|
Вертеба
Озерна
Кришталева
Млинки |
Печера Оптимістична відома всім
спелеологам світу. І це не дивно – за довжиною лабіринту це найбільша
гіпсова печера і друга після американської системи «Флінт-Річ» і
«Мамонтова». Знаходиться у мальовничому куточку Тернопілля, у межиріччі
Дністра та Збруча, недалеко від села Королівка Борщівського району.
Відкрита вона у 1966 році львівськими спелеологами і сьогодні інтенсивно
досліджується. Кожна експедиція додає до карти печери по 100 м, а інколи
по 1,5 км та більше. Зараз «Оптимістична» складається з 10 районів, які
відрізняються один від одного морфологією ходів, кольором та структурою
гіпсу, кількістю кристалів, їх розмірами, формою, відтінком. Райони
відносно ізольовані, з'єднуються між собою одним або двома ходами.
Починається печера з непривабливого району. Коридори тут невеликі, стіни
сірі. Його називають Старий, або Вхідний; довжина 9,9 км. На сході через
двохсотметровий вузький хід вона з'єднується з печерою «Вітрова». Далі на
захід цей район підходить до району «Глобусів». Тут часто зустрічаються
гроти, які утворилися внаслідок падіння величезних гіпсових брил. Поверхня
відриву часто має сферичну форму. Звідси і назва району. Він, у свою
чергу, з'єднується на півночі з районом «Свіжа вода». Коли його відкрили,
у більшості ходів була вода, що і дало назву району.
У районі «Глобусів»,
у галереї «Циклоп», був обладнаний перший в історії печери підземний
базовий табір.
На південному заході район «Глобусів» через один-єдиний
прохід з'єднується з «Новим» районом, його ще називають «Центральний». Це
найбільший район. Довжина його лабіринту становить 48,3 км. У центральній
і південній частині району найгустіша мережа лабіринтів усієї печери.
Стіни галерей переважно темні, укриті білосніжними кристалами. На
перехресті різних ходів унаслідок обвалів виникли великі гроти та зали,
завалені великими брилами. У цій частині печери спостерігається дво-і
навіть триповерхова будова.
На захід від «Нового» тягнеться «Далекий»
район. Загальна його довжина 22,151 км. Стіни тут переважно білі, місцями
вкриті прозорими кристалами. Тут є дуже великі галереї. Наприклад,
«Аспірантська» має довжину 180 м при ширині 15 м. Дуже багато завалів. І
ось, пройшовши останній завал, потрапляєш у прямі, рівні коридори, де
можна йти на повний зріст, не дивлячись під ноги. Стіни золотисто-жовті,
інколи білі. Це район «Озерний». На півночі його є великий зал із завалом.
Спустившись униз, можна побачити підземне озеро, яке заходить під стіну.
Найцікавіше те, що рівень води в цих озерах від дня відкриття жодного разу
не змінювався, тоді як в інших районах «Оптимістичної» він коливається з
амплітудою до двох метрів. Кристали в цьому районі не дуже великі, але їх
багато. На стінах — голки, їжаки, а підлога неначе вкрита снігом.
Найпривабливішим вважається «Заозерний» район. Великі об'єми, різноманітні
кольори стін та зводів — стрічки темні, світлі, червоні, жовті, якісь
кола, зигзаги. І все це з кристалів різної величини. Від маленьких, як
іній, до великих.
З останніх сенсацій є те, що в печері знайдений зал,
покритий гелектитами. Це витягнуті кам'яні «пальці», які ростуть у різних
напрямках, вигинаються під будь-яким кутом, не підпорядковані силі
тяжіння. Донедавна багато спеціалістів вважали, що в сульфатних печерах,
таких як «Оптимістична», їх не може бути (гелектит утворюється з
кальциту). Але вони там є і досить великих розмірів.
Для багатоденних
подорожей під землею підземні табори забезпечують запасом продуктів,
примусами, є всі умови для ночівлі та приготуванні гарячої їжі. Досвідчені
спелеологи, які більшу частину життя присвятили дослідженню
«Оптимістичної», подбають про безпеку подорожі, необхідні умови
відпочинку, зроблять подорож цікавою, такою, що запам'ятається на все
життя...
Автор: Денис Кузнецов, спелеолог
|
