Журнал "Історія української географії" Всі публікації журналу
Зміст номера
Довідка про автора публікації
Номери часопису: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
УДК УДК 911.2
Ярослав Жупанський
Картографічне забезпечення географічних досліджень Буковини на зламі ХІХ
- ХХ століть
Висвітлено вплив господарських потреб на розвиток картографії Буковини. Показано особливості топографічних знімань і розвитку тематичного картографування цієї території у кінці ХІХ і на початку ХХ ст.
Yaroslav Zhupans'kyi. Cartographic providing of geographical researches of Bukovyna on the of XIX-XX fracture of ages. Influence of economic necessities is reflected on development of cartography of Bukovyna. The features of topographical removals and development of the thematic drawing of this territory a map are shown at the end of ХІХ and at the beginning of the ХХ century.
Після приєднання території Буковини до Австрії (Австро-Угорщини), а Північної Бессарабії до Російської імперії розпочинається доволі
інтенсивний розвиток цих територій. З одного боку, це було пов’язано з новими можливостями
сировинних і трудових ресурсів для метрополій, а з другого – суперництвом Російської та Австро-Угорської імперій, що позначилось, у першу чергу, на цих новопридбаних територіях. Розпочався процес інтенсивного освоєння природних багатств – корисних копалин, лісових і рекреаційних ресурсів, що супроводжувався транспортним будівництвом, зокрема будівництвом залізниць, судноплавством по р. Дністер, лісосплавом по річках Прут, Черемош, Сірет. Це потребувало детальних відомостей про територію, її особливості. Земельні реформи, що відбувалися тут, теж потребували детальної
просторової інформації про край. Таким чином, потреби господарства, військові приготування вимагали створення сучасних карт.
У період 1870 – 1886 pp. виконувалось третє військове знімання території Буковини в масштабі 1:25000 на базі геометричної мережі. Якість робіт була невисокою, а терміни виконання розтягнулися.
Згодом на цій основі створено топографічні,
державні, оглядові загальногеографічні карти
масштабів від 1:50000 до 1:750000, що видавались окремими
аркушами або в атласах. В 1854–1857 і 1870–1879 pp. виконувались кадастрові
вимірювання. Вже в 1875 р. у Відні видано оглядову карту кадастрового і податкового округу Буковина (М 1:144000). Ще на початку XIX ст. (в 1819 – 1823 pp.) була складена рукописна карта "Ескіз кадастрових вимірювань на Буковині" (М 1:288000), а в 1851 р. у Львові видано карту огляду розташування
кадастрових досліджень-робіт в Галичині і Буковині в
операційний рік 1850 і в операціях 1851 р. на підставі тріангуляцій в краї, детального графічного опису і пояснень (М 1 : 1220000).
Топографічні карти послужили основою для складання тематичних карт Буковини (геологічних, етнографічних, релігійних, карт корисних копалин тощо), а також оперативних карт для господарських потреб (кадастрових, межувань поміщицьких земель, торгівельних можливостей тощо). Цей період
характерний поступовим вдосконаленням та урізноманітненням
методики тематичного картографування. Широкого застосування набули способи картограм, якісного фону, ліній руху. В техніці видання карт поступово переходять від ручного розфарбовування друкованого контуру до літографського способу нанесення фарб.
В XIX ст. видавалось чимало галузевих
тематичних карт, що випускались окремо або як додатки до збірників і книг. Деякі карти видавались регулярно з року в рік або й частіше. Одною з перших
геологічних карт Буковини була геологічна карта Польщі, Молдавії, Трансільванії з околицями
Угорщини і Валахії С. Сташиця, що видана в 1806 р. у Варшаві на 4 аркушах. А. Альт в 1871 р. у Кракові опублікував (як додаток до своєї книги) карту
родовищ солі і нафти в Галичині і на Буковині. В 1856 р. у Відні опублікована карта з фізичної географії Буковини Ф. Сімізіновича.
