А  Б  В  Г  Д  Е  Є  Ж  З  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т   У Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я

 

 

 

Варакута О.М.

Формування в учнів географічних понять

 

Для глибокого засвоєння учнями змісту географічної освіти в сучасній школі слід особливу увагу звернути на удосконалення та впровадження в практику теоретичних основ формування географічних понять.

У теорії пізнання поняття трактується як одна з вищих форм мислення, а також існування людських знань, зміст якої в цілому визначається суттєвими ознаками предметів і явищ навколишньої дійсності, взаємозв’язками і взаємовідношеннями між ними. Множина предметів, кожному з яких належать ознаки, які відносяться до змісту поняття, утворюють його обсяг.

Як провідні форми пізнання, поняття складають логічний каркас будь-яких наукових систем і теорій. Тому потребують свідомого засвоєння особистістю їх сутності.

Результативність засвоєння учнями понять знаходить своє відображення у двох формах: знання понять (які не вичерпуються лише знаннями визначень) і правильне оперування ними в конкретних видах розумової діяльності.

Аналіз передового досвіду та власних спостережень на уроках і позаурочних виховних заходах з географії в сучасній школі показав, що ці форми засвоєння географічних понять часто перебувають у різних відношеннях одна до одної, а саме: з одного боку – поняття засвоєне, але учневі оперувати ним важко або неможливо, а також вживає він його неправильно. Це проявляється насамперед тоді, коли необхідно виконати завдання іншого типу (не аналогічне). З другого боку – поняттям оперувати учень вміє, але достатньо не розуміє його сутності, тобто не може виділити істотних ознак його змісту. Для свідомого оперування поняттями потрібно, щоб вони були не формально засвоєними (запам’ятовування термінів чи визначень), а осмисленими під час спеціально організованої активної пізнавальної діяльності.

Далеко не всі вчені, методисти, вчителі розуміють, що формування понять – це спеціально організований, складний, цілісний, психолого-педагогічний процес. У педагогічній практиці його компоненти тісно переплітаються між собою. Проте свою функцію у забезпеченні засвоєння учнями поняття вони виконують на окремих етапах цього процесу. На кожному з них домінує певний компонент : сприймання, усвідомлення, осмислення, серед елементів якого є узагальнення і систематизація.

Інтегруючи результати психолого-педагогічних досліджень С.В. Васильєва, П.Я. Гальперіна, В.В. Давидова, Г.Є. Ковальової, О.Я. Савченко, Г.Є. Уварової, А.В. Усової, М.М. Шардакова та інших вчених ми виділили п’ять етапів процесу формування географічних понять:

1. Мотиваційна і змістова підготовка до засвоєння поняття.
2. Організація чуттєвого сприймання предметів і явищ природи.
3. Організація розумової діяльності, спрямованої на виділення істотних ознак поняття.
4. Узагальнення і словесне визначення суті поняття, позначення його відповідним терміном.
5. Введення сформованого поняття в систему географічних знань.

Реалізація кожного етапу вимагає раціонального поєднання пояснювально-ілюстративних, спонукально-репродуктивних, частково-пошукових, проблемних, навчально- і науково-дослідних та інших методів навчання; внутріпредметних і міжпредметних зв’язків; конструювання системи пізнавальних завдань; здійснення системно-структурного підходу тощо. Конкретно зупинимося на теоретичному обґрунтуванні та практичному втіленні кожного з виділених етапів на прикладі формування поняття “клімат “(“Загальна географія”, 6 клас).

Перший етап. Мотиваційна і змістова підготовка до засвоєння поняття.

Для того, щоб учні включилися у роботу під час спеціально організованого процесу формування поняття, їм слід усвідомити: по-перше, для чого потрібно знати сутність поняття, що формується; по-друге, що необхідно зробити, щоб засвоїти це поняття свідомо, тобто мотив своєї діяльності.

Зауважимо, що результати наукових досліджень ( Ю.К. Бабанський, А.К. Маркова, М.І. Махмутов, В.О. Онищук, О.Л. Савченко та ін.), аналізу педагогічного досвіду засвідчують, що навчально-пізнавальні (внутрішні) мотиви часто поступаються суспільно-особистісним (зовнішнім).

Завдання першого етапу – забезпечити сталу мотивацію учнів до процесу формування понять.

Пізнавальний інтерес і позитивне ставлення школярів до засвоєння поняття забезпечується шляхом добору доступного, цікавого матеріалу, зокрема, зачитування уривків з оповідань, демонстрування фрагментів діафільмів чи кінофільмів, ілюстрацій, натуральних об’єктів, відгадування загадок, ребусів, кросвордів, проведення дослідів тощо.

Мотивація формування поняття “клімат” починається з вступної розповіді вчителя (з елементами бесіди) про практичне значення знань про клімат в житті та господарській діяльності людей; про їх місце в курсі шкільної географії та науки в цілому. Розповідь супроводжується різними наочними засобами.

