Світ географії та туризму 

Журнал "Історія української географії"    Всі публікації журналу

Зміст номера   

Довідка про автора публікації

Номери часопису: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12  

УДК 911.3: 33:338.48    

Михайло Рутинський                                                                                                                                          
Сучасний стан та напрямки розбудови курортно-рекреаційної інфраструктури Івано-Франківщини

       Охарактеризовано сучасний стан та напрямки розбудови курортно-рекреаційної інфраструктури Івано-Франківської області. Проаналізовано головні туристичні проекти в регіоні.
   Myhaylo Rutyns’kyi. The modern conditions and tendencies of resort and recreation infrastructure in Ivano-Frankivsk region. The modern conditions and tendencies of resort and recreation infrastructure in Ivano-Frankivsk are characterized. The main tourist projects are analysed in region.

    Постановка проблеми. На туристичному ринку Карпатського регіону України Івано-Франківська область посідає одне з чільних місць. Загальновідомими туристичними символами краю стали г. Говерла, гуцульські фестивалі, курорти Яремче і Буковель, міста Галич, Косів і Коломия тощо. Івано-Франківщина відзначається стабільно високими обсягами туристичного руху: у 2004 р. тут зафіксовано 58,4 тис. туристів, у т. ч. 2,56 тис. іноземних туристів, 41,2 тис. екскурсантів, надано туристичних послуг на 16,98 млн. грн.
    Такі порівняно високі показники область досягнула завдяки цілеспрямованим зусиллям зі збереження потенціалу туристично-рекреаційного сектору господарства. Однак у наш час із загостренням конкуренції перед даним регіоном стоять актуальні завдання модернізації й розбудови ринково кон’юнктурної курортно-рекреаційної інфраструктури. Відтак, існує нагальна потреба в комплексних дослідженнях та стратегічних наукових обґрунтуваннях напрямів та конкретних завдань перспективного розвитку курортно-рекреаційної сфери цього карпатського краю.
    Мета даної праці – охарактеризувати сучасний стан розвитку курортно-рекреаційного господарства Івано-Франківщини, з’ясувати перспективи та проаналізувати ефективність пріоритетних проектів подальшої розбудови курортно-рекреаційної інфраструктури області.
    Аналіз останніх досліджень з даної проблеми. Проблематика вивчення курортно-рекреаційного потенціалу Карпатського регіону повсякчас перебуває в полі зору науковців Інституту регіональних досліджень НАН України (м. Львів), Львівського, Прикарпатського та Чернівецького університетів. Серед низки публікацій останніх років на цю тему окремо виділимо докторське дослідження В.Євдокименка [3] і ряд праць В.Кравціва [4 та ін.]. Над науковою проблематикою розбудови курортно-рекреаційної інфраструктури регіону доволі плідно працюють В.Гетьман, В.Мацола, О.Любіцева, М.Мальська, П.Жук, Л.Гринів, О.Стецюк та інші дослідники [1, 2, 5, 7, 9 та ін.]. Окремо варто назвати результати науково-прикладних студій Ю.Зінька [8, 9 та ін.] щодо вивчення туристично-інвестиційного потенціалу та реалізації модерних інвестиційно-туристичних проектів у курортних центрах Карпатського регіону.
    Виклад основного матеріалу дослідження. На Івано-Франківську область припадає 2,3% (13,9 тис. км²) площі і 3,0% (1,45 млн. осіб) населення України. Область поділена на 14 адміністративних районів, має два міста (Коломия і Калуш) з населенням понад 50 тис. осіб. В обласному центрі – м. Івано-Франківську проживає 240 тис. осіб.
    Івано-Франківська область тягнеться з північного заходу на південний схід уздовж орографічної осі Українських Карпат. Поряд із Закарпаттям це найвисокогірніша область України. Близько 43% її території складають гірські масиви, наймальовничішими серед них є: Чорногора, Ґорґани, Гриняви, Чивчини. Не менш строката область і в етнографічному плані. Вона складається з самобутніх етнографічних районів Опілля, Бойківщини, Гуцульщини та Покуття. Їх мешканці найповніше зберегли національний давньоукраїнський колорит з багатою матеріально-духовною культурою, а також низку самобутніх відмінностей в обрядах, народній архітектурі, одязі, побуті, мистецьких ремеслах, що саме по собі привертає неабияку увагу туристів.
    Загалом в області нараховується 96 туркомплексів, пансіонатів і будинків відпочинку готельного типу (у т. ч. приватних), які одночасно можуть прийняти до 8 тис. туристів. Одноразова місткість курортних закладів області тривалого перебування складає 4,6 тис. ліжко-місць. Упродовж 2004 р. у цих закладах оздоровлено 27,2 тис. рекреантів (у т. ч. у санаторіях області 10,7 тис. осіб, пансіонатах з лікуванням 5,2 тис. осіб, базах відпочинку 6,0 тис. осіб).
    Стратегічні пріоритети розвитку курортно-рекреаційної сфери області офіційно задекларовано місцевою владою у Програмі розвитку туризму в Івано-Франківській області до 2010 р. Основною метою Програми є здійснення заходів, спрямованих на розвиток туристичної галузі, забезпечення умов для повноцінного функціонування суб’єктів туристичної діяльності, залучення інвестицій, створення туристичного продукту, здатного максимально задовольнити потреби міжнародного і внутрішнього туризму з урахуванням природнокліматичного, рекреаційного, соціально-економічного та історико-культурного потенціалу області, її етнографічних особливостей. 