Значна частина тематичних карт була
присвячена розміщенню населення та його національного складу. Вони складались з метою посилення
національного гніту і примусової русифікації чи
онімечення місцевого населення. Прикладом може бути карта релігій і шкільного фонду Буковини (М 1:300000) 1800 p., оглядова рукописна карта
релігій і народних шкіл Буковини (М 1:288000) 1818 р., топонімічна карта Галичини і Буковини (М 1 : 28800) на 458 аркушах та ін.
XIX ст. характерне як для Буковини, так і для Бессарабії, виданням серій економічних карт, що було викликано потребами розвитку господарства краю на той час. Змістовні карти видавались торговельно-промисловою палатою, зокрема карта промисловості і транспорту. В 1873 р. в Чернівцях опублікована карта господарства Буковини А.Мікуліча на 2 аркушах. В 1878 р. у Відні опублікована статистична карта Галичини і Буковини з оглядом політико-адміністративного поділу, шляхів
сполучення, сільського господарства, місцевої
промисловості (М 1:288000) на 10 аркушах, а також карта герцогства Буковини (М 1:152000) М. Баумгартена на 4 аркушах. В 1861 (1862) pp. Ф.Лібіх за завданням торгово-промислової палати видав на 4 аркушах промислово-транспортну карту герцогства
Буковини (М 1:144000), яка перевидавалась в 1867 р. Із тематичних карт сільського господарства краю зазначимо сільськогосподарську карту Галичини і Буковини К.Красіцького, що видана у Львові в 1851 р. Значна увага приділялась транспортним
картам, а це й зрозуміло, бо Буковина була прикордонною
територією. В 1863 р. у Відні на 24 аркушах видається карта Польщі і сусідніх держав з
позначенням залізниць, безрейкових шляхів, сплавних річок і курортів, а в 1898 р. до. книги С. Кормана була додана карта залізниць і водних шляхів Галичини і Буковини (М 1:500000), В цьому ж році вийшла політична карта герцогства Буковини (М 1:600000) Е. Фішера. В 1899 р. видано оглядову карту
залізниць Австро-Угорщини.
Серйозна увага приділялась справі використання місцевих рекреаційних ресурсів. З метою залучення рекреантів створено кілька рекреаційних і нозо-географічних карт. Зокрема, в 1862 р. у Кракові
видано карту курортів Галичини і Буковини Т. Жебравського, в 1880 р. у Відні опубліковано санітарну
карту Буковини (М 1:195000) С.Денаровського. Істотне
місце в тематиці карт Буковини того часу займали поштово-дорожні карти, що зумовлене прикордонним положенням краю. В 1851р. у Відні видана поштова генеральна карта Угорщини, Буковини (М 1:576000) Я.Цуккера, в 1867 р. – генеральна поштово-дорожна карта провінції Галичина …, Буковина (М 1:864000), в 1868 р. – дорожна карта Галичини … і Буковини (М 1:288000), в 1875 р. – поштова карта Галичини і Буковини (М 1:430000) В. Крауса та ін. В 1850 р. опублікована оглядова карта новоорганізованого судового та адміністративного округу провінції Галичини ... та герцогства Буковина М.Ліхтенштерна.
Певна увага приділялась і публікації історико-географічних карт. Зокрема у Львові в 1862 р. опубліковано карту В. Ільницького "Царство Данила Галицького", в 1863 р. – карту "Галицько-Волинська Русь і її важливі історичні місцевості від найдавніших часів до року 1453" І.Шараневича, в 1875 р. – карту В.Ільницького "Русь, Польща і Литва в XIV ст.", в 1893 р. у Відні у збірнику "Архів австрійської історії" (т. LXXVIII) опубліковано
давню генеральну карту Буковини Д.Веренки.
