Журнал "Історія української географії" Всі публікації журналу
Зміст номера
Довідка про автора публікації
Номери часопису: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
УДК 911.3:33(09)(777) (477)
Сергій Шевчук
Федір Матвієнко-Гарнага - видатний український
економіко-географ і економіст
Розкрито творчий доробок відомого українського економіко-географа й економіста Федіра Матвієнка-Гарнаги. На основі аналізу праць ученого розглядаються його напрацювання у становленні методології української суспільної географії, погляди стосовно проблеми економіко-географічного районування території України, розробки в галузі актуальних проблем економіки України. Досліджується наукова і педагогічна спадщина вченого як одного з організаторів географічної науки і освіти в Україні.
Serhiy Shevchuk. Fedir Matvienko-Harnaha: an outstanding ukrainian economy-geographer and an economist.
A creative contribution of a famous ukrainian economy-geographer and an economist F.T.Matvienko-Harnaha is exposed. On the basis of tne scientist’s works analysis his contributions in tne formation of the methodology of ukrainian social geography; the scientisty views on the problem of economical-geographical district division of the territory of Ukraine; his works in the sphere of the actual problems of Ukrainian economy are regarded and also the scientific and pedagogical heritage of the scientist as one of the organizers of geographical science and education in Ukraine is examined.
Постановка проблеми дослідження. Постать ученого Федора Матвієнка-Гарнаги маловідома або й зовсім невідома сьогоднішньому поколінню. Пройшовши через досить складні історичні обставини життя і творчої діяльності, Ф.Т.Матвієнко-Гарнага залишив після себе досить велику економіко-географічну спадщину, яка потребує якнайшвидшого вивчення і узагальнення.
Життєвий шлях і науковий доробок Ф.Матвієнка-Гарнаги зовсім не досліджені. Нам відомо ряд монографій та декілька статей вченого, присвячених проблемам теорії економіко-географічної науки, дослідження з економічної географії українських земель, а також актуальних проблем економічного розвитку України. Значним є внесок ученого у становлення й розвиток географічної освіти в Україні. У 1929 р. ним було написано у Харкові й видано в Одесі навчальний посібник для вищих шкіл «Нариси з економічної географії України», а в 1930 р. у Харкові учений підготував до друку і видав посібник «Краєзнавство і краєзнавча робота».
Аналіз останніх досліджень і публікацій. В Україні наразі відсутні наукові дослідження, що були б присвячені вивченню життєвого шляху і творчого доробку Ф.Т.Матвієнка-Гарнаги. З метою більш поглибленого аналізу досягнень у розвитку вітчизняної економіко-географічної думки 20-30-х рр. минулого століття ми звертаємося до досліджень і публікацій самого Ф.Т.Матвієнка-Гарнаги.
Виклад основного матеріалу дослідження. Своєю науковою діяльністю Ф.Т.Матвієнко-Гарнага здійснив досить значний внесок, передусім в економічну географію. У 1929 р. побачила світ його праця «Нариси з економічної географії України», яка була дозволена Державним Науково-Методологічним Комітетом Наркомосвіти УСРР до використання як посібник для вузів. У передмові до посібника автор чітко визначив його завданням дослідження проблем методології економіко-географічної науки й економічної географії України.
Проаналізувавши вступ до монографії «Нариси з економічної географії України», можна побачити, що автор не відходить від ідей революції і «будівництва нового соціялістичного ладу». Але поглядом із сьогодення ми можемо прочитати між рядками вступу просте прагнення до гармонії в українському суспільстві, до покращення добробуту українського народу.
Двадцяті роки минулого століття характеризуються спадом у розробці теоретичних основ економічної географії, оскільки на цей час припадає трансформація економіко-географічних досліджень в галузево-статистичний напрям, який сформувався ще в дореволюційні роки.
Монографія Ф.Т.Матвієнка-Гарнаги є дослідженням з теоретичних основ і прикладних питань економічної географії України, здійсненим на етапі згортання більшовиками т.зв. «українізіції» (яку раніше самі ж і проголосили) та початку репресій проти всіх, хто стояв на національних позиціях.
