УДК 9113:33:338 (48) Світлана Шепетюк

Туристсько-рекреаційне районування Івано-Франківської області

   У статті подано туристсько-рекреаційне районування Івано-Франківської області з метою використання даної території для різних видів туризму.
   Svitlana Shepetyuk. Tourist-Recreational Division into Districts of Ivano-Frankivsk Region. Tourist-recreational division into districts of Ivano-Frankivsk region with a view to use this territory in different kinds of tourism is analyzed in this article.

   Івано-Франківська область – унікальний в рекреаційному відношенні край з багатими природними умовами і ресурсами, різноманітним рослинним і тваринним світом, джерельними водами річок і чистим карпатським повітрям. Саме тут більше, ніж де-інде в Україні, збереглися природні ландшафти, незаймані території, особливо праліси, ендемічні і реліктові види рослин і тварин, саме тут є значні рекреаційні ресурси.
   Івано-Франківська область розташована на заході України, на стику Східноєвропейської рівнини та Українських Карпат. Територія області є складовою частиною історико-географічної української землі – Галичини. Площа –13,9 тис. кв. км (2,4% площі України).
   Територія Івано-Франківської області є надзвичайно багатоманітна щодо складу рекреаційно-туристичного потенціалу та його розміщення. У різних частинах по-різному поєднуються рекреаційні ресурси. Це дає змогу виділити елементи територіальної структури рекреаційно-туристичного потенціалу.
   В залежності від систематизації природних туристсько-рекреаційних ресурсів Івано-Франківської області, їхніх характеристик, та відповідної повторюваності на одній території однакових природних ресурсів для різних видів туризму, нами було виділено такі туристсько-рекреаційні райони:
1. Північний туристсько-рекреаційний район охоплює територію Галицького, Рогатинського та північно-східна частина Калуського районів.
2. Північно-Східний туристсько-рекреаційний район – це територія північно-східної частини Тлумацького, Городенківського та Тисменицького районів.
3. Південно-Східний туристсько-рекреаційний район охоплює територію Косівського, південно-західну частину Снятинського, та південну частину Коломийського районів.
4. Південний туристсько-рекреаційний район межі якого майже співпадають з межами Верховинського адміністративного району.
5. Південно-Західний туристсько-рекреаційний район охоплює південно-західну частину Надвірнянського та Богородчанського районів, та південно-східну частину Рожнятівського району.
6. Західний туристсько-рекреаційний район охоплює територію Долинського району і західну частину Рожнятівського району.
7. Центральний туристсько-рекреаційний район – це північна частина Коломийського району, північно-східна частина Надвірнянського та Богородчанського районів, східна частина Рожнятівського району, а також південно-західна частина Тисменицького та центральна частина Калуського районів (див. рис.1).

