світ географії та туризму

Леся Заставецька        

Функціонування локальних систем розселення у агропромислових регіонах

       
   Локальний рівень управління соціально-економічним розвитком передбачає повне регіональне самоврядування, що має забезпечити конкретну реалізацію державних, обласних і власних рішень на певній території (адміністративні райони, малі міста і селища, сільські ради). Головним суб'єктом управління при цьому є локальні соціально-економічні комплекси, важливою складовою яких є системи розселення локального рівня (районні, кущові, первинні). В агропромислових регіонах локальні системи розселення сформувались на основі розвитку мережі поселень, яка складається переважно з невеликих і середніх та малих міських поселень. Вони є основними суб'єктами територіального управління, але за своєю організацією ще не відповідають європейським засадам формування одиниць територіально-адміністративного устрою.
   Найнижчим рівнем систем розселення є первинні системи. В умовах соціалістичного ладу вони сформувалися в межах колективних сільськогосподарських підприємств (колгоспів, радгоспів). Кожна така система охоплювала село – центральну садибу господарства і т. з. бригадні села. У центральному поселенні, крім виробничих підрозділів, зосереджувався комплекс культурно-побутових, освітніх, торговельних та інших підприємств. Для цих систем головними були організаційно-господарські, трудові, культурно-побутові зв'язки. У випадку, якщо центр колгоспу (радгоспу) співпадав із центром сільради, то системоформувальними були також адміністративні зв'язки.
   В сучасних умовах, коли сталася реорганізація сільськогосподарського виробництва, коли сільськогосподарські підприємства не формують значних функціональних центрів, відбулася децентралізація функцій у межах первинних систем. Їх центрами стали села, в яких містилися сільські ради, внаслідок розширення функцій з місцевого самоврядування, в них все більше зосереджувались об'єкти соціальної інфраструктури. В умовах соціально-економічної кризи, коли багато підприємств сфери послуг припинили або скоротили свою діяльність, усталені зв'язки значно послабились. Але пожвавлення у розвитку сфери послуг, що спостерігається в останні роки у сільській місцевості, сприяє виникненню нових зв'язків, їх переорієнтації між населеними пунктами. Провідне місце серед них займають торговельні.
   Первинні системи розселення є в сучасних умовах основою формування нових одиниць адміністративно-територіального розвитку – територіальних громад. Згідно з проектом Закону України “Про територіальний устрій України” такі громади охоплюватимуть декілька поселень і будуть “територіальною основою для створення і діяльності органів місцевого самоврядування громади та надання населенню громади визначеного рівня адміністративних, соціальних і культурних послуг” [1, с.9]. Критерій – 5 тис. жителів - в умовах таких районів може бути досягнутий внаслідок об'єднання в одну громаду 8-12 сіл [2, с.11]. Виникає проблема наукового обґрунтування територіальної організації громад, розвитку їх центрів. Ця проблема дуже актуальна для прикордонних поліських, східних і північно-східних областей, де існує дисперсне розселення. У них середня відстань між населеними пунктами становить 2,8-3 км, а середня людність коливається від 326 осіб (Чернігівська обл.) до 498 осіб (Волинська обл.). В такому випадку, якщо територія системи компактна і її центр визначено як геометричний, то зв'язки між поселеннями будуть оптимальними. А в умовах заболоченої території, або у системах розселення, що сформувалися вздовж річок, головне село громади не завжди займатиме просторово центральне положення щодо інших поселень. Відстані між центром громади і селами, що до неї входять , збільшуватимуться, а відповідно транспортна доступність зменшуватиметься. У центрі громади буде зосереджено комплекс установ сфери послуг, виробничі підрозділи, а у периферійних селах ще більше відбуватиметься соціально-економічний занепад, депопуляція населення. Реформування системи адміністративно-територіального поділу повинно привести до появи нових “точок росту” за умови диференційованого підходу до формування меж громад , врахування сучасних розселенських зв'язків.
   Районні системи розселення функціонують на основі зв'язків між районним центром та всіма іншими поселеннями адміністративного району (організаційно-господарські, адміністративні, інформаційні, трудові, культурно-побутові, торговельні та ін. зв'язки). У процесі реформування адміністративно-територіального устрою межі районів буде змінено, вони охоплюватимуть територію з населенням приблизно 70 тис. осіб. Зміняться дещо і функції райцентрів, особливо зросте їх роль як центрів управління територіями. У межах району буде по 10-15 громад, що характеризуватимуться спільними рисами соціально-економічного розвитку. У районних центрах зосереджуватимуться не тільки органи управління районом, але й комплекс соціальних установ, що забезпечуватимуть щоденні й періодичні запити населення (культурно-освітні, побутові, торгівельні, інформаційні, медичні, фінансові тощо).
   У процесі здійснення адміністративної реформи, коли функції райцентрів розширюватимуться, зникне потреба формувати міжрайонні центри і, відповідно, міжрайонні системи розселення. У них залишаться тільки освітні функції, що формуватимуться коледжами, училищами та іншими закладами, що готують спеціалістів для тих чи інших галузей соціальної сфери, сільського господарства, транспорту для потреб навколишніх районів.
   На локальному рівні управління повинно здійснюватись повне регіональне самоврядування. Передусім необхідно наділити органи місцевого самоврядування достатніми повноваженнями і ресурсами, щоб вони забезпечували комплексний розвиток своєї території, надання людям якісних і доступних послуг, сприяли створенню раціонально організованих систем розселення. Ці системи тісно ув'язуватимуться у обласну систему розселення за допомогою вертикальних зв'язків, а між собою – за допомогою різноманітних розселенських зв'язків.

Література
1. Проект Закону України “Про територіальний устрій України”.- К., 2005.
2. Заставецька О., Заставецький Т. Географічні засади формування територіальних громад у світлі нового адміністративно-територіального устрою України // Наукові записки Тернопільського національного університету. Географія, 2005.- Вип. 2 , с.10-12.

Опубліковано:
Заставецька Л.Б. Функціонування локальних систем розселення у агропромислових регіонах. // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво”. Т.2.- Луцьк, 2006.- С.365-367