Надзвичайно вагомий внесок у розвиток теоретичних основ української економічної географії здійснив саме Ф.Т.Матвієнко-Гарнага. Учений у вступі до своїх «Нарисів» зазначав, що у вітчизняній географічній літературі досить мала кількість робіт, присвячених методології економіко-географічної науки. І у зв’язку з цим він окремим розділом виділяє завдання, предмет і методологію економічної географії, у якому детально студіює проблему взаємовідносин природи і суспільства, пропонує визначення економічної географії на основі аналізу поглядів інших вчених, аналізує думки про предмет і методи економіко-географічних досліджень.
Щоб у повній мірі дати теоретичне обгрунтування економічній географії, Ф.Т.Матвієнко-Гарнага звертається до думок інших учених, які досліджували методологічні основи даної галузі знань, враховує наявні наукові досягнення і визначає на свій лад предмет економічної географії. Вчений, зокрема, зупиняється на аналізі поглядів російських науковців С.В.Бернштайн-Когана, О.А.Костянтинова.
Ф.Т.Матвієнко-Гарнага зазначає, що економічна географія перебуває у стані «початкового нагромадження», а тому думки дослідників на її зміст досить розбіжні. Одні учені відносять її до економічних дисциплін, а інші – до природничих наук. З огляду на це, Ф.Т.Матвієнко-Гарнага окремо розкриває природні і суспільні фактори розвитку й розміщення галузей господарства:
|
Природні чинники (фактори) |
Суспільні чинники (фактори) |
| 1.Форма поверхні Землі | 1.Форми політичного ладу |
| 2.Температура та атмосферний тиск | 2.Засоби розподілу доходів між населенням |
| 3.Вітри | 3.Капітал у різних галузях господарства |
| 4.Вологість повітря і кількість опадів | 4.Системи володіння капіталами |
| 5.Властивості води | 5.Технічна вдосконаленість капіталів або їх відсталість |
| 6.Моря і річки | 6.Техніка господарського виробництва |
| 7.Ґрунти | 7.Стан господарства і культури |
| 8.Поклади мінеральних ресурсів | 8.Становище господарства країни відносно світового ринку |
| 9.Рослинність і тваринний світ | 9.Історія країни |
| 10.Властивості людини як господарського чинника | 10.Господарські традиції і побут |
Таким чином, Ф.Т.Матвієнко-Гарнага приходить до висновку, що до предмету економічної географії необхідно відносити не лише виключно суспільні чи виключно природні фактори, а сукупність (систему) цих процесів і явищ. Хоча, на думку вченого, економічна географія вивчає факти природничого і соціального характеру, «вона підходить до них (чинників. – С.Ш.) зі специфічного погляду і розглядає властивості цих фактів за особливим критерієм – значенням їх як витворчих чинників господарства; вона є наука про господарчі чинники, а не події» [3, с.25].
Завданням економічної географії, на думку Ф.Матвієнка-Гарнаги, є встановлення системи взаємозалежності природних і суспільних факторів, їх впливу на галузі господарства певної території. Звідси, дослідник виділяє світову економічну географію, яка вивчає загальні принципи зв’язку між чинниками розвитку галузей господарства і самим господарством та місцеву (регіональну) економічну географію, що покликана, за переконаннями Ф.Т.Матвієнка-Гарнаги, пояснювати як загальні принципові чинники впливають на місцеве господарство.
У своїх «Нарисах» Ф.Т.Матвієнко-Гарнага дає географічну характеристику природних факторів, що визначають умови формування і територіального розміщення галузей господарства, а також розкриває вчення про економіко-географічне районування та пропонує схему районування України. У спеціальній частині автор дає досить детальний опис фізико- й економіко-географічних особливостей кожного району за наступним планом (який, по суті, є планом комплексної географічної характеристики території): клімат, ґрунти, рослинність і тваринний світ, корисні копалини, добробут населення, сільське господарство, рівень розвитку промисловості, відносини району з іншими регіонами України.
Окремо вчений зупиняється на економіко-географічній характеристиці сільського господарства, галузей промисловості, транспорту й торгівлі.
Отже, саме в праці «Нариси з економічної географії України» Ф.Т.Матвієнка-Гарнаги економічна географія як наука в Україні остаточно отримала своє методологічне обґрунтування, відображене у категоріях «предмет», «завдання», «класифікація», «теорія», «чинник розміщення», «закон», «принцип» і т.д. Ф.Т.Матвієнко-Гарнага розглядає економічну географію в регіональному і теоретичному аспектах. У загальній частині свого дослідження він чітко визначає вплив закону географічної зональності на формування і розміщення галузей господарства.