   1. Північний район
   Цей район охоплює територію Галицького, Рогатинського та північно-східну частину Калуського районів, включаючи районні центри Галич та Рогатин. Площа даного рекреаційного району приблизно складає 1,6 тис. км².
   Виділений даний район на основі поєднання кількох видів природних ресурсів а саме: в кліматичному плані розташований в субкомфортній кліматичній зоні, тут знаходиться Галицький національний природний парк, який багатий на рідкісні та унікальні види тваринного та рослинного світу. Серед природоохоронних об’єктів тут розташовані пам’ятки природи: комплексна з назвою Косова гора на території Галицького району, та ботанічна – Чортова гора в Рогатинському районі.
   Добре розвинутий в цьому районі оздоровчо-відпочинковий комплекс. На Рогатинщині він представлений джерелами сірководневих вод та лікувально-торфяних грязей, а на території Галицького району – джерелами йодо-бромних вод. І найбільш численними серед туристсько-рекреаційних ресурсів на цій території є історико-культурні ресурси. Вони представлені пам’ятками архітектури, пам’ятками археології, різноманітними пам’ятниками та пам’ятними місцями історичних подій, пам’ятниками видатним людям та музеями.
   Районний центр Галич - мальовниче місто, у стародавніх літописах вперше згадується у 898 році. Найбільшого піднесення Галич досяг за Ярослава Осмомисла (1153-1187), оспіваного у „Слові о полку Ігоревім”. В 1367 році Галич отримав Магдебурзьке право.
   Тепер тут знаходиться Національний заповідник «Давній Галич», який включає цілий ряд широко відомих пам'яток: церкву Різдва XIV- XVI ст., церкву Успіння XVI ст., церкву св. Пантелеймона XII ст. у с.Шевченкове, костел кармелітів XVII ст. у с.Більшівці, Митрополичі палати ХVІІІ-ХІХ ст. у Крилосі, фундаменти 14 літописних церков ХІІ-ХІІІ ст., літописну Галичину могилу, залишки Галицького замку ХІІІ-ХVІІ ст., 231 пам'ятник археології від пізнього палеоліту до пізнього середньовіччя [8].
   Основною водною артерією району є Дністер, територією протікає також одна з найповноводніших і найчистіших гірських річок Прикарпаття - Лімниця. Одним з найпопулярніших туристичних маршрутів в Галицькому районі є водний тур по Дністру на плотах, байдарках, катамаранах. Улюбленими місцями рибалок є Бурштинське водосховище та рибне господарство "Більшівці".
   Галицький район є багатим на мінеральні джерела, вода яких за своєю природною мінералізацією відноситься до столових вод і має чудові смакові якості. Адміністративний центр – м. Рогатин розташований на березі річки Гнила Липа, що є притокою Дністра. Рогатин - давнє Прикарпатське місто. Перші письмові повідомлення про нього належать до XIІ ст.
   Місто було відомим як осередок ремесла і торгівлі. У 1520 році під час нападу татарської орди потрапила у полон дівчина-красуня Настя Лісовська (Роксолана), яку кримський бей продав турецькому султану Сулейману II і яка, незабаром, стала його дружиною. За всю історію Туреччини жодна жінка не посідала такого політично впливового місця, як Роксолана.
   До давніх поселень Прикарпаття належать Конюшки, Пуків, Вербилівці, Черче. Перша письмова згадка про Черче датується 1433 роком, а поселення існувало тут вже у XIII столітті. Черченський курорт є справжньою народною здравницею та відомий далеко за межами України. Основні лікувальні фактори курорту мінеральні сірководневі джерела, торфова грязь.
   Рогатинщина багата на лікувальні та питні мінеральні води (Підмихайлівське родовище, с.Черче, смт. Букачівці, с. Пуків).
   Унікальними пам'ятками Рогатинщини є садиба Рея - замковий комплекс XIX ст., на території старовинного парку, дерев'яна церква Святого Духа XVI ст., з декоративно оздобленим іконостасом 1650 року, костел Святої Анни (збудований в середині XVII ст.), церква Різдва Пресвятої Богородиці - одна з найдавніших культових споруд України (XII-XIV ст.), що майже повністю збереглася з часів Галицького князівства.
   Отже, на основі поєднання різних видів рекреаційних ресурсів територія Північного туристсько-рекреаційного району є сприятливою для розвитку таких видів туризму: лікувально-оздоровчого, відпочинкового, культурно-історичного, екскурсійного та науково-пізнавального.

