україні: [Навч.посібник] /Федорченко В.К., Дьорова Т.П. – К: Вища школа, 2002. – 195 с.
4. Франко Іван. Зібрання творів. – К.: Наукова думка, 1978. – Т.15.
5. Франко Іван. Зібрання творів. – К.: Наукова думка, 1986. – Т.46.

Опубліковано: Доценко А.І., Бєлоусова Н.В., Мурга С. Пам`ятні місця України, пов`язані з Іваном Франком // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис.- Тернопіль: Підручники і посібники, 2016. - Випуск 1-2 (33-34). - С.16-21.  

головна Історія української географії