Слід відзначити напрацювання ученого стосовно теоретичного обґрунтування основ економіко-географічного районування території України, при цьому особливу увагу він приділив сільськогосподарському районуванню території. Дослідник знову звертається до аналізу відомої літератури, присвяченої проблемам теорії і практики районування, й характеризує спроби такого районування за окремими напрямками (природними особливостями, суспільними умовами, спеціалізацією сільського господарства та наявністю енергетичних ресурсів в районі).
У межах районістичного напрямку своїх досліджень Ф.Т.Матвієнко-Гарнага характеризує теоретичні напрацювання т.зв. природничого районування в економічній географії, розкриває погляди акад. П.Тутковського, проф. А.Єрмолова, О.Скворцова та тих дослідників, які відкидали вплив природних чинників в економіко-географічному районуванні (проф.О.Челінцев), а також районування за системою господарства (проф.І.Бруцкус).
Ф.Т.Матвієнко-Гарнага приходить до висновку, що «єдиного універсального покажчика (критерію районування. – С.Ш.) в різноманітності структур сільського господарства, як і промисловості, не може бути» [3, с.52]. І тому пропонує свій критерій: класифікувати галузі господарства для виділення економічних районів за таким планом: характер продукції галузі, система виробництва, соціально-економічний стан господарства.
Розкривши попередній досвід районування території України, зокрема, за природними ознаками, що його склав акад. П.Тутковський, та ботаніко-географічними ознаками (районістична схема А.Фоміна), Ф.Т.Матвієнко-Гарнага пропонує свою схему економіко-географічного районування території України, виокремивши в ній вісім районів: Правобережне і Лівобережне Полісся, Правобережний і Лівобережний лісостеп, Північно-Східний район, Промисловий район, Хліботоргівельний та Надчорноморський райони.
Ф.Т.Матвієнко-Гарнага звертає також увагу на галузеву характеристику господарства України. Прикладами цього можуть слугувати праці «Вугляно-рудно-металюргійний район УСРР» (1930) та «Цукрова промисловість України за п'ятирічним пляном» (1931).
Характеризуючи економіко-географічні особливості вугільно-металургійного регіону України, вчений фактично вивчає економічну географію Донецького регіону. При цьому він визначає «вугляно-рудно-металюргійний» [4] район та виокремлює його серед інших районів УСРР. Автор зупиняється на описі природних умов і ресурсів та сільського господарства району через аналіз чинників, що формують природні особливості регіону, та визначає їх вплив на розвиток і розміщення галузей сільського господарства. Ф.Т.Матвієнко-Гарнага характеризує видобувну і обробну галузі промисловості Донбасу й робить висновки стосовно економічного значення цього економічного району в господарській структурі України.
Монографія Ф.Матвієнка-Гарнаги «Цукрова промисловість України за п’ятирічним пляном» [7] може стати прикладом фундаментального дослід-ження галузі суспільного господарства і для нинішніх дослідників. Адже вченому вдається настільки структурувати матеріал, що фактично він формулює план економіко-географічної характеристики галузі господарства. Ф.Т.Матвієнко-Гарнага починає дослідження цієї важливої для економічного розвитку України галузі господарства з деталь-ного огляду історії її формування. Далі учений пропонує економіко-географічну характеристику галузі через врожайність і цукристість буряка, основні центри його переробки, а завершує дослідження аналізом географії ринку цукру в Україні.
У своїх дослідженнях Ф.Т.Матвієнко-Гарнага приділяє увагу також вивченню природно-ресурсного потенціалу країни. Зокрема, монографія «Підземні багатства України» (1930) [6] присвячена детальній географічній характеристиці мінерально-сировинної бази України.
Отже, крім теоретичних аспектів економіко-географічних досліджень Ф.Т.Матвієнко-Гарнага значну увагу зосереджує на дослідження галузей господарства України. Проте йому вдалося вивчити й описати лише декілька галузей, оскільки його наукова діяльність припала на кінець 20-х – початок 30-х років ХХ ст., коли «українізації» на українських землях в складі тоталітарної імперії було навішено ярлик «буржуазного націоналізму». Розвиток науки почав штучно гальмуватись, а боротьба з при-хильниками заборонених совєтською цензурою певних галузей наукового пізнання набула жорстоких форм. Мабуть, саме ця совєтська цензура не дозволила Ф.Т.Матвієнку-Гарназі закінчити свої дослідження, хоча б з огляду на те, що учений викладав результати своїх досліджень (а це, по-суті, були «достижения народного хозяйства СССР») виключ-но українською мовою.