   2. Північно-Східний район
   Північно-Східний туристсько-рекреаційний район – це територія Тлумацького, Городенківського та північно-східна частина Тисменицького районів. Площа цього рекреаційного району приблизно складає 1,7 тис. км2.
   Цей район виділений на основі поєднання кількох видів природних ресурсів, хоча найбільш привабливим в рекреаційно-туристському відношенні природним ресурсом є частина найбільшої річки на даній території – річка Дністер. Територія району розташована в субкомфортній кліматичній зоні. Характеризуючи природоохоронний аспект дана територія охоплює ландшафтний заказник – „Урочище Козакова долина”, що розташований на території Тисменицького району, та ботанічну пам’ятку природи „Урочище Масьок” на території Городенківського району.
   Оздоровчо-відпочинковий комплекс цього району представлений джерелами сірководневих та борних вод що на Городенківщині. Історико-культурна спадщина Північно-Східного району представлена численними пам’ятками археології та пам’ятками архітектури як місцевого так і загально державного значення.
   Адміністративний центр – м. Городенка. Територія району розташована у степовій зоні правобережжя Дністра.
   Визначною архітектурною спорудою міста Городенка є костел, побудований в 1760 році. Пам'яткою архітектури є залишки замку, збудованого за часів панування магната Михайла Чарторийського [9].
   Туристична привабливість району пов'язана з річкою Дністер та унікальним Дністровським каньйоном. До уваги туристів пропонується 1-4 денні водні маршрути на плотах та катамаранах по річці Дністер з риболовлею.
   Адміністративний центр – м. Тлумач розташоване на березі річки Тлумачик. У Хотимирі народилися поет і перекладач К.Климкович та український мовознавець Б.Кобилянський, у Долині - скульптор М.Бринський, у Братишеві - скульптор Г.Крук.
   В Тлумацькому районі для туристів пропонується водний маршрут по р. Дністер за маршрутом "Буківна - Петрилів - Золота Липа - Нижнів - Кутище - Одаїв - Будзин - Делева - Долина - Сокирчин - Петрів - Ісаків - Підвербці - Незвисько". Під час проходження маршруту можна оглянути знаменитий "дуб Тараса Бульби" та печери в с. Одаї, музей сотника УСС Василя Бринського і музей скульптора Марийського в Долині, Рельєф місцевості в районі села Одаї створює можливість для занять дельтапланетаризмом. Тут впродовж останніх 10 років проходять міжнародні змагання з дельтапланетарного та парапланетарного спорту.
   Північно-Східний туристсько-рекреаційний район виступає сприятливим для розвитку, передусім, водного, оздоровчого, відпочинкового та пізнавального туризму.

   3. Південно-Східний район
   Південно-Східний туристсько-рекреаційний район охоплює територію Косівського, південно-західну частину Снятинського, та південну частину Коломийського районів. Площа цього рекреаційного району складає близько1,4 тис. км2.

Рис. 1. Туристсько-рекреаційне районування Івано-Франківської області

   Цей район виділений на основі поєднання всіх видів природних ресурсів. Територія району розташована в комфортній кліматичній зоні. Крім того територія Південно-Східного району є перехідною в геоморфологічному відношенні і є підніжжям Покутсько-Буковинським Карпатам. З природоохоронного погляду дана територія охоплює національний природний парк „Гуцульщина”, – який поширений на всій території Косівського району, Княждвірський ландшафтний заказник та парк - пам’ятку садово-паркового мистецтва „Партизанської слави”, що знаходяться на території Коломийського району.
   Оздоровчо-відпочинковий комплекс цього району представлений джерелами йодо-бромних, залізистих та вод з вмістом органічних речовин, що на Косівщині. Джерелами гідрокарбонатних мінеральних вод на території Коломийського району. Історико-культурна спадщина Північно-Східного району представлена численними пам’ятками археології та пам’ятками архітектури як місцевого так і загально-державного значення, пам’ятниками видатним людям та музеям. Адміністративний центр – м. Косів розташований біля підніжжя та на схилах Покутсько-Буковинських Карпат. Більшу частину району займають гірські хребти, прорізані долинами рік Черемош, Рибниця, Пістинька, Лючка, до яких впадають понад 100 малих річок. [7].
   Висота гірських хребтів - від 700 до 1500 м над рівнем моря. На території району збереглися представники фауни та флори, занесені до Червоної книги: саламандра плямиста, полоз лісовий, олень карпатський, беркут, любка дволиста, арніка гірська та багато інших. Значна частина території району належить до Національного природного парку „Гуцульщина”. Тут охороняються біля 60 геологічних та гідрологічних пам'яток природи, десятки видів тварин та рослин.
   Тут же розвинені різні види художніх народних промислів. Під руками різьбярів, гончарів, вишивальниць, мосяжників народжуються мистецькі твори, що розходяться по світу і які можна побачити в музеях від Нью-Йорка і Торонто до Києва і Москви. Визначним центром гуцульського мистецтва є Косів. І зарубіжні, і вітчизняні туристи вважають за необхідне відвідати знаменитий Косівський ярмарок та придбати для себе мистецькі вироби.
   Найбільш популярні туристичні маршрути Косівщини: на хребет Сокільський, камінь Довбуша, г.Михалкова, в урочище Терношори.
   До послуг туристів відпочинкові заклади Косівщини: ЛОК "Карпатські зорі" (150 місць), пансіонат "Карпатські зорі" (120 місць), санаторій "Косів" (160 місць), ЛОК "Сріблясті водоспади" (175 місць), санаторій-профілакторій "Шешори" (130 місць), туристична база "Легенда Карпат" (28 місць), база відпочинку "ОСТ" (64 місця), туристичний комплекс "Струмочок" (32 місця), гостинний двір "Писанка" (30 місць), дитяча турбаза "Черемош" (40 місць).
   У Коломийському районі на площі біля 70 га поблизу с.Княждвір зберігся тис ягідний. Княждвірські ліси - привабливий куточок Карпатського передгір'я, найбільший тисовий заповідник на Україні.
   Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського - один з найстаріших і найвідоміших на Україні, колекція якого нараховує понад 22 000 експонатів, Це мистецькі твори відомої родини Шкрібляків (різьба по дереву), вироби видатних гончарів О.Бахметюка і П.Кошака, твори художньої обробки металу та шкіри, сакрального мистецтва, одяг, ткацтво, вишивка. Унікальними є колекції з археології, нумізматики, живопису, етнографії.
   У 2000 році в Коломиї збудовано музей Писанки. Це єдиний в світі музей писанкового розпису - одного з найяскравіших і найзагадковіших проявів таланту та глибини пам'яті народу. Традиція розпису писанки сягає дохристиянських часів, а з поширенням християнства писанка стала символом Христового Воскресіння.
   Унікальною пам'яткою дерев'яної архітектури є Благовіщенська церква в Коломиї, збудована в 1587 р.
   До послуг туристів мережа готелів, баз відпочинку, кафе і ресторанів з національною та європейською кухнею.
   Місто Снятин районний центр, розташований на лівому березі ріки Прут.
   Річка Прут з притоками, лісові масиви, унікальна Прутсько-Черемошська рекреаційна зона, схили з перепадом висот до 70 м, живописні яри та балки, м'який клімат є складовими географічних особливостей району. На Снятинщині відкриті для відвідувачів музеї М.Черемшини, В.Касіяна, О.Плешкан, М.Бажанського, В.Стефаника.
   Район багатий на пам'ятки архітектури, зокрема, пам'ятки дерев'яного сакрального мистецтва - церкви і дзвіниці. Найбільш розвинутим туристсько-рекреаційним центром цього району є м.Косів, а туристсько-рекреаційним пунктом є с.Шешори.

