Розробка уроку на тему: Мінерально-сировинні ресурси України.
Паливні корисні копалини (Фізична географія України, 8 кл.)

   Мета: поглибити і систематизувати знання учнів про корисні копалини, засвоєнні з попередніх курсів географії; формувати вміння знаходити докази різноманітності та багатства корисних копалин в Україні, а також показати значення найважливіших скупчень корисних копалин для розвитку промисловості; ознайомити з вугільними басейнами та нафтогазоносними провінціям України; розвивати вміння встановлювати зв’язки між розміщенням корисних копалин та геологічною будовою, за допомогою карт атласу, виявляти закономірності розміщення родовищ паливних корисних копалин; виховувати бережливе ставлення до природних ресурсів.
  Обладнання: атласи для 8-9 класів “Географія України”, геологічна карта України, колекція гірських порід та мінералів, фізична карта України, колекція паливних корисних копалин.
  Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
  Література.
  1. Масляк П.О., Шищенко П.Г. “Географія України”. Підручник для учнів 8 класу середніх загальноосвітніх шкіл. – К.: Зодіак-ЕКО, 2000р.
  2 Заставний. Ф.Д. “Фізична географія України”. Підручник для учнів 8 класу середніх загальноосвітніх шкіл. – К.: Вища школа, 1999р.

I.Організація класу до уроку
  - Привітання з учнями.
  - Перевірка присутності учнів.
  - Перевірка наявності в них атласів, зошитів, підручників.

  II. Повідомлення теми, мети і завдання уроку
  - На сьогоднішньому уроці ми з вами вивчатимемо тему: Мінерально-сировинні ресурси України. Паливні корисні копалини.
  - З тим, що таке «корисні копалини» і яке значення вони мають для людини ви ознайомилися під час вивчення природознавства і загальної географії. Метою сьогоднішнього уроку є вивчення корисних копалин України, зокрема паливних, ознайомлення з новою інформацією щодо їх різноманіття, закономірностей розміщення, зв’язку з геологічною будовою, з’ясування необхідності їх раціонального використання і збереження.

  III. Формування і засвоєння нових знань, вмінь і навичок
  а) репродуктивна бесіда
  - Що таке корисні копалини? (Корисні копалини – це всі гірські породи земної кори, що використовуються або можуть бути використані у господарстві).
  - В якому агрегатному стані можуть бути корисні копалини ?
  (Вони можуть бути твердими (руди), рідкими (нафта, мінеральні води), газоподібними (природний газ).
  - Як поділяються корисні копалини за походженням? (Магматичні, метаморфічні, осадові).
  б) розповідь вчителя
  - Корисні копалини залягають у родовищах. Родовище корисних копалин – це зосередження сировини у достатній для розробки кількості. Родовище (чи група родовищ) може бути розташоване в певному басейні (вугільному, залізорудному тощо) чи утворювати регіон, область, провінцію (нафтогазоносну, рудну тощо).
  Останнім часом виділяють нову самостійну групу техногенних родовищ, тобто утворених в результаті видобутку корисних копалин (відвали, насипи). Корисні речовини техногенних родовищ, завдяки розвитку техніки, можуть бути використані додатково.
  Територія України поєднує різні за віком та умовами утворення тектонічні структури, у межах яких сформувалися різноманітні гірські породи і, відповідно, корисні копалини.
  в) робота з атласом
  - Розгляньте і зіставте карту корисних копалин з тектонічною картою. Знайдіть закономірності розміщення різних типів корисних копалин.
  - Які корисні копалини ми відносимо до паливних?
  - З якими тектонічними структурами пов’язане залягання паливних корисних копалин?
  - Які корисні копалини ми відносимо до рудних?
  - З якими тектонічними структурами пов’язане залягання рудних корисних копалин?
  - Які корисні копалини ми відносимо до нерудних?
  - З якими тектонічними структурами пов’язане залягання нерудних корисних копалин?
  г) розповідь вчителя
  - Як ви побачили, залягання паливних корисних копалин переважно пов’язане з технологічними западинами, бо саме там найбільш сприятливі умови для їх утворення. Рудні корисні копалини найчастіше пов’язані з магматичними та метаморфічними гірськими породами, тому їх родовища тяжіють до Українського щита і вулканічного хребта Карпат. Нерудні корисні копалини найрізноманітніші за походженням. Їх утворення пов’язане із осадонакопиченням (солі, вапняки, глини, піски), тому родовища тяжіють до прогинів (кам’яна сіль у прогині Донецької складчастої споруди), осадових чохлів, западин. Ті нерудні корисні копалини, що мають магматичне чи метаморфічне походження (граніти, мармури, графіт), містяться у фундаменті Українського щита, складчастих системах Карпат і Криму.
  Умови залягання, запаси, хімічний склад корисних копалин, їхні характеристики, вірогідні райони пошуку та розвідування нових родовищ на території нашої країни вивчені досить добре. За сукупністю різних мінеральних ресурсів, їх обсягом та загальною забезпеченістю ними Україна входить до першої десятки країн світу! Цьому сприяє і вигідне розташування певних груп корисних копалин, зокрема залізних руд, кам’яного вугілля та флюсових вапняків у Криворіжжі та Донбасі, яке дозволяє розвивати металургію, чи кам’яної солі та карбонатної сировини у Криму, Слов’янську, на базі яких розвивається содове виробництва.
  Але різноманіття та багатство корисних копалин ще не гарантує повну забезпеченість країни всім необхідним.
  В Україні виявлено великі поклади як паливних ресурсів, так і залізовмісної сировини, марганцевих руд. Наявність паливних і рудних ресурсів – основа економіки країни, можливість створення її енергетичної та промислової бази. Глибше розглянемо наявність паливних ресурсів на території України.
  - На території України знаходяться Донецький, Львівсько-Волинський кам’яновугільні басейни та Дніпровський буровугільний басейни. Ці басейни містять великі запаси вугілля.
  д) робота з атласом і текстом підручника
  - За допомогою тексту підручника на С.43, абз. 4,5,6 та картосхеми на С.44-45 і карти атласу на С.12 складіть характеристику вугільних басейнів України.