Значний внесок зробив Ф.Т.Матвієнко-Гарнага у становлення і розвиток
географічної освіти і науки в Україні. Свідченням цього є грунтовна праця «Краєзнавство і краєзнавча робота», що побачила світ у 1930 р. У цій монографії він висвітлив методологічні основи краєзнавства та досить детально описав методологію і методику власне краєзнавчих досліджень.
Зупинимось на більш детальному аналізі цього посібника Ф.Т.Матвієнка-Гарнаги, який фактично став першим подібним підручником такого типу в Україні. Багатозначне розуміння терміну «краєзнавство» Ф.Т.Матвієнко-Гарнага розкриває через три складові: «1) краєзнавство як певна сума якихось відомостей; 2) краєзнавство як робота або процес для засвоювання відомостей; 3) форми проведення краєзнавчої роботи» [5, с.3]. Велика заслуга його у тому, що він один із перших теоретиків краєзнавчих досліджень пропонує чітке й узагальнене визначення цієї галузі наукового пізнання: «краєзнавство – це є певна сума знаннів широких кол людности про природні й соціяльні факти та явища краю, про взаємну залежність цих фактів і явищ; ці знання набуваються внаслідок організованого громадського руху з метою вивчити й використати витворчі сили країни, виховати дослідників і активних будівників життя на підставі наукових досягнень та загальнодержавних завдань» [5, с. 6-7]. Фактично це формулювання поняття «краєзнавство» не втратило своєї актуальності і до наших днів, воно ще більше розкриває важливість і значення поглядів і думок Ф.Т.Матвієнка-Гарнаги для сьогодення географічної науки.
Далі вчений ставить проблему: «чи є краєзнавство наукою і чи можна краєзнавців вважати за людей, які працюють у галузі науки». Стосовно цього Ф.Т.Матвієнко-Гарнага приходить до висновку, що «краєзнавець повинен уміти пояснити кожний факт і явище у місцевому житті. На підставі первісних елементарних відомостей з кожної науки краєзнавець мусить подати послідовну закономірність існування та розвитку фактів і явищ» [5, с. 9].
Об’єктом краєзнавчих досліджень вчений називає «витворчі сили» природи, економіки та побуту народу. Ф.Т.Матвієнко-Гарнага приділяє увагу плану фізико-географічного та економіко-географічного краєзнавчого дослідження, дає розуміння практичного краєзнавства, процесу збору інформації та її використання у практичному житті. Методами і етапами дослідницької діяльності краєзнавця він називає «зібрання і облік матеріалу, аналіз матеріалу та встановлення зв'язку між фактами і явищами, розподіл матеріалу по групах відповідно до питань, наукові висновки матеріялу, практичні висновки, пропаганда наукових і практичних висновків або освітня робота…» [5, с. 28-29].
Ф.Т.Матвієнко-Гарнага аналізує сукупність форм проведення краєзнавчих досліджень на кожному етапі, починаючи від організації такої роботи і закінчуючи формами пропаганди та методикою створення краєзнавчих музеїв. Завершує працю «Краєзнавство і краєзнавча робота» переліком літератури з підготовки до проведення краєзнавчих досліджень.
Такий підхід до теоретичних і методичних основ краєзнавчої роботи, визначений Ф.Т.Матвієнком-Гарнагою, не втратив свого сенсу до нашого часу.
Ф.Т.Матвієнко-Гарнага був одним з відомих українських
економістів, особливо у сфері шляхів і засобів нагромадження капіталу та проблем формування державного бюджету. Нам відомо лише декілька статей вченого, присвячених актуальним проблемам економічного розвитку України. Наприклад, «Восстановление и воспроизводство основных капиталов госпромышлености Украины в связи с налогами и сборами в ней» (Хозяйство Украины, 1925, №5), «Бюджет і господарство України» (Земельник, 1925, №8-9).
