Дубове

 Ковельський район Волинської області

 

головна сторінка

Волинська область

туризм в Україні




   Поштовий індекс 45031
   За п’ять кілометрів від міста Ковеля розташоване село Дубове, назва якого походить від перших жителів, які поселились в дубовому лісі.

 

   Село вперше згадується ще в XIII ст., тоді у ньому проживало до 20-ти жителів. Але поселення було зруйноване і спалене монголо-татарами. Відновилося село вже вдруге у XIV ст. Прізвища перших поселенців дійшли до наших часів: Безека, Самчук, Борисик, Черняк, Мишковець.
   За дослідженнями Тедоровича (1663 р.) в 1490 р. у населеному пункті Дубове було 14 волік поля, 7 засівалось, 7 було під паром. В 1557 р. Дубове, Ковель і вся Волинь стає власністю польського короля. 4 липня 1564 року польський король Сізігмунд Август передає Ковель, Вижву і 25 прилеглих до них сіл (в тому числі Дубове) у володіння руському князю А.Курбському. У селі Вербка, що поблизу Ковеля серед боліт розташований острів на якому був побудований монастир. Князь Курбський заповів поховати його в цьому монастирі.
   В 1652-1653 рр. на території нашого села розташувались польські війська, з якими повстанці Хмельницького вели запеклі бої.
   Згідно третього поділу Польщі (1795 р.) село Дубове ввійшло до Ковельського повіту Волинської губернії, яка відійшла до складу Росії.
   За переписом 1796 р. в селі Дубове було 93 двори, проживало 252 жителі. На території нашого села залишила сліди війна 1812 р., коли на Україну вторглася 600-тисячна армія Наполеона.

 

дубівська школа І-ІІІ ступеня

   В жовтні 1845 р. для збирання народних переказів і легенд, пісень, змальовування пам'ятників старовини на Волині побував Т.Г. Шевченко. Він змальовує церкву у селі Вербка, а згодом у селі Секунь. В пам'яті про поїздку Тараса Григоровича через наше село було споруджено погруддя Великому Українцю. 

 

погруддя Т.Шевченку

    Колись, до об'єднання колгоспів (села Бахів і Вербка), на честь поета було названо господарство.
   В 1876 р. було засноване сільське однокласне училище, де навчалося 45 хлопчиків.
   В період першої світової війни (1914 р. – 1918 р.) жителів села було евакуйовано. Всі будинки спалили австрійці. В 1916 р. з Колдунів була перевезена хата лісника.
   В 1939 р. на території Західної України і Волині вторглася Червона армія. Того ж року у селі було створено перший орган радянської влади -сільську раду. Головою став Поліщук Йосип, пізніше Черняк Семен. В 1940 p. було створено колгосп. Організаторами його були: Масловський Федір, Жук Тимофій, Пантолік Денис. В колгосп тоді вступило 84 сім'ї.
   В червні 1941 року село було повністю окуповане фашистами. Наші земляки активно включились в боротьбу з фашистськими окупантами. Брати Лазаруки пішли в партизани.
   В березні 1944 року гітлерівці намагались вивести молодь на каторжні роботи до Німеччини. Декілька сімей вивезли, але більшість за допомогою партизан загону, яким командував командир Федоров, утекли. Розлючені фашисти на другий день спалили село. Після війни вціліло лише 5-6 будинків. 16 березня 1944 року з другої половини дня розпочався бій за Дубове. 17 березня в село ввійшли війська Радянської Армії. Фронт зупинився біля Ковеля, саме місто було в оточені. В селі ніхто не жив (тут була прифронтова смуга) аж до звільнення Ковеля. Жителька нашого села Безека Катерина Миколаївна (дівоче прізвище Мишковець) перебувала у лавах армії УПА. Ідеї самостійної України активно оповідував священик УАПЦ Губа.

 

пам'ятник загиблим односельцям під час ІІ світової війни

   На початку квітня жителі сусідніх сіл, в лісі почули страшне ревіння танків. Із північного заходу, до оточених в Ковелі військ, прорвались танки. На території села відбувся великий бій, в якому відзначилась батарея героя радянського Союзу Вадима Клавдійовича Олійника.

 

пам'ятник В.Олійнику


   Село було звільнене 6 липня 1944 року. Після війни село відбудовувалось заново. В 1947 році знову організували колгосп, головою колгоспу був Пантолік Денис, головою сільської ради Самсонюк Юхим. В 1958 році відбулося об'єднання сіл: Вербка, Бахів, Дубове. Колгосп одержав назву „Україна". Головою був Васюк Микола Іванович, який очолював колгосп до 1988 року. Із відсталих вивів у передові. Село заново відбудовувалось, було електрифіковано і газифіковано, проведено водопровід.

 

дитячий садок і лікарська амбулаторія в одному корпусі

   Коштом колгоспу побудовано школу, будинок культури, дитячий садок.
   24 серпня 1991 року Україна була проголошена незалежною, суверенною державою. Дубівчани відсвяткували в 2001 році 10-річчя незалежності, заклали пам'ятний камінь на честь цієї дати. В житті села також відбулися зміни на базі колишнього колгоспу „Україна" створено ТзОВ, селяни одержали державні акти на землю, частина з них вийшла з товариства і господарюють самостійно.

 

місцевий стадіон

   В селі 450 дворів, за останнім переписом 1404 жителі, 2 церкви.
   Його жителі з надією дивляться у завтрашній день, вірять, що у майбутньому Україна буде багатою, цивілізованою, правовою державою.

 

Науково-дослідне завдання. 

Автор: Безека Вікторія Павлівна (фото),

студентка географічного факультету 

Тернопільського національного педагогічного 

університету ім.В.Гнатюка, спеціальність: туризм

 

інші студентські роботи


на попередню сторінку

  
Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

Hosted by uCoz