Господарство Аргентини

  Аргентина на сьогоднішній день належить до нових індустріальних держав. Господарство країни має розвинуті різноманітні галузі. Вартість промислової продукції значно більша від сільськогосподарської.
   Промисловість Аргентини в минулому складали галузі, які були пов'язані з переробкою сільськогосподарської сировини: м'ясна, борошномельна, олійна, шкіряна, виноробна тощо. Зараз тут виготовляють транспортні засоби (автомобілі, рухомий склад залізниць), сільськогосподарські машини та обладнання для харчової промисловості, електротехніку, нафтопродукти, хімікати, текстиль. Іноземний капітал майже повністю контролює автомобільну, хімічну і нафтохімічну, фармацевтичну, тютюнову промисловість, будівництво.
  Для країни характерне панування великого землеволодіння - латифундизму. Значна частина економіки країни має експортне спрямування.
  Паливно-енергетичний комплекс Аргентини охоплює видобуток власної нафти (27 млн. т), майже 2 млрд. м3 газу і близько 1 млн. т вугілля. Але власного палива не вистачає і Аргентина змушена імпортувати нафту з Венесуели, а з Південної Африки і Австралії - вугілля. Основу електроенергетики становлять ТЕС і ГЕС, які виробляють 95 % електроенергії. 5 % електроенергії виробляють АЕС.
  Металургійний комплекс є базовим для розвитку машинобудування та транспорту і охоплює як чорну, так і кольорову металургію. Чорна металургія працює на власній залізній, привізних марганцевій руді та коксівному вугіллі. Кольорова металургія охоплює, передусім, свинцево-цинкову промисловість, а також виплавку алюмінію із привізних бокситів з Бразилії. Розміщені підприємства металургійного комплексу переважно у Буенос-Айресі та сусідніх містах.
  Найрозвинутіші галузі машинобудування - транспортне, сільськогосподарське машинобудування, електротехніка та верстатобудування. Розвинуте морське суднобудування, виробництво устаткування для харчової промисловості, літакобудування. Для галузі характерна висока територіальна концентрація в районі Пампи, особливо в Буенос-Айресі.
  В Аргентині розвивається хімічна промисловість, яка має виключно місцеве значення. Працюють підприємства нафтохімії, в тому числі з виробництва шин, хімічних волокон, пластмас і виробів із них, побутова хімія і лакофарбова промисловість. З чорною металургією пов'язано виробництво азотних добрив.
  У державі розвивається заготівля лісу та його механічна переробка, в тому числі виробництво фанери, столярних та будівельних матеріалів, меблів, целюлози, паперу та картону.
  У структурі легкої промисловості переважає текстильна і шкіряно-взуттєва промисловість, які працюють на власній сировині. Текстильна виробляє вовняні, бавовняні та лляні тканини, розвивається трикотажне виробництво. Аргентина є одним із найбільших в Південній Америці виробників взуття.
  Харчова промисловість - високоспеціалізована галузь, що орієнтована значною мірою на світовий ринок. У структурі харчової промисловості виділяється борошномельна промисловість, а тому разом із зерном Аргентина експортує також борошно. Розвивається також олійна, виноробна і чайна, а також м'ясна промисловість, продукція яких надходить на експорт. При цьому у м'ясній промисловості Аргентина спеціалізується на виробництві яловичини, яка і надходить на експорт. На місцевий ринок орієнтована цукрова, плодоовочеконсервна і рибна промисловість.
  Аргентина має добре розвинуте сільське господарство, в структурі якого переважає тваринництво, але базовою галуззю є рослинництво.
  У структурі посівних площ Аргентини провідне місце займають посіви зернових культур, серед яких головні пшениця і кукурудза. Вирощують також ячмінь, є посіви гречки і зернобобових.
  Важливе місце в структурі посівів займають технічні культури, передусім, посіви бавовни, соняшнику, сої (2-е місце в світі), на півночі вирощують чай, у центральних районах - цукрові буряки, є посіви льону-довгунця. В Аргентині добре розвинене садівництво (за збором лимонів - 3-є місце в світі, винограду — 2-е місце у Південній Америці), на півночі — виноградарство, у приміських зонах великих міст - овочівництво.
  В структурі тваринництва провідною галуззю є вирощування великої рогатої худоби, переважає м'ясна спеціалізація. Скотарство сконцентроване на північному сході Аргентини. Друга галузь - це вівчарство, має м'ясо-вовняний напрямок спеціалізації і розвивається в північно-західних, західних та південних районах країни. Місцеве значення має птахівництво і свинарство, розвивається також конярство, на узбережжі відносно добре розвивається риболовство і здійснюється формування рибного та рибоконсервного комплексу.
  Економіка Аргентини значною мірою пов'язана з економікою інших країн світу, залежить від реалізації своєї продукції на світовому ринку, від імпорту багатьох товарів з інших країн світу, перш за все, розвинутих. В експорті провідне місце займають продукція сільського господарства і харчової промисловості, зокрема зерно, борошно, олія, м'ясо і м'ясопродукти, молочні продукти, тваринний сир і масло, вовна, шкіра.
  В імпорті Аргентини переважають машини і устаткування, нафта, вугілля, кольорові метали, продукція хімічної промисловості та товари народного споживання. Аргентина має негативне торгове сальдо, пов'язане з імпортом великих обсягів готової продукції. Основними торговими партнерами Аргентини є Бразилія, США, Японія, Австралія і країни Західної Європи.

головна аргентина