Місто Венеція в Італії

   Венеція - місто на північному сході Італії, розташоване на 122 островах. Завдяки численним каналам, мостам, чудовим будівлям Венеція - одне з наймальовничіших міст світу, місто яке щорічно повільно опускається під воду на 2.5мм.
   Назва міста походить від слів nuovi venuti («нові прибульці»). Поселення виникло у 5 ст., у 9-10 ст. перетворилось на велике ремісниче та торгівельне місто, яке вело жваву торгівлю з багатьма містами Європи та Сходу.

   Особливо зміцніла Венеція в часи хрестових походів. Після 4-го походу, одержавши узбережжя Далмації, Мореї, Іонічні та інші острови і квартал у Константинополі, що відкрило доступ до Чорного моря і Криму, Венеція стала великою морською державою. У 15 ст. Венеція підкорила Верону, Падую, Віченцу, Равенну, Кремону та ряд інших міст і областей на пн.сх. Італії. Вела активну торгівлю з Візантією, містами Німеччини, Фландрії та ін.
  Завоювання в 1453 році турками Константинополя, а також відкриття нових торгівельних шляхів підірвали економіку і політичну могутність Венеції. У другій половині 15 ст., втративши свої володіння в східній частині Середземного моря, вона почала занепадати. Намагаючись відновити свої позиції, Венеція з кінця 15 ст. і до середини 18 ст. періодично вела війни з Туреччиною. У 1797 році Венеція була окупована військом Наполеона. Рішенням Віденського конгресу (1814-1815 рр.) Венецію було приєднано до Австрії. Під час революції 1848-1849 рр. у Венеції було проголошено республіка, яку збройно ліквідували австрійці. У 1866 р. Венеція увійшла до складу Італійського королівства.

   Місто пронизують 175 каналів, одним з найбільших є Канале Гранде («Великий канал»). Він є головною транспортною артерією Венеції. Довжина каналу становить близько трьох кілометрів, а ширина – біля 50 метрів. По обидва боки Великого каналу простягаються старовинні будівлі, двері деяких з них знаходяться прямо над водою і відкриваються так, що вийти з будинку можна тільки у гондолу. Гондола являє собою весловий човен, довжина якого складає 10 м, ширина 1.3 м. Походження цих човнів відносять ще до 11 ст.
    Площа Св. Марка – одна з найкрасивіших і найбільш відвідуваних площ у Європі. Її вважають серцем Венеції. Площа є "фірмовим" знаком міста, тим самим місцем, звідки туристи, як правило, починають огляд міста. Тут знаходиться центр громадського життя міста, це місце урочистих подій, церковних і народних свят. Прибулих туристів на площі зустрічає велика кількість голубів. За легендами, їх було привезено з острова Кіпр у Венецію у подарунок дружині дожа.

   Одна з визначних пам’яток площі Св. Марка – прекрасний п’ятикупольний собор Св. Марка. Перед собором розташована вежа Кампаніеле – найвища споруда у Венеції – близько 99 м. Ця будівля служила не тільки дзвіницею, а також і маяком для кораблів, що повертались з далекого плавання. З дзвіниці можна оглянути всю Венецію, її канали та прилеглі території. У 1902 році вежа завалилась від старості, і її було відновлено в наступні 10 років у початковий вигляд.