Окрему серію становили навчальні карти, що видавались у цей час. Відзначимо карту ізохрон Австро-Угорської монархії А.Пенка (1897 p.);
навчальну карту Галичини і Буковини (М 1:750000) з врізками про міста Львів і Чернівці (М 1:75000), що видана в 1868 р. у Відні; карту Буковинського краю (М 1:72000) Альтцеровича на 14 аркушах (1878 р ); шкільну карту герцогства Буковина (М 1:150000) Е.Фішера на 4 аркушах з врізкою на м. Чернівці (М 1:20000), що видана в 1897 р. в Чернівцях; його ж оглядову карту герцогства Буковина (М 1 : 600000) 1899 p.; фізично-статистичний атлас
Австро-Угорщини (Відень 1882 – 1885 рр.).
Змістовні економічні карти краю були складені К.Шмедесом, О.Ольшевським, Е.Фішером. Шкільні карти Е.Фішера (фізична та економічна, М 1:150000) станом на 1897 – 1898 pp. опубліковані
німецькою та українською мовами. В 1899 p. E.Фішер опублікував велику книгу "Буковина", до якої вмі-щено декілька спеціальних карт масштабу 1:150000 і 1:1500000 (тектонічна, орографічна, геологічна, корисних копалин, гідрографії, кліматична, флори, фауни, лісів, населення, економічна). На генеральній карті Австро-Угорщини Й.Шеда (1856 p., М 1 : 576000) дано відомості про населення Буковини за
національностями і віросповідуванням, а також про
геологічну будову території. Військово-географічний інститут в 1898 р. видав генеральну карту лісів Буковини (М 1:800000).
Цей період характеризується певними
зрушеннями у розвитку способів картографування. На
тематичних картах широко застосовувались крапковий і значковий способи.
Державні знімання і картографічні роботи були підпорядковані переважно військовим потребам. В цей час (1896–1915 pp.) завершено складання воєнно-оглядової топографічної спеціальної карти Австро-Угорської монархії (М 1:75000). Роботи виконував військово-географічний інститут у Відні. Тематичне картографування виконувалось відповідними
об'єднаннями та організаціями (торгівельно-промисловими палатами, податковими комітетами,
геологічним комітетом, промисловими компаніями,
кооперативними організаціями).
Геодезичні й картографічні роботи на території Хотинського повіту, який увійшов до складу
Бессарабської губернії Росії, виконувались досить інтенсивно з метою господарського освоєння
новопридбаної території та з військовими приготуваннями в прикордонній смузі. Вже на початку XIX ст. ця територія знайшла своє відображення на
адміністративних картах Малоросії (М 1:420000), Подільської
губернії (М 1:840000), Бессарабської області (М 1:1800000). В 1801 – 1805 pp. виконувалось
топографічне знімання Подільської губернії, а в 1818 р. у зв’язку з роботами з генерального межування
виконано знімання Бессарабської області. В цей час (1821-1839 pp.) завершилась робота із видання карти
західної частини Європейської Росії (М 1:420000) Шуберта. З 1822 р. основний обсяг топографічних
знімань і картоскладальних робіт в Російській імперії було покладено на новостворений корпус військових топографів. Водночас затверджено посібник "Умовні позначення для вживання на топографічних,
географічних і квартирних картах і планах ...".
З 30-х років XIX ст. військові топографи
розпочали знімання і видання "триверстної" (М 1:126000) карти західних прикордонних територій і "десятиверстної" (М 1:420000) карти Європейської Росії. З 1845 р. роботи із складання "триверстної" карти поширились на всю територію Європейської Росії, а "десятиверстна" спеціальна карта Європейської Росії І. Стрельбицького була завершена в 1865 – 1871 pp. Перша карта мала детальне зображення рельєфу штрихами, була детальною і наочною, неодноразово перевидавалась і була найпоширенішою у вжитку на ті часи. "Десятиверстна" карта видавалася у двох кольорах і теж була досить популярною.