   4. Південний район
   Південний туристсько-рекреаційний район практично співпадає з межами Верховинського адміністративного району.
   Адміністративний центр – смт. Верховина. Верховинський район знаходиться на півдні Івано-Франківської області в межах Гуцульських Карпат (Чивчини, Чорногора, Гринява). По Чивчинському хребту проходить державний кордон з Румунією довжиною 45 км. Всі населені пункти високогірні, умови життя горян специфічні - коротке дощове літо, тривала зима, мізерна кількість орної землі.
   В першій половині XX століття на горі Піп-Іван, на яку відкривається чудовий вигляд з с. Ільці, знаходилася астрономічна обсерваторія. Споруджена в 1938 році, в повоєнні роки вона була частково зруйнована і сьогодні чекає свого відновлення. Верховина була віддавна одним з центрів декоративного мистецтва Гуцульщини. На Верховинщині найчастіше ми зустрічаємо різьбу на побутових речах: музичних інструментах, мисниках, ложках, елементах інтер'єру, ручках до коси тощо. Мешканці Верховини виготовляють самобутні святкові кептарі, що характеризуються прямим кроєм з барвистим оздобленням [7].
   Село Криворівня, що перед Верховиною, було улюбленим місцем праці і відпочинку діячів української науки, літератури і мистецтв. Тут перебували Іван Франка, Михайло Грушевський, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Гнат Хоткевич та інші. В селі діє літературно-меморіальний музей І.Франка.
   Цікавим для шанувальників старовини є музей гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів, створений відомим музикантом Романом Кумликом. Найбільшим спеціалізованим підприємством туристичної галузі є лікувально-оздоровчий комплекс "Верховина" на 300 місць. У Верховинському районі розвинутий сільський зелений туризм, майже 100 агроосель можуть приймати одночасно майже 600 чоловік.
   Район славиться джерелами мінеральних вод в селі Буркут та сірчано-водневими джерелами в селах Кривопілля та Красник.
   На території Південного туристсько-рекреаційного району швидкими темпами розвиваються такі виду туризму як відпочинковий, гірськолижний, пізнавальний, екологічний та екстремальний.