    Програма передбачає здійснення таких заходів відповідно до основних напрямів: удосконалення системи державного регулювання туризму, розвиток матеріальної бази та туристичної інфраструктури, використання рекреаційних ресурсів та культурної спадщини для розвитку туризму, кадрове та науково-методичне забезпечення туристичної галузі, удосконалення рекламно-інформаційної діяльності у туристичній галузі, нормативно-правове забезпечення реалізації Програми, розвиток сільського зеленого туризму, розширення мережі туристично-екскурсійних маршрутів, безпека туристів.
    Заходи Програми реалізуються за рахунок коштів обласного, районних та міських бюджетів, суб’єктів підприємництва всіх форм власності, громадських організацій, цільових кредитів банків, міжнародної технічної допомоги, інвестиційних коштів, інших джерел, не заборонених законодавством. У програмі сформульовано заходи щодо розвитку туризму в області, проте відсутня інформація щодо фінансування цих заходів.
    У програмі передбачено розробку проекту і проведення робіт щодо відновлення системи вузькоколійних залізниць як об’єкта туристичної інфраструктури, створення мережі спеціалізованих центрів туристичної інформації у туристичних центрах області, розробку і виконання комплексних програм розвитку туристичних центрів області: м.Івано-Франківськ, м. Коломия, Яремчанської міської ради, Болехівської міської ради, м.Галич, м.Косів, м.Рогатин, смт.Верховина, с.Осмолода Рожнятівського району, с.Слобода Коломийського району, створення інфраструктури для розвитку туризму та рекреації на території Дністровського каньйону, національного заповідника “Давній Галич”, Карпатського національного природного парку, національного природного парку “Гуцульщина”, Дністровського регіонального ландшафтного парку, ботанічного заказника загальнодержавного значення “Княждвірський”.
    Критичний аналіз практичних заходів з реалізації цієї програми дає підстави констатувати, що більшість із запланованих заходів через ті чи інші причини залишаться до 2010р. нереалізованими. Однак певні зрушення у розбудові конкурентноздатної курортно-рекреаційної інфраструктури області за останні роки таки є, і її рекреаційний потенціал зростає. Графічно територіальну організацію туристично-рекреаційного потенціалу Івано-Франківщини станом на 1.01.2006 р. нами представлено на рис. 1.
    В Івано-Франківській області потужна інвестиційна підтримка місцевих ініціатив спостерігається з початку ХХІ ст. Так, у 1999 – 2001 рр. в області діяв проект ТАSІС “Підтримка місцевого розвитку та туризму Карпатського регіону” (вартість проекту склала 1,5 млн. євро). З 2002 року на наступні два роки в області розпочав діяльність новий проект ТАSІС “Збереження навколишнього середовища та розвиток сільського зеленого та екотуризму” (вартість проекту становить 1,4 млн. євро). У 2001 – 2005 рр. отримано низку малих грантів для розвитку сільського зеленого туризму в гірських районах краю.
    Найбільший інвестиційний бум у Карпатському регіоні нині має місце на території Яремчанської міськради. Тут реалізовуються десятки малих і середніх проектів з розбудови та реконструкції закладів відпочинково-готельного й санаторно-курортного комплексу. А серед великих (понад 1 млн. євро) – проекти “Маєток Святого Миколая”, “Фунікулер”, “Полонина Рокита”.
    Упродовж останніх років область проводить інвестиційну політику, спрямовану на подальший розвиток і модернізацію туристичної інфраструктури з метою зміцнення лідируючих позицій на національному ринку.
    З 2004р. розпочалася реалізація масштабного інвестиційного проекту “Туристичне селище “Маєток Святого Миколая” (вартістю 2 млн. дол.). Цей проект передбачає організацію в зоні приміського парку курорту Яремче на площі 50 га колоритного розважального комплексу – Туристичне селище “Маєток Святого Миколая” – з дитячою залізницею, атракціонами, поштою Святого Миколая та іншими атракційними спорудами.
    Проектний задум збудувати в Карпатських горах гостинну оселю Святого Миколая, куди можна було б взимку приїхати погостювати з батьками, суттєво підніме туристичний імідж Карпатського регіону як казкового краю, куди за різдвяним подарунком з рук самого Святого Миколая мріятиме потрапити кожна українська дитина.
    Реалізація цього інвестиційного проекту дасть змогу створити принципово новий для регіону загальнонаціональний туристичний продукт в образі Святого Миколая і всього зимового циклу святкувань, традиційної обрядовості і звичаїв Карпатського краю. Даний турпродукт буде зорієнтовано на дітей усієї України, а на перспективу – і сусідніх країн - Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії. За умови успішної реалізації, український проект туристичного селища “Маєток Святого Миколая” займе гідне місце в ряді таких відомих міжнародних проектів, як “Рованіємі – батьківщина Санта-Клауса” у Фінляндії та “Великий Устюг – батьківщина Діда Мороза” в Росії.