З 1870 р. розпочинається застосування
горизонталей у зображенні рельєфу, їх вперше
застосували при топографічному зніманні території Бессарабії (М 1:21000) з висотою перетину
рельєфу в 2 сажні (4,2 м). З середини 70-х pp. цей масштаб
(М 1:21000) "півверстної" карти було прийнято обов'язковим для всіх нових знімань.
Тріангуляційні роботи на території
Бессарабської губернії, що описані в "Записках" воєнно-топографічного відділу головного штабу 1884 р. (ч. 39, від. II), стали базою для видання 1886 р. серії
топографічних карт на цю місцевість (М 1:126000 – 41 аркуш, М 1:1260000 – 1 аркуш, М 1:1050000 – 2 аркуші, М 1:1680000 – 1 аркуш). В цей же час видавалась аналогічна карта Подільської губернії, крайні аркуші якої теж охопили територію
Хотинського повіту і Буковини. Окремі аркуші цих карт були перевидані у Відні військово-географічним інститутом.
Основні топографічні карти тих часів (пів-верстна М 1:21000, одноверстна М 1:42000, триверстна М 1:126000) були однокольоровими.
Найкращою була двоверстна (М 1 : 84000) топографічна карта західної Росії, що видавалась у двох кольорах з ізогіпсами.
Геодезичні роботи, особливо пов’язані із
укладанням військово-топографічних карт, виконувались досить широко. На підставі цих робіт,
довготривалих топографічних знімань і частково
фотограмметричних робіт в Росії та Австро-Угорщини на грані ХІХ-ХХ ст. були створені основні
топографічні карти українських земель та деякі
спеціальні карти, зокрема гіпсометрична карта західної частини європейської Росії (М 1:1680000) на 6
аркушах, генеральна карта європейської Росії з
прикордонними частинами (М 1:2520000) на 6 аркушах.
Матеріали топографічних знімань,
експедиційних досліджень послужили основою для складання і видання ряду спеціальних карт Бессарабської
губернії, в т.ч. Хотинського повіту. В 1883 р. І. Сінцов опублікував геологічну карту Бессарабської губернії (М 1:420000), повторне видання якої здійснено в 1898 р. (М 1:840000). В 1841 – 1842 pp. складена оглядова карта лісів Європейської Росії (М 1:4200000). Лісові простори на цій карті показані без точних контурів і означають "загальний характер
переважаючих лісів". Позамасштабними художніми значками на карті позначено лісові промисли. Тематика насе-лення знайшла своє відображення на етнографічній карті європейської Росії та Австрії (1883 p.).
Територія Хотинського повіту і Буковини позначена на поштовій карті королівства Польського і частини суміжніх країв (М 1:3340000), що видана у Варшаві в 1858 р. В оцінково-статистичному відділі земської управи Бессарабської губернії в кінці 70-х років XIX ст. була створена спеціальна карта способів збирання ярих зернових культур в Бессарабії, в т.ч. і в Хотинському повіті. В географічному нарисі Бессарабії Могилянського (1910 р.) є карта лісів (М 1:1680000).
В 1842 р. Міністерством фінансів Російської імперії видана велика "Карта промисловості
європейської Росії" в масштабі 1:2940000, на якій показані фабрики, заводи і промисли, шляхи сполучення, митниці тощо. Тло карти розфарбоване різними кольорами згідно зі схемою економічного
районування. Територія Бессарабії віднесена до
сільськогосподарського (землеробського) району.
Промислові підприємства позначені кружечками
однакового розміру з літерою посередині, що означає рід виробництва. Наш край відображено і в таких
тематичних творах як "Карта важливих галузей
виробництва Росії ..." (1872 p.), "Торгово-промислова карта Європейської Росії" В.Семенова-Тян-Шанського (1911 p.), "Господарсько-статистичний атлас
Європейської Росії" (1851, 1852, 1857 pp.), "Статистичний атлас головніших галузей фабрично-заводської
промисловості Європейської Росії..." Д.Тімірязєва (1869, 1870, 1873 pp.), "Досвід статистичного атласу
Російської імперії" А.Іль'їна (1874 p.), "Фінансово-статистичний атлас Росії" П. Антропова (1899 р.) та ін.