   5. Південно-Західний район
   Південно-Західний туристсько-рекреаційний район охоплює західну частину Надвірнянського району, південно-західну частину Богородчанського району, та Південно-західну частину Рожнятівського району [8].
   Даний туристсько-рекреаційний район є найбільш розвинений у всіх видах ресурсів та видів туризму. Він охоплює територію Горган та крайній захід Покутсько-Буковинських Карпат. Розташований в двох кліматичних зонах: прохолодній та холодній. В цьому рекреаційно-туристському районі знаходиться найбільша кількість рослинних та тваринних заказників, крім того східну частину цього району займає Карпатський національний природний парк.
   В Південно-Західному районі знаходиться найбільша кількість природоохоронних об’єктів.
   Оздоровчо-відпочинковий комплекс представлений джерелами мінеральних гідрокарбонатних, сірководневих, йодо-бромних вод та вод з вмістом органічних речовин.
   Історико-культурна спадщина представлена в основному плямками архітектури музеями та пам’ятниками видатним людям.
   Адміністративний центр – смт. Богородчани. Селище міського типу Богородчани розташоване на правому березі гірської річки Бистриці-Солотвинської.
   На території району знаходиться пам'ятка архітектури XVII ст. – Манявський скит, заснований у 1606 р., уродженцем Тисмениці Й.Княгиницьким, вихованцем Афонського монастиря. Скит мав до 200 ченців і десятки підпорядкованих монастирів у Галичині, на Буковині та у Молдавії. У 1612р. споруджена Хрестовоздвиженська церква. У 1620-1621рр. монастир обвели оборонним муром з трьома вежами, які були знищені турками у 1676 р. За підтримки російських царів, молдавських господарів, місцевих ктиторів у 1681 р. монастир був відбудований. За вірогідними джерелами, у Скиті похований гетьман України І.Виговський. Впродовж 1970-1980 рр. проводилась реставрація Скиту, згодом він був оголошений історико-архітектурним заповідником. Після передачі Скиту УПЦ КП у 1998 році в ньому розмістився чоловічий Хрестовоздвиженський монастир) [5].
   Визначною пам'яткою сакральної архітектури є дерев'яна церква XIX ст. в с. Росільна, збудована без єдиного цвяха.
   На території району знаходиться унікальний природний об'єкт - Манявський водоспад, з висотою падіння води 16 метрів, який є одним з найвищих у Карпатах.
   Готелі та заклади відпочинку: оздоровчий комплекс Адміністрації Президента "Синьогора”, база відпочинку „Гута", санаторій-профілакторій "Бистриця", мисливський клуб "Космичара", готельно-відпочинковий комплекс "Лісова пісня".
   Районний центр - місто Надвірна розташоване на правому березі річки Бистриця-Надвірнянська. Неподалік від Надвірної збереглися залишки Пнівського замку (XVI ст.), який у 1676 р. витримав довготривалу облогу турецько-татарських загонів.
   Вихідцем із Ланчина є український поет Ю.Шкрумеляк. В селі Білі Ослави народилася і жила дитяча поетеса Марійка Підгірянка (1881-1963рр.).
   Унікальними з точки зору гірського пішохідного, велосипедного чи кінного туризму є околиці села Бистриці, розташованого на висоті 740-820 м над рівнем моря вздовж річки Бистриця Надвірнянська. Це одне з найкращих місць для збирання грибів та дикоростучих ягід.
   Найбільш популярними туристичними маршрутами Надвірнянщини є такі: с. Бистриця - полонина Вівчина - гора Сивуля, С.Бистриця - ур. Озірний, с. Бистриця - ур. Явірник - дендрологічний парк "Високогірний" - заказник "Тавпиширківський", с.Бистриця - перевал Легіонерів) [2].
   Рожнятівський район розташований у південно-західній частині області в басейні річки Лімниця та її притоків. Згідно з міжнародними оцінками, Лімниця вважається найчистішою річкою Європи, її витік знаходиться на північному схилі гори Буштов, на кордонні із Закарпаттям на висоті 1150 м над рівнем моря. Довжина Лімниці - 122 км, з яких 85 км вона протікає по території Рожнятівщини.
   Гірські масиви району відносяться до центральних Горган, найбільш заліснених і найменш освоєних гірських районів українських Карпат. На території району знаходиться найвища вершина українських Горган - гора Сивуля (1836м).
   Тут розміщено 27 природозаповідних об'єктів, найбільш відомими з яких є ботанічний заказник "Яйківський", де охороняється кедрова сосна, урочище Сокіл, гідрологічний заказник "Турова дача" та ін.
   В селі Цінева відкрито краєзнавчий музей Бойківщини - етнографічного регіону українських Карпат. В селі Ясень діє музей І.Вагилевича - засновника "Руської Трійці".
   На початку XX ст. з Брошнева до Осмолоди і дальше в гори було прокладено вузькоколійку, частину якої в найближчий час буде відновлено для екскурсійних турів, Поблизу Осмолоди знаходиться найбільше в області форельне господарство.
   Найбільш популярними маршрутами Рожнятівщини є маршрути по центральних Горганах: - з села Осмолода на гори Фашори (1175 м), Нередів (1553 м), Малий Канюсяк (1620 м), Грофа (1748 м), Паренки (1736 м); - з лісництва "Мшана" на гори Яйкоілемське (1679м)та Молода (1723 м); - з Підлютого на гори Висока (1803м) та Ігровець (1804 м), по долині річки Лімниця; - з урочища Яла на гору Сивуля (1836м), по хребту Горган; - з урочища Піскава на гору Попадя (1740 м), на озеро Синевир. До послуг відпочиваючих чимало приватних міні-готелів та котеджів.
   Найбільш розвинутим туристсько-рекреаційним центром цього району є м. Яремче, а туристсько-рекреаційним пунктами є с.Ворохта, с.Паляниця, с. Яблуниця, с.Татарів.