   Будівництво Годинникової вежі, що також розташована на площі Св.Марка - було розпочато в 1496 році (в 1506 році добудовано бічні частини будинку). Тераса була споруджена значно пізніше, у 1755 році. Над аркою знаходиться величезний годинник, що показує не тільки час, але і фази місяця, а також рух сонця щодо знаків зодіаку і пір року. Над циферблатом встановлена скульптура Мадонни. У верхній частині вежі – лев Св.Марка – символ Венеції.
   Собор Св. Марка було збудовано в 11 столітті над гробницею Святого Марка, покровителя Венеції. Зразком для будівництва собору послугувала церква Апостолів у Константинополі. Собор викладено з цегли, але його первісних стін вже не видно під мармуровим облицюванням і пишним декоративним убранням пізніших часів. Фасади собору прикрашені мозаїкою, скульптурою, колонами та різьбою. Серед мозаїки на фасаді собору виділяються композиції “Страшний Суд” і сцени, що ілюструють історію викрадення і доставлення в Венецію тіла святого Марка. У собор веде 5 входів, що прикрашені монументальними порталами. Частина мармурових рельєфів, які прикрашають портали, привезені у Венецію з Візантії. Інтер’єр собору прикрашають мозаїки на теми Ветхого і Нового завіту. Підлогу храму викладено різноманітним мармуровим кахлем. У вівтарній частині храму знаходиться одна з найголовніших святинь Венеції – “Золотий вівтар”. Його було привезено у Венецію із Константинополя. Центром вівтаря є велична фігура Христа. Зліва від головного вівтаря знаходиться вівтар з іконою “Мадонна Нікопея” (“Та, що приносить перемогу”). Колись ця ікона належала монастирю Іоанна Богослова в Константинополі. Собор Сан-Марко був центром громадського життя у Венеції. Тут проходили всі найважливіші державні церемонії, відбувалися загальноміські молебні і торжества.
   Палац Дожів розташований на місці, де з’єднуються площі Святого Марка та Пьяцетті. Раніше – це урядова будівля Венеціанської республіки, тепер – один з найкрасивіших художніх музеїв. Палац Дожів, як і собор Святого Марка, будувався і прикрашався декілька століть (9-16 ст.). Палац Дожів має тільки один коридороподібний вхід-портал – бронзові ворота. Через портал, який було створено в 1438-1441 рр., відвідувачі потрапляють у внутрішній двір, що оточений двоярусними мармуровими аркадами і прикрашений давньогрецькими фігурами. Посеред двору до цих пір стоять два бронзові колодязі, які доставляли найкращу у всій Венеції воду. Із внутрішнього двору у палац ведуть велетенські сходи Гігантів. В 1554 році на верхньому площадці сходів встановили величезні мармурові статуї Марса і Нептуна – військового і морського покровителів Венеції, з тих пір сходи отримали свою теперішню назву. На цій площадці відбувалися урочисті церемонії, однією з найвеличніших було вінчання дожа. Палац дожів складається з декількох залів: “Залу Великої Ради”, “Залу виборів”, “Залу Ради десятьох”, “Посольського залу”.
   Щорічно у Венеції відбувається карнавал, він припадає на лютий і триває 10 днів (з 6 до 16 лютого). Під час свята на вулицях Венеції можна побачити багаточисельну армію фокусників, жонглерів, акробатів. Вулиці заповнені людьми у костюмах гвардійців, вампірів, повішеників, архангелів, амазонок, звіздарів та ін. Водночас в стародавніх венеціанських палацах відбуваються бал-маскаради, куди зїжджаються люди з усього світу. Карнавал у Венеції триває цілий тиждень, і за своїми розмірами та грандіозністю поступається лише карнавалам у Ріо-де-Жанейро. Саме з Італії цей вид святкувань зі століттями поширився у інші країни, і започаткував знамениті південноамериканські карнавали.
   У Венеції також можна відвідати базиліки Санта-Марія Глоріоза Дей Фрарі, Санта-Марія делла Салуте, Сан-Дзакаріа; музеї: Археологічний, Історії мореплавства, Венеціанського скла, 700 венеціанців; галереї: Академії, Міжнародна сучасного мистецтва; палаци: Корнер (16 ст.), Корнер-Спінеллі (15-16 ст.), Пезаро (поч.18 ст.), Редзоніко. Цікавими для туристів є також Стара Бібліотека Сан-Марко, школа Братства Святого Рокха.

   У багатьох будівлях збереглися чудові стінописи видатних італійських художників Тіціана, Вернонезе, Тьєполо, Тінторетто.
    Основний транспорт у Венеції – річковий трамвай, є річкове таксі. Традиційний вид транспорту, який популярний серед туристів – 11-метрова, вигнута у вигляді півмісяця гондола.
   З Венецією пов’язане життя і творчість музикантів Дж.Царліно, К.Меркуло; письменників П.Аретіно, К.Гольдоні, К.Гоцці та ін.
   Загалом, Венеція - це одна велика визначна пам'ятка, як і багато італійських міст і дуже важко порадити кілька місць, які потрібно відвідати в першу чергу.

головна італія