Господарство Єгипту

  Єгипет належить до країн, що розвиваються. В системі міжнародного поділу праці Єгипет спеціалізується на виробництві нафтопродуктів, бавовни, текстилю, одягу та послугах в сфері туризму і транспорту. Промисловість у структурі ВНП становить 32%, сільське господарство - 17%.
  В Єгипті реалізується проект "Нова долина", який передбачає розширення поливних земель на 1,4 млн. га.

  У структурі промисловості важливе місце займає видобувна галузь, яка охоплює видобуток нафти, газу, рудних корисних копалин, зокрема залізних руд та хромових руд, хімічної сировини, зокрема фосфоритів, цементної сировини.
  Розвивається чорна і кольорова металургія, однак, необхідного для їхнього функціонування власного кам'яного і коксівного вугілля країна немає і змушена його імпортувати.
  Машинобудування спеціалізується на виробництві суден та їхньому ремонті, автобудуванні, випуску мопедів, велосипедів і транспортного обладнання. Головні центри машинобудування - Каїр і Александрія.
  Важливе місце в структурі промисловості займають галузі основної або неорганічної хімії, представлені виробництвом азотних і фосфатних добрив. Розвитку коксохімічної промисловості сприяє виробництво кислот та азотних добрив. Розвивається також виробництво каустичної соди і фармацевтичних виробів та хімічних волокон (Суец, Асуан). Важливе значення має цементна промисловість (Хелуан, Александрія).
  Найважливішою галуззю промисловості є легка, особливо текстильна (бавовняна, шовкова, вовняна). Розвивається швейна і взуттєва промисловість. Харчова промисловість (борошномельно-круп'яна, цукрова, тютюнова, плодоовочеконссрвна та ін.) переробляє традиційні для Єгипту сільськогосподарські культури. Велике значення мають старі ремесла: гончарство, килимарство, обробка шкіри, ткацтво, ювелірна справа, виробництво сувенірів.
  В сільськогосподарському користуванні знаходиться тільки 4% земель Єгипту і всі вони припадають на ріллю. Завдяки зрошуванню землеробство цілорічне. Головний сільськогосподарський район - дельта Нілу, на зрошуваних землях якої збирають два-три врожаї на рік. Власними продуктами харчування країна забезпечує себе тільки на 40 %.
  Більшість посівних площ зайняті зерновими культурами. На зрошуваних землях вирощують рис, пшеницю, сорго, просо, кукурудзу, бобові, а також овочі, маслини, цитрусові та цукрову тростину. У пустельних оазисах культивують фінікову пальму. Найважливіша технічна культура - бавовна (перше місце в світі з збору). Довговолокниста бавовна, вирощена в Єгипті, вважається найякіснішою у світі.
  Тваринництво в Єгипті є провідною галуззю господарства в пустельних районах, але розвинене слабо, оскільки дається взнаки нестача пасовищ і кормових ресурсів. Воно розвивається екстенсивним шляхом і є, як правило, низькопродуктивним. Єгиптяни розводять велику рогату худобу, буйволів, кіз (3-є місце в світі), верблюдів, віслюків, овець (4-е місце в світі). В країні розвинене бджільництво.
  Єгипет має яскраво виражене від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі. Основні торгівельні партнери: США, Німеччина, Італія.
   Головні предмети експорту: сира нафта і нафтопродукти, металовироби, бавовна-сирець, бавовняна пряжа, трикотажні вироби, рис, фрукти. Єгипет імпортує: зерно, лісоматеріали, промислові вироби, озброєння.

головна єгипет