|
Графіт |
| |
| Довідник з мінералів |
Хімічний склад - (С). Назва мінералу походить від здатності мінералу писати (грецьке графіо – пишу). Мінерал входить до класу самородних елементів. |
|
| Фізичні властивості мінералів |
Твердість
за шкалою Мооса 1-2, густина 2,2. Колір –
від сталево-сірого до темного, майже
чорного. Блиск металічний, напівжирний
або матовий. Спайність досконала в
одному напрямі. Зустрічається у
вигляді землистих мас, прошарків і
тонких лусочок, іноді у формі кристалів
гексагональної сингонії. Графіт жирний
на дотик.
Походження:
метаморфічне (від перетворення кам’яного
вугілля і вуглистих осадочних порід),
магматичне, пневматолітове.
Родовища: в Україні – Прибузького (Хощеватське, Завалівське, Ледівське родовища), Криворізького, Приазовського, Волинського графітоносних районів. За межами України: в Сибіру (Курейське, Ногінське та Ботогольське родовища).
Використовується
графіт для виготовлення олівців, фарб,
електродів, вогнетривкого посуду,
мастила, в атомній електротехнічній
промисловості; використовується також
як мастило, як сировина для виробництва
штучних алмазів. |
|
| Походження мінералів | ||
| Класифікація мінералів | ||
| Кристало-графічні властивості та форми мінералів | ||
|
Джерела: Свинко Й.М., Сивий М.Я. Геологія. Підручник.-К.: Либідь, 2003. - 480 с. Чирка В.Г., Радзивілл А.Я. У світі мінералів. -К.: Радянська школа.- 1980.- 128 с. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
