|
Архітектура відпочинку Стародавньої Греції вплинула на архітектуру Стародавнього Рима, що відрізнялася куди більшою грандіозністю будівель і комплексів відпочинку: стадіон перетворився на амфітеатр; гімнасій — в терми; житло — в міське і заміське; агора — у форум. Амфітеатри, форуми, терми, будучи новими типами будівель, відрізнялися функціональністю, багатотисячною одноразовою місткістю і відповідали гаслу Стародавнього Рима: "Хліба і видовищ".
Різноманітні сторони суспільного життя Стародавнього Рима зосереджувалася на форумі, визначаючи склад навколишніх його будівель: храми головних богів, перед якими відбувалися релігійні церемонії; базиліки — для суду і біржі, на яких відбувалися договори і велася торгівля; курії — для засідань сенату і міського управління; таберни — лавки торговців. Площу прикрашали статуями, оздоблювали колонадами портиків, другий ярус яких використовувався для глядачів в святкові дні. Свята займали велику частину відпочинку городян: релігійні ходи, гладіаторське ігри, тріумфи полководців. В історії Рима відзначено 350 тріумфів, що тривали по 2—3 дні кожний, з неодмінними пишними торжествами і грандіозними бенкетами. Свято включалося в єдиний комплекс розваг з бенкетами і трапезами.
Найбільш характерним комплексом відпочинку і одним із значущих досягнень архітектури для Стародавнього Рима були терми. Відвідування терм були невід'ємною частиною римського способу життя.
Крім свого основного призначення — гігієнічного, терми, зазвичай були оточені парком і стадіоном, що примикав до нього, заміняли городянину клуб, парк для прогулянок, спортивний майданчик. Вони служили місцем для зустрічей, де обговорювалися приватні і суспільні справи. Кімнати відпочинку, місця для прогулянок на повітрі, бібліотеки, приміщення для музичних виступів створювали умови для спілкування. В грандіозних імператорських термах збиралися величезні маси народу. Тут міг розважитися городянин, що не має власного дворика з фонтаном або вілли з басейном. Більш спроможні римляни віддавали перевагу невеликим приватним лазням. В Римі з населенням 1 млн. чоловік налічувалося 11 імператорських терм і 800 дрібних суспільних лазень.
Найзначнішими по пишноті і місткості (до 1600 відвідувачів одночасно) були терми Каракалли. Комплекс включав головну будівлю, що складається з груп приміщень, які дзеркально повторюються: вестибюлів, роздягалень, масажних кімнат, залів для відпочинку, залів для вмивання і парилень, від яких можна було попасти до кальдарію, до якого підходили вздовж двох стін гарячі басейни. Потім через невеликий тепідарій з теплими ваннами можна було потрапити в центральний зал — фрігідарій з холодною лазнею і басейном для плавання.
Головний корпус терм оточував парковий простір, що був призначений для спорту, розваг і відпочинку.
Терми — значне досягнення в еволюції відпочинку; вони є праобразом сучасних багатофункціональних центрів в місті і заміському середовищі.
Значну частину відпочинку римлян займали видовища: драматичні і мімічні вистави, гладіаторські ігри, боротьба з тваринами, змагання колісниць. Основні видовищні споруди — театри, амфітеатри, одеони, цирки. Театри спочатку складалися з окремих елементів: місць для глядачів — театрона, які обладнували на сходах, що були врізані в пагорб; орхестри — круглого (напівкруглого) майданчика, де відбувалася дія; скени — окремого намету для переодягання. Пізніше розрізнені частини злилися в єдине ціле, що є характерною рисою римського театру. Скена, частина римського театру, що найбільше піддавалася змінам, ставала все більш нарядною, часто для її оформлення використовували кольоровий мармур і розписи.
У Римі були поширені малі театри — одеони — із спрощеним обладнанням сцен, призначені для музичних і поетичних вистав. Одеони могли бути критими (у вигляді окремих будівель) і відкритими. Будівлі цього типу, але менші розміру, називалися аудиторіями. В них виступали філософи, ритори, письменники. Амфітеатри споруджували для гладіаторських ігор і битви з дикими тваринами; вони мали еліптичну в плані арену і театрон, що повторював її форму. Це специфічний римський тип споруди, форма якого визначалася характером вистав. Найдосконалішим за конструкцією і формою був амфітеатр Колізей: величезна, овальна в плані чаша (подовжня вісь 187,77 м), що оточена місцями для глядачів, що підіймаються вгору. Колізей вміщав 56 тис. глядачів. В цьому найбільшому амфітеатрі проявився характер сприйняття видовищ римлянами — кожний глядач бачив з свого місця всю ту масу людей, що заповнювали амфітеатр, кожен з глядачів був переповнений святковим настроєм.
