Корисні копалини Закарпатської області родовища центри мінеральні ресурси Закарпаття басейни райони паливні рудні нерудні корисні копалини будівельні матеріали гірничодобувна промисловость


Корисні копалини Закарпатської області

   Закарпаття багате на різноманітні корисні копалини, що зумовлено геологічною будовою поверхні. Найбільше тут родовищ нерудних корисних копалин – кам'яної солі та будівельних матеріалів.






   Поклади кам'яної солі поширені переважно в Верхньотисинській улоговині і оцінюються приблизно в 320 млн.т. Найбільші запаси зв'язані з великим соляним штоком, який прориває осадові породи недалеко від селища Солотвина. Глибина залягання досягає 600 м, сіль чиста, високоякісна. Видобуток проводиться шахтним способом, відпрацьовані шахти використовуються для лікування хворих астмою. Поклади солі є також у Добрянському, Даниловому, Верхньоновоселицькому та інших родовищах.
   Рівнинні й гірські райони Закарпаття багаті на різноманітні будівельні матеріали – каоліни, мармур, андезити, трахіти, вулканічні туфи, пісковики, вапняки, глинисті сланці, глини та ін.
   Каоліни – біла з жовтуватим відтінком глиниста порода, що утворюється при вивітрюванні гранітів. Поширені в південній частині області; найпотужніші товщі – у Берегівському, Квасівському, Керецькому, Мужієвському родовищах. Каоліни в області високоякісні. В минулому з них робили знаменитий віденський фарфор. Зараз каоліни служать сировиною для фарфоро-фаянсової промисловості, а також для виготовлення фарб, паперу, лінолеуму, ліків.
   Мармур добувають між ріками Теребля і Тересва, а також в басейні Тиси між Раховом і с. Ділове. Всього відомо понад 30 родовищ різноколірного мармуру. Найцінніший – білий скульптурний мармур, родовища якого є в околицях с. Ділове. Значними є також Великокам'янецьке, Довгорунське, Прибуйське родовища. Використовується мармур переважно як облицювальний матеріал.
   Вапняки поширені в тих же районах, що й мармур. Найбільші їх родовища є недалеко від Перечина, Сваляви, Довгого та ін. Використовуються в будівництві та для виробництва цементу.
   Родовища вулканічних туфів приурочені до Вулканічного хребта, найбільші – біля Берегового, Данилового, Ракошина, Сокирниці та ін. Використовують туфи для виготовлення стінових блоків, як заповнювачі бетону, домішки до цементу, облицювальний матеріал.
   Із відкладами Закарпатського прогину пов'язані значні поклади андезитів, трахітів, ріолітів, базальтів. Великі їх родовища знаходяться поблизу Ужгорода, Мукачевого, Берегового, Хуста, Виноградова та ін. Використовуються як будівельний матеріал.
   В області величезні запаси пісковиків, особливо у флішових відкладах Карпат. Будівельні піски, гравій, галечник добувають з руслових відкладів Тиси та її приток (в нижній течії).
   Внаслідок вивітрювання вулканічних порід утворилися родовища мінеральних фарб (в околицях м. Іршава). З інших неметалевих копалин є поклади доломітів (Мармароський масив) і цеолітів (Сокирницьке родовище на Хустщині). Перші використовуються як вогнетривкий матеріал для будівництва печей і флюси для металургії. Цеоліти можуть використовуватись для очищення стічних вод, виробництва паперу, гуми, як наповнювач добрив тощо.
   У Закарпатській області є також рудні корисні копалини. Вони зв'язані переважно з Вулканічним хребтом та його передгір'ями і відсутні у флішевій зоні Карпат. Серед них – ртутні, поліметалеві, алюмінієві, мідні, залізні руди, золото та ін. Родовища ще недостатньо вивчені.
   Ртутні руди (кіновар) поширені у вулканічних породах поблизу селища Вишкове. Алуніти (алюмінієва сировина) розміщені біля м. Берегове. Якість не дуже висока, але вони мають промислове значення. Родовища вимагають додаткового вивчення. Свинцево-цинкові, мідні, баритові руди поєднуються у Беганському родовищі поліметалевих руд (Берегівський район). У цих рудах є також вкраплення золота, срібла.
   На території Закарпаття відкрито перше в Україні Мужіївське родовище золота (Берегівський район). Його поклади виявлено також поблизу Великого Бичкова (Рахівщина).
   На значній площі від Ужгорода до Рахова знаходиться велика кількість родовищ залізних руд, але їх запаси невеликі, якість руд невисока, тому й промислове значення незначне. Не мають промислового значення й інші рудні копалини – марганець, молібден, боксити, хроміти, кобальт.
   Із паливних корисних копалин в області є поклади бурого вугілля і природного газу. Буре вугілля виявлено вздовж південно-західного передгір'я Карпат між р.Уж і Теребля. Відомо понад 50 родовищ, найбільші з них – Ільницьке, Горбківське, Ужгородське. Вугілля залягає на глибині 18-220 м, має високу вологість, невелику теплотворну здатність, тому використовується як місцеве паливо. Родовища природного газу відкрито поблизу Сваляви і Солотвини.
   Місцеве значення має торф, який є на заболочених ділянках Закарпатської низовини.
   Склад і запаси корисних копалин Закарпатської області сприяють розвитку в ній гірничодобувної промисловості. Однак розширення їх видобутку вступає в суперечність з необхідністю природоохоронних заходів на всій території Закарпаття.  

головна закарпатська область

Hosted by uCoz