Господарство Казахстану
Тривале перекошення в бік видобувних галузей Казахстану позначився на розвитку країни. Відбувся продаж основних підприємств іноземним компаніям. Транснаціональні компанії контролюють 80% промисловості держави.
Казахстан має сприятливу для економічного розвитку структуру господарства, в структурі ВНП сфера послуг складає 57%, сільського господарства — 12%, обробної промисловості - 6%.
Основою паливно-енергетичного комплексу є власні запаси ресурсів. Основні поклади вугілля зосереджені в Екібастузькому, Карагандинському і Тургайському басейнах. Карагандинський басейн - основна база видобутку кам'яного вугілля. В Екібастузькому басейні видобуток ведеться відкритим способом.
Головні родовища нафти і газу зосереджені на заході країни: в Ембинському басейні і на півостровах Мангишлак і Бузачі. Найбільше родовище - Тенгізьке. Його запаси дозволяють щорічно видобувати 50 млн. т палива.
Нафтопереробка представлена трьома заводами: в Атирау, Павлодарі, Чимкенті.
Електроенергетика базується в основному на кількох великих ТЕС - Єрмаковській, Карагандинській, Екібастузькій, Жамбильській. Споруджено ГЕС на Іртиші та Сир-Дар'ї. На півострові Мангишлак функціонує АЕС, енергія якої використовується для опріснення морської води.
Кольорова металургія — провідна галузь промисловості. Вона має потужну сировинну базу і всі стадії технологічного процесу. Виділяють два територіально об'єднаних райони кольорової металургії. Перший, центральний - мідний, виплавка проводиться на Балхашському і Джезказганському комбінатах. Другий, східний - поліметалічний (Усть-Каменогорський цинковий і Леніногорський поліметалічний комбінати). У Павлодарі є алюмінієвий завод, а в Чимкенті - свинцевий.
Чорна металургія майже повністю зосереджена в центральному районі країни. Два підприємства (переробний і повного циклу) працюють у Теміртау, використовуючи залізорудні концентрати з Джезказганської і Кустанайської областей і карагандинське вугілля. Виробництво феросплавів зорієнтоване на власну сировину і електроенергію.
Важке машинобудування розвивається в Алмати, Усть-Каменогорську, Караганді, Атирау, Астані. Завод колісних тракторів є в Павлодарі. Сільськогосподарське машинобудування розвинене у північних районах. Постала проблема конверсії більшості підприємств, що займались випуском військової продукції.
Казахстан почав налагоджувати нове виробництво машин і устаткування (на базі верстатобудівного заводу в Алмати розпочато випуск південнокорейських джипів). В Астані і Чимкенті за американською технологією будуть випускати зернозбиральні і бавовнозбиральні комбайни. Створено спільні з Росією підприємства із випуску автобусів, вантажних автомобілів.
На базі Каратауського родовища фосфоритів були споруджені заводи в Джамбулі і Шимкенті, які в даний час практично не працюють.
Комплексне використання відходів кольорової і чорної металургії дозволяє випускати азотні добрива (Теміртау), сірчану кислоту.
Поліетилен і пластмаси випускають в Атирау, синтетичний каучук - в Теміртау, штучні волокна і нитки - в Шимкенті і Кустанаї.
У сільському господарстві зайнята п'ята частина економічно активного населення і виробляється 12 % ВВП. Різноманітні ґрунтово-кліматичні умови дають змогу вирощувати майже всі культури помірного поясу. Рілля займає лише 18 % сільськогосподарських угідь. Найбільші площі ріллі освоєні на півночі, де в середині XX ст. освоювалися цілинні землі.
Головна галузь землеробства - зернове господарство. Близько 60 % усіх посівів зернових припадає на яру пшеницю, решта - на ячмінь. На півночі вирощують соняшник, на півдні - озиму пшеницю і кукурудзу, вздовж Сир-Дар'ї - рис. З технічних культур на півдні вирощують бавовник, цукровий буряк, тютюн. У передгір'ях розводять виноградники і сади.
Головна галузь тваринництва - вівчарство, поголів'я якого скорочується в даний час.
Розведення великої рогатої худоби м'ясного напрямку приурочене до степів північної і східної частини країни. Молочний напрямок характерний для приміського господарства.
Традиційними галузями тваринництва є конярство і верблюдництво. Виробляють шерсть, м'ясо, каракуль.
Близько половини вантажообігу країн припадає на зовнішні перевезення, причому вивіз набагато переважає ввіз.
Казахстан підтримує торговельні зв'язки з 124 державами. Основними видами експортної продукції є чорні і кольорові метали, мінеральні продукти, включаючи рудну сировину та паливо, а також нафта і нафтопродукти. У структурі імпорту значну питому вагу займають машини, устаткування, транспортні засоби, паливно-енергетичні ресурси, цукор та ін.
Основні постачальники товарів в країну - Німеччина, Австрія, Китай, Монголія, Туреччина, Південна Корея, Італія та Росія.
головна
казахстан
|