Римські цирки були місцями кінних перегонів і змагань на колісницях. Вони складалися з витягнутої в плані арени (наприклад, цирк Максенція на Аппієвой дорозі, мав розміри 428 х 79 м), розділеної невисокою стінкою-спиною, навкруги якої відбувалися перегони, і східчастими місцями, для глядачів уздовж арени. Арена мала два входи: на одному кінці арени розташовували загороди для коней, звідки їх випускали у момент старту, на протилежному — встановлювали тріумфальну арку, з-під якої з'являвся переможець.
Римські театри, амфітеатри, цирки значно вплинули на подальшу європейську архітектуру видовищних споруд.
Житлові споруди римлян розділяються на міські і сільські будинки-вілли. Поява заміського будинку пов'язано потребою у відпочинку городян від шуму і гармидеру мільйонного міста. Міський житловий будинок багатого городянина — домус — створювався за єдиною схемою: вхідний вестибюль — атрій, має квадратний отвір в перекритті; таблініум — головне приміщення будинку, яке служило, спочатку в якості сімейної спальні і трапезної, а пізніше для ділових контактів глави сім'ї; потім двір — перистиль.
Пізніше з'явилися атріумно-перистильні будинки з окремою трапезною — триклініумом. Навколо цих основних приміщень групувалися житлові кімнати для чоловіків і жінок, а також господарські споруди. Атріумно-перистильний будинок, що знаходився на пагорбі, розвинувся в терасний будинок, який часто використовувався для заміських вілл. Вілли частіше за все були центром сільськогосподарського маєтку землевласника. Розміщувалися вілли на південному схилі пагорба, звідки відкривалася панорама околиць. Кімнати розташовували в довільному порядку, але спальні, бібліотеки і кабінети були віддалені від галасливої частини житла. На віллі передбачався комплекс приміщень для підтримки здоров'я: терми, плавальний басейн, солярій, іноді гімнасій, криті алеї для прогулянок (стадій). В саду перед будинком розміщувалися німфеї, экседри, перголи, широкі мармурові лавки, статуї, фонтани і бельведери — все це забезпечувало спокійний і приємний відпочинок.
У період Римської імперії в містах будували дешеве житло — інсули (багатоповерхові цегляні житлові будинки з квартирами, що здаються). Житлові приміщення розташовували на верхніх поверхах трьох-, чотирьох-, п'ятиповерхових блоків, що мали свої сходи. Фасади набули вигляду багатоповерхових житлових будинків з вікнами, що виходили на вулицю. На перших поверхах інсул розташовували торгові приміщення — таберни, господар яких проживав тут же, на антресольному поверсі. Інсула — суто римське явище.
У Римській імперії з'явилися нові типи споруд, пов'язані з тимчасовим нічлігом, — заїжджі двори, будівництво яких почалося уздовж всіх римських доріг після виходу закону про регулярний поштовий транспорт.
У Стародавньому Римі велику увагу приділялось кліматолікуванню в горах. Вже в III—IV ст. н. е. були побудовані перші клімато-лікарні в малодоступних частинах Альп в Давосі. Призначалися вони для вищих шарів римського суспільства.
Стародавній Рим створив не тільки нові типи житла, але і різноманітні типи меблів для відпочинку. Римляни, як і стародавні греки, не тільки їли і пили, але часто і працювали лежачи — читали, писали, укладали угоди. Для цього застосовували різні види ложа, які встановлювали навколо круглого обіднього столу. На основі традиційного ліжка зявились носилки, якими користувалися при пересуванні по місту. Великого значення набуває стіл; легкий, рухомий обідній стіл змінювався при зміні блюд. З'явився мармуровий стіл — почесний стіл, який встановлювався в атрії.
Римська архітектура підвела підсумок історії античної архітектури, яка зробила величезний вплив на подальший розвиток архітектури, зокрема стала невичерпним джерелом архітектурних образів середовища відпочинку і дозвілля в історії європейського містобудування.
Словник до теми
Акведук
Амфітеатр
Андрон
Аподітерій
Арена
Ареола
Атріум (атрій)
Бікліній
Гладіатори
Домус
Імплювій
Іподром
Кальдарій
Катагогії
Катакомби
Колумбарій
Лараріум (ларарій)
Пантеон
Таблініум
Терми
Форум
Фригідарій
Читайте також: Колізей - визначна пам'ятка Риму
Література
1.Бартенев И.А., Батажкова В.Н. Очерки истории архитектурных стилей: Учеб. пособие. - М.: Изобраз. Искусство, 1983.- С.40-51.
2.Легенды "Вечного города" // Ионина Н.А. 100 великих городов мира. - М.: Вече, 2004.-С.104-109.
3.Лукьянова Л.Г, Цыбух В.И. Рекреационные комплексы: Учеб. пособие / Под общ. ред. В.К.Федорченко. - К.: Вища школа, 2004. - С.39-44.
|