Таблиця 1. Характеристика вугільних басейнів України

Назва вугільного басейну	Географічне положення	Стисла характе-ристика
Донецький кам’яно-вугільний басейн (Донбас)	Східна частина України, території Луганської, Донецької, Дніпро-петровської і частина Полтавської та Харківської областей	Площа 20 тис. км2. Промислові запаси 43,2 млрд. т., коксівне вугілля - 30% загальних запасів. Макси-мальна глибина залягання пластів – 1200м, пересічна – 500-700м. Потужність шарів – 0,5-2м.
Львівсько-Волинський кам’яно-вугільний басейн	Північний захід України, межа Львівської і Волинської областей	Площа – 10 тис. км2. Глибина залягання пластів 300-700м. Потужність шарів до 2,8м. Коксівне вугілля – 40% загальних запасів.
Дніпровський буро-вугільний басейн	Впродовж Дніпра, з пн. Зах. На пд. сх.: Житомирська, Черкаська, Кіровоградська, Дніпро-петровська та Запорізька обл.	Площа – 100 тис. км2. Загальні запаси 6 млрд. т. Глибина залягання пластів 150-180м. Потужність шарів 3-12м.

  Учні самостійно складають таблицю по варіантах: І-в. - Донбас; ІІ-в – Львівсько-Волинський кам’яновугільний басейн; ІІІ-в – Дніпровський буровугільний басейн. Після виконання самостійної роботи учні аналізують складену таблицю.
  д) розповідь вчителя
  – Звернімося до характеристики рідких і газоподібних паливних ресурсів. Учні замальовують схему в зошит.
  – Запаси і видобуток нафти і газу на території України не забезпечують її потреб. Тому кількість позначених на картах родовищ, здебільшого вже відпрацьованих, не відповідає дійсному стану речей. Ресурси майже повністю вичерпані. У Дніпровсько-Донецькій западині газ і нафта видобуваються з великих глибин, тому їхні пошуки і розробка дуже складні. Най-перспективнішою є Причорноморська провінція, але складні умови видобутку паливних корисних копалин в акваторіях потребують нових технологій, які в Україні недостатньо освоєні.
  е) робота з атласом і підручником
  Учні виконують завдання за варіантами.
  – Використовуючи підручник і карти атласу підготуйте (усно) характеристику:
  1-в. Дніпровсько-Донецький нафтогазоносний регіон.
  2-в. Причорноморсько-Кримський регіон.
  3-в. Передкарпатський регіон.
  є) розповідь вчителя з використанням карти
  – До паливних корисних копалин також відносять горючі сланці і торф. Горючі сланці залягають широкою смугою вздовж усіх Українських Карпат, в окремих місцях товщина покладів сягає 1,5 км. На рівнинній частині України найбільші родовища горючих сланців розташовані на межі двох областей – Кіровоградської та Черкаської. Тут наявні більше 10 пластів горючих сланців потужністю від 1 до 25м. Перегонка сланців дозволяє отримати такі цінні продукти, як смола (близько 4%), газ.
  Родовища торфу в Україні сформувались в антропогенні. Вони найбільш поширені (понад 2500 невеликих родовищ) у північній частині України. Найбільші родовища розташовані у Волинські, Рівненській та Чернігівській областях.

  IV. Узагальнення і систематизація засвоєних знань, вмінь і навичок
  а) репродуктивна бесіда
  1. Що таке корисні копалини?
  2. Що таке “родовище”?
  3. На які групи поділяються корисні копалини за походженням, використанням?
  4. Назвіть корисні копалини пов’язані із гірськими породами осадового походження?
  5. Залягання яких корисних копалин пов’язане з фундаментом Українського щита?
  6. Якими корисними копалинами Україна добре забезпечена?
  7. Яких корисних копалин в Україні не вистачає?
   8. Якої шкоди завдає навколишньому середовищу видобуток корисних копалин?
  б)виконання пізнавальних завдань
  - Користуючись картосхемою на С.44-45 підручника, покажіть у вигляді схеми нафтогазоносні провінції та родовища нафти і газу в Україні.
  - Нанесіть на контурну карту вугільні басейни України.
  - За допомогою карт атласу визначте забезпеченість своєї області різними групами корисних копалин.

  V. Домашнє завдання
  Опрацювати текст підручника С. 43-46.
  Завдання.
  Нанести на тектонічну карту України родовища тих корисних копалин, зв’язок яких із геологічною будовою чітко встановлений.

  VI. Підсумок уроку
  - Про що нове ви дізнались на уроці?
  - На розвиток яких галузей промисловості України впливає наявність паливних корисних копалин?
  - Оцінювання учнів за роботу на уроці.


  головна розробка уроків