    З суто економічного боку, Маєток не лише забезпечить місцеве населення новими високооплачуваними робочими місцями, а місцевий і обласний бюджети - новою статею надходжень податкових платежів, а й сприятиме зростанню відвідуваності території Яремчанської міськради у 2,0 – 2,5 рази, що дасть потужний поштовх для подальшого розвитку сільського зеленого туризму та розбудови інфраструктури організованої рекреації. Проект потенційно здатен істотно активізувати обсяги внутрішнього дитячого туризму в Україні.
    Туристичне селище включатиме в себе: туристичний комплекс “Маєток Святого Миколая”, готельні котеджі з комфортабельними номерами сімейного типу та суто дитячими номерами, будинок пошти “Святого Миколая”, спортивний комплекс, льодову ковзанку, майданчики для ігор на свіжому повітрі, забав та атракціонів, тематичний парк зі скульптурними зображеннями казкових персонажів, дитячу залізницю.
    За традицією, на території вольєрного господарства, де невдовзі має постати “Маєток Святого Миколая”, біля р.Жонки (притоки р.Прут), щорічно проводиться освячення води на Водохреща, відбуваються такі обряди, як гуцульська “Різдвяна коляда”, Андріївські вечорниці, купальське свято “Гуцульська берегиня”. Ці дійства збирають місцеве населення, мистецькі колективи, а також приваблюють тисячі туристів, які відпочивають в ці дні у краї.
    Серед інших інвестиційно-туристичних проектів подальшої розбудови рекреаційної інфраструктури Яремчанської територіальної рекреаційної системи назвемо ще два: фунікулер на г. Маковиця та “Полонина Рокита”.
    У 2004 р. в Яремчі затверджено розроблену проектну документацію (в рамках Муніципальної інвестиційної програми розвитку малого підприємництва міста Яремче) для будівництва туристичного фунікулеру протяжністю 5 км з долини р. Прут на гору Маковиця над м.Яремче. З цієї вершини відкривається чудова панорама масиву Чорногори та Покутсько-Буковинських Карпат. Сюди веде промаркована екостежка та мережа стихійно-туристичних стежок. Фунікулер із комфортними швидкісними кабінками дасть змогу підніматися на одну з найгарніших карпатських вершин різним категоріям рекреантів (а щорічно в Яремче обліковується понад 100 тис. рекреантів): курортникам середнього і похилого віку, родинам з малими дітьми, людям із фізичними вадами, гостям санаторіїв, які відновлюють свої сили після перенесених операцій чи важких захворювань (для яких пішохідні сходження, пов’язані зі значним фізичним навантаженням, не рекомендовані), а також десяткам тисяч транзитних туристів, які відвідують Яремче з кількагодинною програмою перебування, однак залишають свої кошти лише на сувенірному базарі й фактично не привносять свою “лепту” у формування бюджетних нарахувань міста-курорту.
    Дедалі більшу конкуренцію великим туркомплексам створює сільський зелений туризм, у якому високий рівень комфорту поєднаний з домашньою гостинністю сільських родин краю та незабутнім етнографічним колоритом відпочинку в гуцульському селі. З метою росту серед рекреантів зацікавлення гуцульським селом та його традиціями в області на території Яремчанської міськради розпочато реалізацію ще одного спеціалізованого проекту.
    Мета інвестиційного агропроекту “Полонина Рокита” – створення повного комплексу полонинського господарства на горі Рокита в с.Микуличин. Цей проект передбачає не лише функціонування високопродуктивного замкнутого господарського циклу, більшу частину продукції якого (м’ясо, сири, вовняні вироби) споживатимуть рекреанти, а й активне ознайомлення та залучення туристів у процес полонинського ґаздування.
    Передбачають, що проект дасть змогу суттєво збільшити обсяги потоків сільських туристів у межах Яремчанської ТРС, створить понад півсотні нових робочих місць. Завдяки етнографічній анімаційності “Полонина Рокита” щорічно прийматиме до 150 тис. екскурсантів (курортників і транзитних туристів).
    Отже, охарактеризований досвід розбудови курортно-рекреаційного комплексу та названі напрями диверсифікації туристичних послуг Івано-Франківщини завдяки активізації активного гірського туризму, стимулювання розвитку приватного агро-туристичного ґаздування, впровадження інвестиційно-туристичних проектів розбудови рекреаційної інфраструктури надзвичайно актуальний. Наукові обґрунтування туристичних проектів розбудови рекреаційної інфраструктури області є підставою для початку діалогу з авторитетними інвестиційними структурами та прийняття протекціоністських управлінських рішень державними місцевими адміністраціями у процесі модернізації української туристичної сфери та пов’язаної з нею інфраструктури послуг.