Тривалий час (1895-1917 pp.) виконувалось четверте австрійське топографічне знімання в
масштабі 1:25000. Вся територія Буковини була вкрита тріангуляційними і нівелірними мережами, хоча якість робіт і не сягнула належного рівня.
Результатом цих робіт було створення топографічних карт основних масштабів, а також ряду тематичних карт. Це перш за все генеральна поштово-дорожна карта Галичини ... і Буковини (М 1:864000) Р.Шульца
видання 1900 і 1906 pp., генеральна карта Галичини і Буковини (М 1:750000) Р. Лехнера 1906 p.,
маршрутна карта провінції Галичини ... герцогства
Буковина (М 1:576000) на З аркушах, карта Галичини і Буковини (М 1:1700000) 1910 p., оглядова карта Ру-мунії, Буковини ... (М 1:1000000), транспортна карта Галичини і Буковини (М 1:750000) С. Корнмана 1911 p., карта Буковини (М 1:400000) Г. Фрейтага, кілька планів м. Чернівців з околицями (М 1:11520, 1907-1908 pp., Л. Кляйнер; М 1:75000, 1915 p.; М 1:200000 і М 1:300000, 1917р.). В 1915 р. співробітники журналу "Украинская жизнь" у Москві видали карту Галичини, Буковини та Угорської Руси (М 1:840000). В цей же час військово-топографічний відділ російського генерального штабу видав топографічну карту
частини Австро-Угорщини (М 1:75000) на 147 аркушах, що охопила територію Галичини, Буковини,
Угорщини.
Продовжувалось складання і тематичних карт. Г.Танфільєв у книзі "Галичина і Буковина" (Одеса, 1915 р.) опублікував фізичну карту краю (М 1:750000). В 1916 р. в Петрограді опубліковано карту будівельних матеріалів Буковини як довідник будівельних матеріалів по західному фронту (М 1:420000). Ще в 1902 p. H.Пузиревський в праці про матеріали для опису російських річок
опублікував карту ріки Дністер (М 1:504000). В 1900 р. опублікована карта
залізниць Австро-Угорщини (М 1:1000000). В 1907 р. опублікована етнографічна карта Буковини, а в 1916 р. В.Бутович опублікував матеріали для етнографічної карти Бессарабської губернії.
За період 1918 – 1940 pp., коли край було захоплено Румунією, в топографо-картографічних роботах на території сучасної Чернівецької області особливих зрушень не сталося. В 1920 р.
розпочались роботи по створенню нової опорної
геодезичної мережі, але вони виконувались на базі старих австрійських і російських тріангуляцій. На підставі австрійської топокарти масштабу 1:75000 було видано карту масштабу 1:100000. Нові ж знімання виконувались лише на невеликих
прикордонних ділянках.
На підставі карти Е.Фішера, складеної в 1898 p. з деякими уточненнями та за новими даними, в 1925 р. видана карта Буковини масштабу 1:200000. В 1937 – 1940 pp. видана карта масштабу 1:500000 та її варіанти в масштабі 1:750000, а також аркуші міжнародної карти (М 1:1000000).
Серед карт тематичного змісту зазначимо гідрографічну карту масштабу 1:400000 (1919 p.), морфологічну карту Покуття, етнографічні карти (1930 р. і 1931 p.), шкільні фізичну та економічну карти (М 1:400000). В 1920 р. невеликим тиражем створена карта шляхів сполучення Буковини (М 1:200000). Такого ж типу карта Зав’янського, створена в 1938 – 1940 pp. В 1938 р. Д.Ілієску
опублікував карту густоти населення Буковини за даними на 1930 р. (М 1:144000). Карта охопила територію лише Буковини і містить детальну
інформацію в розрізі населених пунктів. В 1933 p. K.Теодорєску склав карту "Буковина
адміністративна і лісова" (М 1:300000) з детальною
інформацією про лісові масиви краю.