Однак, зазначимо, що мотивація навчальної діяльності не закінчується на першому етапі, а здійснюється протягом усього процесу формування поняття.

На цьому етапі вчитель також виявляє опорні знання учнів, що слугують основою формування нового поняття. Наприклад, для засвоєння поняття “клімат”

потрібно знати, що таке атмосфера, температура повітря, добова амплітуда, річна амплітуда, атмосферний тиск, вітер, вологість повітря (абсолютна, відносна), атмосферні опади, погода, повітряні маси, їх типи, пори року, теплові пояси тощо.

Важливо з’ясувати чи учні усвідомили сутність опорних понять , чи вміють ними оперувати в будь-яких ситуаціях. При цьому доречно виконати низку пізнавальних завдань. (Пізнавальне завдання – це таке завдання, яке потребує для свого розв’язання різних методів наукової діяльності, завдяки яким досягається результат, що розкриває провідні стержневі лінії теми і забезпечує оптимальне просування вперед у межах її змісту). Наприклад:

а). Розв’яжіть кросворд. Це допоможе вам відновити знання, які необхідні будуть для з’ясування сутності терміну, що утвориться між подвійними лініями.

 

 

По горизонталі

1.      Повітряні маси, що формуються над морем.

2.      Повітряні маси, що формуються над сушею.

3.      Переміщення повітря над земною поверхнею в горизонтальному напрямі.

4.      Повітряна оболонка, що оточує нашу планету.

5.      Вода, що випадає з атмосфери на земну поверхню.

6.      Нижній шар атмосфери.

б). Дайте відповідь на запитання:

-         Які компоненти характеризують стан нижнього шару атмосфери?

-         Від чого залежить зміна температури повітря?

-         Від чого залежить сила вітру?

-         Що впливає на випадання опадів у твердому, рідкому чи газоподібному стані?

в). Покажіть схематично сукупність істотних ознак поняття “повітряна маса”.

г). Порівняйте морські і континентальні повітряні маси. Назвіть спільні та відмінні ознаки.

д) Покажіть на карті теплові пояси: жаркий, холодний, помірний. Назвіть істотні ознаки кожного з них.

Узагальнюючи відповіді дітей, вчитель з’ясовує рівень знань змісту термінів, якими необхідно буде оперувати у процесі формування нового поняття “клімат”.

Другий етап. Організація чуттєвого сприймання предметів та явищ природи.

Теоретичне засвоєння географічних знань (наукових понять) неможливе без чуттєвого досвіду дитини, який складають об’єкти та явища природи, що сприймаються. Сприймання відбувається через відчуття окремих їх ознак (колір, температура, форма, вага, твердість тощо), які діють на аналізатори суб’єкта. Всі ці ознаки самі по собі не існують, а належать конкретному об’єктові. Тому в свідомості дитини виникає його образ.

Завдання цього етапу полягає в тому, щоб забезпечити свідоме сприймання учнями об’єктів і явищ природи. Це – впізнати і назвати їх.

На свідоме сприймання предметів і явищ довкілля має вплив правильно організоване спостереження в природі, спостереження натуральних об’єктів, проведення дослідів, організація самостійного навчального пошуку, використання різних засобів навчання, раніше набутих знань та практичного досвіду, точне і образне слово вчителя, вправи, які уточнюють сприймання. Наприклад:

-         Що таке погода? Якою була погода на нашій місцевості вчора?

-         Назвіть компоненти, які характеризують погоду.

-         Користуючись календарями погоди за останні роки:

а) порівняйте середньомісячні температури січня і липня;

б) з’ясуйте, в які місяці цих років найбільше дощових днів;

в) в які місяці випадають опади у вигляді снігу?

г) якого напряму вітри переважають щорічно взимку, а якого влітку?

д) опишіть і порівняйте погоду, яка переважала в нашій місцевості у січні 2001 і 2002 років;

е) опишіть і порівняйте погоду, яка переважала в нашій місцевості у липні 2001 і 2002 років;

Ці та інші завдання підвищують інтенсивність і ступінь усвідомлення сприймання предметів і явищ природи, що складає фундамент для продовження процесу пізнання під час формування поняття “клімат”.

ТРЕТІЙ ЕТАП. Організація розумової діяльності, спрямованої на виділення істотних ознак поняття.

Розумова діяльність розпочинається тоді, коли у свідомості учня є достатня кількість фактів, уявлень, тобто матеріал для мислення, здобутий на попередньому етапі. Осмислення цього матеріалу, яке в процесі засвоєння здійснюється через аналіз сприйнятих ознак об’єктів чи явищ природи, порівняння, абстрагування і логічне сортування їх істотних і неістотних ознак через розумовий перехід від окремих індивідуальних ознак об’єктів чи явищ до суттєвих, встановлення взаємозв’язків, взаємозалежностей та взаємовідносин між ними, а також узагальнення суттєвих ознак відіграє важливу роль у процесі формування географічного поняття.