Література
1.1. Гетьман В. І. Курортно-рекреаційні системи Українських Карпат // УГЖ. – 1999. – № 3. – С. 34–37.
2. Гетьман В. І. Сучасний стан і перспективи розвитку курортної справи в Карпатському регіоні // Гори і люди (у контексті сталого розвитку). Матеріали міжнар. конф. (м. Рахів, 14-18 жовтня, 2002 р.). – Рахів, 2002. – С. 39–41.
3. Євдокименко В. К. Регіональна політика розвитку туризму (Методологія формування, механізм реалізації). – Чернівці: Прут, 1996. – 288 с.
4. Кравців В. С., Жук П. В. Концептуальні основи перспективного розвитку рекреаційної індустрії в Карпатах // Економіка України. – 1993. – № 12. – С. 57–62.
5. Любіцева О. О. Розвиток курортної справи в Україні // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Серія: Географія. – Вінниця, 2005. – Вип. 9. – С. 86–89.
6. Мальовничі Карпати України: Туристичний довідник. – Львів: Рада з туризму Карпатського регіону, 2000. – 46 с.
7. Рутинський М. Й. Івано-Франківщина: територіальна організація туристичного комплексу та структура сучасного турпродукту регіону // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. – Вінниця, 2004. – Вип.7. – С. 177–184.
8. Inwestycje turystyczne na Ukrainie Zachodniej. Katalog projektow inwestycijnych / J.Zinko, R.Szcecinski, A.Jagusiewicz, W.Kowesnikow, R.Lozyns’kij, M.Malska. – Warszawa, 2004. – 40 s.
9. Poluha J., Rutynski M., Zinko J. Zasoby turystyczne Ukrainy Zachodniej // Potencjal turystyczny Ukrainy Zachodniej / Projekt PAUCI nr 00-0195-056. Potencjal turystyczny Ukrainy Zachodniej: Kierunki i mozliwosci inwestowania w sektorze turystyki w swietle polskich doswiadczen / R.Szczecinski, J.Zinko, R.Lozynski i dr. – Warszawa: Instytut Turystyki, 2005. – С. 81–110.

Опубліковано:
Рутинський М. Сучасний стан та напрямки розбудови курортно-рекреаційної інфраструктури Івано-Франківщини // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис.- Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. - Випуск 2 (14). - С.45-48.