   6. Західний район
   Західний туристсько-рекреаційний район охоплює територію Долинського району і західну частину Рожнятівського району.
   Даний район з туристичною метою розвинутий менше. Розташований в двох кліматичних зонах: холодній та прохолодній. Є значна кількість природоохоронних об’єктів тобто заказників - ботанічний Яйківський, гідрологічний – Турова Дача; пам’яток природи – комплексної Скелі Довбуша, гідрологічної – Болото Ширковець, Болото Лисок, Болото Мшана, ботанічної – Урочище Осій. Крім того є родовище мінеральної води з вмістом органічних речовин.
   Історико-культурна спадщина представлена пам’ятниками видатним людям та музеями.
   Адміністративний центр – м. Долина. В районі нараховується 175 пам 'яток історії та культури з них історії - 89, архітектури - 63, археології - 8, мистецтва - 15, Гошівський монастир (XVIII-XIX ст.) та 30 церков (ХVІІ-ХІХ ст.), які діють на Долинщині, належать до пам’яток сакрального мистецтва. Серед них церква Успення Пресвятої Богородиці (смт. Вигода, 1686 р.), церква святого Василія Великого (с. Белеїв - XVIII ст.) церква Пресвятої Трійці (с.Максимівка - XVIII ст.). До пам 'яток архітектури належить Долинська солеварня (ХVІІІ-ХІХ ст.), магістрат (XIX ст.).
   Гордістю жителів району є пам'ятники Тарасові Шевченкові у Долині, монумент першому Президентові України Михайлові Грушевському, меморіал воїнам, які загинули в боротьбі за визволення Долини під час Великої Вітчизняної війни, пам'ятник Зіновію Красівському в с.Витвиця.[6].
   Гідрографію району утворює група річок, які починаються на північних схилах Карпатських гір та чимало штучних ставків і озер, найбільшим з яких є Долинське озеро площею 21 га. Всі річки Долинського району належать до басейну Дністра і є річками гірського типу. Найбільшими з них є Свіча (довжина 167 км), яка бере свій початок з Вишківських Горган на висоті 1155 м, Мізунка (довжина 51 км), Лужанка (довжина 29 км). Долинський район має прекрасні природні умови для розвитку туризму. Половина території району розміщена в гірській місцевості.
   Об'єкти історичного значення: Кладовище вояків, полеглих під час Першої світової війни (на Вишківському перевалі) [6].
   На даний час на території району функціонують відомі санаторні заклади "Джерело Прикарпаття" та "Перлина Карпат". На межі Закарпаття і Прикарпаття розташована база відпочинку "Високий перевал", на якій створені умови для зимового відпочинку та занять гірськолижним спортом. Найбільш популярними туристичними маршрутами Долинського району є екскурсії на легендарні Скелі Довбуша, в Гошівський монастир, урочище Шандра, на гірські річки Свіча, Прут, на озеро Синевир, в урочище Яворина, залізничний вузькоколійний туристичний маршрут "Карпатський трамвай".