В 1932 р. розпочались нові знімання території, які до 1940 р. так і не завершились. В 1937-1940 pp. створено нову карту масштабу 1:500000. На базі старих карт перевидано топографічні карти
території Буковини (М 1:20000) і Бессарабії (М 1:100000, 1:200000, 1:500000). В 1934 р. в Брашові видано адміністративну карту Буковини (М 1:300000) з
врізкою "м.Чернівці та околиці" (М 1:30000) та аналогічну
адміністративно-оглядову карту Буковини К.Теодорєску. Інформацію про населення Буковини передають карти географічного атласу М.Кордуби (виданий у Коломиї), зокрема карта Галичини і Буковини (М 1:1500000) і карта народів.
В 1940 р. територія північної Буковини і
північної Бессарабії була включена до складу СРСР і тут утворена Чернівецька область у складі УРСР.
Топографо-картографічні роботи з цього часу тут виконувались згідно загальних планів ДУГК СРСР. На існуючій основі з частковим оновленням перевидано російською мовою основні масштаби топографічних карт, які були призначені для
закритого користування і широкого вжитку не набули. Лише в 1992 р. видано топографічну карту
Чернівецької області (М 1:200000) без координатної сітки. Ця карта хоча і близька до реальної, має велике число помилок в розташуванні об’єктів на місцевості, в назвах населених пунктів, об’єктів природи. Як і для інших областей, видавались т.зв. бланкові, оглядові, політико-адміністративні карти області (М від 1:750000 до 1:300000). Хоча для цих карт вказувались
масштаби, вони були дуже спотвореними і могли використовуватись хіба що для навчальних (фізична, політико-адміністративна, економічна) потреб у школі, або для довідок не високого рівня відповідальності і точності. Із окремо тиражованих по області зазначимо карти оглядову (М 1:400000, 1992 р.), ґрунтів, туристську (1976 p., б.м.), а також карти-бук-лети по окремих туристських маршрутах (по
місцевостях Прикарпаття, по річках Черемошу і Пруту, по р. Дністер тощо). В 1987 р. вийшов друком атлас "Українські Карпати" (атлас туриста), в якому
вміщено серію карт умов і ресурсів туризму і туристську карту (М 1:250000). З кінця 80-х pp. невеликими
тиражами видано кілька карт для спортивного
орієнтування в масштабах від 1:15000 до 1:50000 по окремих місцевостях області. Зусиллями науковців Чернівецького університету, наукових і проектних організацій області в 1990 р. завершено складання краєзнавчого географічного атласу Чернівецької області (основний М 1:600000) і здано до друку. В 1992 pp. на географічному факультеті Чернівецького університету за завданням обласної державної адміністрації під нашим керівництвом складено рукописний "Атлас господарського комплексу
Чернівецької області" (основний М 1:300000). Атлас
включає розділи про природні умови і ресурси території, трудові ресурси та їх використання, спеціалізацію і структуру промисловості, сільського господарства, транспорту, будівельної індустрії, соціальної сфери, рекреаційного комплексу, що відображені на понад 370 картах і схемах Вони послужили основою для карт „Навчально-краєзнавчого атласу Чернівецької області", що виданий у Львові (2000 р.) при тісній співпраці і співавторстві з науковцями
географічного факультету Львівського національного
університету імені Івана Франка.
Опубліковано:
Ярослав Жупанський.
Картографічне забезпечення географічних досліджень Буковини на зламі ХІХ-ХХ століть //
Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис.-
Тернопіль: Підручники і посібники, 2000. - Випуск 2. - С.90-93.
|
|