Центральною проблемою економічних досліджень Ф.Т.Матвієнка-Гарнаги є дослідження методів нагромадження капіталів у промисловості та механізм її оподаткування. Студіювання цієї проблеми учений називає інтуїтивною, оскільки відсутні ринкові показники обліку основних капіталів промисловості. Своєю метою Ф.Т.Матвієнко-Гарнага ставить визначення ефективності функціонування промисловості України та впливу на неї постійного втручання держави. На основі аналізу наявних статистичних даних найбільших промислових підприємств України, які репрезентували наявні на той час галузі господарства УСРР, вчений приходить до висновку, що «при низькому коефіціенті використання основних капіталів достатньо великі відрахування на їх відновлення стануть великим тягарем, що буде перекладений на вартість продукції, а роль податків у відновленні капіталів мізерна, є лише два шляхи для залучення в дію основних капіталів – бюджетне фінансування і підвищення продуктивності праці» [1, с. 138-139, переклад автора].
Ця проблема економічного розвитку України відображена також у статті «Бюджет і господарство України». Називаючи бюджет «дзеркалом державного господарства» [2, с. 3], Ф.Матвієнко-Гарнага ставить завдання ознайомитися з бюджетом УСРР і СРСР, при цьому він досить детально зупиняється на характеристиці «господарств публічно-правового порядку, державних і місцевих бюджетів». Учений розкриває структуру надходжень загальнодержавного, республіканського і місцевих бюджетів. Стаття наповнена великою кількістю статистичних даних, кожна цифра з яких не залишилася поза увагою дослідника, всі вони систематизовані і оформлені у вигляді оригінальних таблиць. У висновку до статті Ф.Т.Матвієнко-Гарнага зауважує, що «питання (бюджету. – С.Ш.) дуже складне, щоб його можна було висвітлити на сторінках журнальної статті. Ми його тільки поставили й від культурної боротьби радянської громадської думки залежить остаточне вирішення цього питання» [2, с. 15].
Проте, на превеликий жаль, «культурна боротьба радянської громадської думки» наприкінці 20-х років минулого століття поклала край українській національній думці, а в 30-ті роки оголосила заборону і остаточну ліквідацію в Україні цілого ряду наук, закриття науково-дослідних установ, згортання національної освіти і науки. Саме масові репресії в Україні у 30-х рр. поклали край економіко-географічним і економічним студіям Ф.Т.Матвієнка-Гарнаги, на якого, скоріше за все, було навішано ярлик «буржуазного націоналіста», а ім’я самого вченого вже не згадувалось у жодному біографічному довіднику совєтської держави.
Висновок. Завершуючи цей короткий огляд економіко-географічної і економічної спадщини Ф.Т.Матвієнка-Гарнаги, хочемо наголосити на актуальності і необхідності детального дослідження його географічних напрацювань, адже та велика кількість інформації, що зібрана і описана вченим, неодмінно має бути узагальнена й залучена до широкого використання вченими-географами.
Література
1. Матвиенко-Гарнага Ф. Восстановление и воспроизводство основных капиталов госпромышленности Укра-ины // Хозяйство Украины. - 1925. - № 5. - С.127-139.
2. Матвієнко-Гарнага Ф. Бюджет і господарство України // Земельник. - 1925. - № 8-9. - С.3-15.
3. Матвієнко-Гарнага Ф. Нариси з економічної географії України. Підручник для вищих шкіл. - Харків: Держ-видав України, 1929. - 200 с.
4. Матвієнко-Гарнага Ф. Вугляно-рудно-металюргійний район УСРР. - Харків: Держвидав України, 1930. - 50 с.
5. Матвієнко-Гарнага Ф.Т. Краєзнавство і краєзнавча робота. - Харків: Держвидав України, 1930. - 50 с.
6. Матвієнко-Гарнага Ф.Т. Підземні багатства України. - Харків: Держвидав України, 1930. - 56 с.
7. Матвієнко-Гарнага Ф.Т. Цукрова промисловість УСРР за п’ятирічним пляном. - Харків: Господарство України, 1931. - 56 с.
Опубліковано:
Сергій Шевчук.
Федір Матвієнко-Гарнага - видатний український
економіко-географ і економіст // Історія української географії.
Всеукраїнський науково-теоретичний часопис.- Тернопіль: Підручники і посібники,
2006. - Випуск 1 (13). - С.30-33.
|
|
