Господарство Латвії

   За рівнем реформування економічної системи і соціально-економічного розвитку Латвія просунулась суттєво вперед, що дало їй підстави до вступу у ЄС. Не зважаючи на високий рівень розвитку сільськогосподарського виробництва, питома вага промисловості у ВНП у 6 разів більша (5 % і 33 %).
  Промисловість Латвії має багатогалузеву структуру. Провідне місце займає у ній машинобудування. Машинобудування спеціалізується на виробництві дизель-поїздів, електропоїздів і пасажирських вагонів для приміських ліній.

   Здавна тут сформувалося виробництво мікроавтобусів. Морське суднобудування спеціалізується на виготовленні риболовецьких суден. Добре розвинуте у Латвії верстато- і приладобудування, виробництво радіоапаратури, автоматичних телефонних станцій, електротехнічного обладнання. Більшість підприємств комплексу концентруєгься у Ризі.
  Паливно-енергетичний комплекс Латвії працює частково на своєму торфі, на привізному (з Росії та Польщі) вугіллі, а також російській нафті, нафтопродуктах та природному газі. Виробництво електроенергії налагоджено на ТЕС та ГЕС, яка збудована на Даугаві.
  У Латвія цілком відсутня чорна металургія повного циклу і кольорова металургія. Тільки у Лієпаї діє єдиний серед країн Балтії завод переробної металургії. Готові чорні метали Латвія імпортує з України і частково з Росії. Кольорові метали повністю імпортуються.
  Хімічна промисловість (виробництво синтетичних волокон, гуми і гумово-технічних виробів, азотних і фосфатних добрив, фармацевтичних препаратів) працює переважно на імпортній сировині. Добре розвинуте виробництво парфумів.
  Традиційними галузями Латвії є деревообробна, целюлозно-паперова легка і харчова галузі промисловості. Найбільшим центром лісовиробничого комплексу є Даугавпілс. Розвивається він частково на власній сировині, а також на імпортованій з Росії та Фінляндії.
  Серед галузей легкої промисловості провідне місце займає текстильна промисловість, яка використовує як власну сировину - льон-довгунець, так і привізні бавовну і вовну. Широкого розвитку набрало виробництво трикотажних тканин і трикотажних виробів, а також швейна та шкіряно-взуттєва галузі промисловості.
  Харчова промисловість виділяється, передусім, рибною та рибоконсервною, а також м'ясною і м'ясопереробною. Цукрова промисловість має переважно місцеве значення.
  Природні умови Латвії є сприятливими для вирощування кормових культур, що в поєднанні з наявністю тут значних площ луків та сінокосів сприяли формуванню потужної кормової бази тваринництва. У Латвії воно дає понад 70 % вартості сільськогосподарської продукції.
  У рослинництві серед продовольчих зернових культур домінує жито. Однак продовольче зерно Латвія змушена імпортувати. Майже 60 % посівної площі зайнято під посівами кормових культур, в тому числі і зернових фуражних культур (ячмінь, овес, зернобобові). В приміській зоні розвинене овочівництво, як закритого, так і відкритого типу.
  Тваринництво спеціалізується на високопродуктивному скотарстві молочного і м'ясного напрямків, на беконному свинарстві. Місцеве значення мають птахівництво і конярство.
  Велику частку продукції дає рибальство.
  У структурі експорту Латвії переважає продукція машинобудування (транспортного, електротехнічного, верстатобудування), рибопродукти, рибні, м'ясні та молочні консерви, папір та продукція легкої промисловості.
  Імпортує країна всі види палива, чорні та кольорові метали, різні види машин, фосфорити, бавовну і вовну, ділову деревину, продовольче зерно.
  Основними торговими партнерами Латвії є передусім країни-сусіди.

головна латвія