Завдання цього етапу – виділити істотні ознаки поняття, що формується, встановити між ними взаємозв’язки і взаємозалежності (нагадуємо, що істотні озна-ки – це ті, які завжди належать об’єкту і без яких об’єкт не може існувати як такий).

Для реалізації цих завдань учням необхідно володіти прийомами розумової діяльності (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, систематизація); уміннями міркувати, висловлювати власну думку, доводити її об’єктивність.

Діти не зрозуміють суті поняття, що формується, якщо не включаться в самостійну розумову діяльність. Вони запам’ятають запропоновану вчителем інформацію, але це запам’ятовування буде неосмисленим.

Логічне мислення учнів на цьому етапі залежить від вдалого підбору вчителем пізнавальних завдань, методів та засобів їх виконання. Наприклад:

-         Самостійна робота (4 варіанти). Користуючись календарями погоди за останні роки, опишіть типи погоди, які переважали в нашій місцевості: а) влітку; б) восени; в) взимку; г) навесні. Чи властиво їм повторюватись в один і цей же період часу щорічно?

-         Пригадайте прогноз погоди на сьогоднішній день. Чи однаковий він для нашої місцевості, Закарпаття, Донбасу та інших місцевостей ?

-         Як ви думаєте, чи може бути однакова погода одночасно в холодному, помірному, жаркому теплових поясах? Обґрунтуйте свою думку.

-         Які типи погоди характерні місцевостям, що знаходяться в кожному з цих теплових поясів? Чи властиво їм повторюватися з року в рік? Зробіть висновок, користуючись власними спостереженнями за погодою на своїй місцевості.

Таким чином, ми з’ясували, що на протязі року погода буває різних типів; кожній місцевості характерна певна сукупність типів погоди; ці типи погоди повторюються на даній місцевості в один і цей же час з року в рік.

 

ЧЕТВЕРТИЙ ЕТАП. Узагальнення і словесне визначення суті поняття, позначення його відповідним терміном.

У процесі осмислення істотних ознак поняття відбувається поняттєве (локальне) узагальнення, яке приводить до утворення окремих понять. Зміст поняття узагальнюється у визначенні.

Завдання цього етапу – узагальнити виділені на попередньому етапі ознаки поняття у вигляді доступного визначення і позначити його відповідним терміном.

Можна підвести дітей до того, щоб вони самостійно дали визначення поняття “клімат”, скориставшись при цьому схемою , складеною на попередньому етапі. Це допоможе учням осмислити суть поняття. Таким чином формулюється визначення: кліматом називається сукупність певних типів погоди, характерних для даної місцевості, які повторюються з року в рік.

Для закріплення сутності поняття “клімат” ставляться запитання:

-         Що таке клімат?

-         Назвіть істотні ознаки клімату.

-         Чим клімат відрізняється від погоди?

П’ЯТИЙ ЕТАП, Введення сформованого поняття у систему географічних знань.

Оскільки первинне узагальнення (узагальнення істотних ознак поняття) вже відбулося на попередньому етапі, то на цьому етапі слід здійснити міжпонятійне узагальнення. Воно полягає в об’єднанні засвоєних понять в систему, в розкритті зв’язків і відносин між елементами цієї системи, в розташуванні їх у певному порядку та раціональній послідовності (В.О. Онищук). Наприклад:

-         Розгляньте схематичне зображення системи географічних понять. Встановіть взаємозв’язки між ними.

 

Атмосфера

 

тропосфера

 

температура повітря атмосферний тиск вітер атмосферні опади

 

 

 

погода

 

 

 

клімат

 

Крім цього школярі навчаються розглядати і застосовувати сформоване поняття “клімат”.

У процесі репродуктивної розповіді з елементами бесіди вчитель формує в учнів уявлення про різні кліматичні пояси, типи клімату , про чинники, які впливають на його формування та інші. Також у процесі частково-пошукової бесіди з використовуванням власних спостережень, ілюстративного матеріалу, фрагментів діафільмів школярі знайомляться з тим, як клімат впливає на розміщення живої і неживої природи, на розселення населення та його господарську діяльність та інше.

Поняття вважається сформованим, якщо учень може вільно оперувати ним у різних навчальних і життєвих ситуаціях.

 

Література.

1.      Войтовило Е.К. Понятие как форма мышления. –Л.; ленинградский университет, 1989. – 240 с.

2.      Ковалёва Г.Е. Методика формирования и развития природоведческих понятий в четвёртом классе. – Л.; ЛГПЦ им. Герцена, 1975. – 143 с.

3.      Обухова Л.Ф. Два пути формирования простой системы научных понятий // Возрастная и педагогическая психология. – М.; МГУ, 1992. – 272 с.

4.      Панченко Г.Д., Уварова Г.Е. Формування у школярів наукових понять // Радянська школа. –1983. - № 12. – с. 17-22.