   7. Центральний район
   Центральний район – це північна частина Коломийського району, західна частина Надвірнянського та Богородчанського районів, крайній схід Рожнятівського району, а також південно-західна частина Тисменицького та центральна частина Калуського районів.
   Даний район з туристичною метою розвинутий найменше. Розташований в трьох кліматичних зонах: комфортній, теплій та прохолодній. Охорона природи в цьому районі представлена геологічною пам’яткою природи – урочище Старуня. Крім того є родовища гідро карбонатної мінеральної води.
   Історико-культурна спадщина представлена пам’ятниками видатним людям та музеями.
   Тисмениччина - батьківщина багатьох відомих історичних осіб. Серед них Йов Княгиницький - письменник, церковний діяч XVI ст. початку XVII ст., Юліан Целевич - історик, етнограф, філософ, Кость Левицький - історик, член уряду ЗУНР. В Тисмениці народилися батьки всесвітньовідомого психоаналітика Зиґмунда Фрейда.
   Сьогодні Калуш - великий промисловий і культурний центр. Вихідцем із с.Старий Угринів є провідник ОУН, борець за незалежність України Степан Бандера /1909-1959рр./.
   Головною водною артерією району є річка Лімниця, правобережна притока Дністра.[4].
   Визначними історичними пам'ятниками архітектури є церкви XVII-XIX ст.
   Калуська земля пропонує туристичні маршрути до музейного комплексу "Чорний ліс", історико-меморіального музею Степана Бандери, рибних господарств району з можливістю риболовлі, до джерела з цілющою водою на Середнянській горі.

Література та джерела

1. Андриенко Т. Л., Плюша П Г. и др. Социально-екологическая значимость природних заповедних территорий Украйни. - К: Наукова думка, 1991. - 155 с.
2. Атлас природних условий и естественних ресурсов Украинской ССР. - М.: ГУГК, 1978. - С. 78-104.
3. Ващенко О.Т. Природні ресурси західних областей УРСР. – Л.: 1955.
4. Ващенко О.Т., Паробєцький М.М. Прикарпатський виробничий комплекс і його територіальна структура: Міжвід. наук. зб. «Економічна географія», вип. 1. – К.: 1966.
5. Генсірук С.Л. Ліси Українських Карпат та їх використання. – К., 1964.
6. Генсирук С.А. Рекреационное использование лесов. - К: Урожай, 1987.
7. Гнатяк І.С. Виникнення та розвиток рекреаційних територій в Українських Карпатах // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету. Сер.: Географія. – Вінниця, 2003. – Вип. 5. – С. 132-137.
8. Грабовецький В. В Гуцульщина ХШ-ХІХ ст. – Львів, 1982.
9. Гуцульщина Історико-етнографічне дослідження. – Київ, 1987.
10. Домашевський Микола. Історія Гуцульщини. Том II. – Чикаго, 1985; том III. – Чикаго: 1986.
11. Мацала В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. – Львів, 1997. – 259 с.
12. Природа Украинской ССР. Климат. – К: Наукова думка, 1984. — 232 с.
13. Природа Українських Карпат / За ред. К.І. Геренчука. – Львів: Вид-во Львів, ун-ту, 1968. - 267 с.
14. Природні ресурси України та шляхи їх раціонального використання. – К., 1965.

Опубліковано: Шепетюк С. Туристсько-рекреаційне районування Івано-Франківської області// Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис.- Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. - Випуск 2 (14). - С.111-117.  

головна Історія української географії